Постанова
Іменем України
21 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 640/5786/14-ц
провадження № 61-13664св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» на ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 травня 2021 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміої О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 817,99 доларів США (що еквівалентно 201 922,01 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03 березня 2014 року) та 2 070 468,20 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2015 року заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2014 року в частині визначення розміру пені, яка підлягає стягненню змінено. Зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» пені з 2 070 468,20 грн до 202 000 грн. У решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.
Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2014 року в незміненій частині та рішення апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2015 рокузалишено без змін.
У липні 2019 року ОСОБА_2 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою, у якій просив виправити помилку, допущену при оформленні виконавчого листа, виданого Київським районним судом м. Харкова на виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2015 року у справі
№ 640/5786/14-ц, та визнати вказаний виконавчий лист в указаній справі таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року заяву представника ОСОБА_2 , подану в інтересах ОСОБА_1 , про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, задоволено.
Виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа, виданого на виконання рішення апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2015 року у справі № 640/5786/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу у розмірі 201 922,01 грн та 202 000,00 грн, судового збору у розмірі 3 654,00 грн, а саме: зазначено дату набрання рішенням апеляційного суду Харківської області законної сили «22 грудня 2015 року» замість помилкової дати набрання законної сили «07 липня 2016 року».
Визнано виконавчий лист у справі № 640/5786/14-ц, виданий 02 березня 2017 року Київським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» боргу у розмірі 201 922,01 грн та 202 000,00 грн, судового збору у розмірі 3 654, 00 грн, таким, що не підлягає виконанню.
06 листопада 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (далі - ТОВ «ФК «Есаймент») та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договору про відступлення прав вимоги, зокрема за зобов?язаннями відповідача перед банком.
Не погоджуючись з ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року Косарецьков В. М. , діючи в інтересах ТОВ «ФК «Есаймент», оскаржив її в апеляційному порядку, шляхом подання 29 вересня 2020 року через засоби поштового зв?язку апеляційної скарги.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 27 травня 2021 року клопотання ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Косарецькова В. М., який діє в інтересах ТОВ «ФК «Есаймент», на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року задоволено частково.
Провадження у справі за апеляційною скаргою Косарецькова В. М., який діє в інтересах ТОВ «ФК «Есаймент», на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року закрито, як помилково відкрите.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про судове засідання 03 вересня 2019 року був повідомлений належним чином і завчасно, ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 03 вересня
2019 рокуотримало 10 вересня 2019 року. За правилами частини другої статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. Таким чином ТОВ «ФК «Есаймент» був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, а тому виключні випадки, передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження після спливу одного року після складення повного тексту рішення суду відсутні. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вирішувати інші доводи апеляційної скарги щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження немає законних підстав, оскільки ці доводи перевіряються для дотримання тридцятиденного строку на оскарження, а не річного строку, який є прісічним. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою Косарецькова В. М., який діє в інтересах ТОВ «ФК «Есаймент», на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року було відкрито помилково, тому воно підлягає закриттю, як помилково відкрите.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
13 серпня 2021 року представник ТОВ «ФК «Есаймент» - Борисенко М. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 травня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів про те, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» був належним чином повідомлений та обізнаний про судове засідання призначене на 03 вересня 2019 року. Заявник також вказує, що матеріали справи не містять доказів про те, що ухвала суду першої інстанції була надіслана судом на адресу банку в межах стоків установлених ЦПК України та отримана у зазначену в ухвалі дату. Заявник вказує, що ухвала Київського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2019 року під час укладення 06 листопада 2019 року між ТОВ «ФК «Есаймент» та АТ «Банк «Фінанси та Кредит» договору про відступлення прав вимоги була надана товарситву.
Доводи інших учасників справи
11 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного суду від 27 травня 2021 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2021 року поновлено ТОВ «ФК «Есаймент» строк на касаційне оскарження ухвали Харківського апеляційного суду від
27 травня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Київського районного суду міста Харкова.
09 листопада 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у розмірі 20 817,99 доларів США (що еквівалентно 201 922,01 грн. за офіційним курсом НБУ станом на 03 березня 2014 року) та 2 070 468,20 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2015 року заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2014 року в частині визначення розміру пені, яка підлягає стягненню змінено. Зменшено розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» пені з 2 070 468,20 грн до 202 000 грн. У решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 липня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.