У Х В А Л А
22 лютого 2022 року
м. Київ
Справа № 909/50/18
Провадження № 12-4гс22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідачаКатеринчук Л. Й.,
суддів Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
справи № 909/50/18
за касаційними скаргами Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та ОСОБА_1
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року (у складі колегії: головуючий суддя - Галушко Н. А., судді Желік М. Б., Орищин Г. В.)
та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2021 року (суддя Рочняк О. В.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
про визнання недійсними рішень зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД", оформлених протоколами № 5/14 від 30 липня 2014 року та № 27 від 27 листопада 2015 року,
У С Т А Н О В И Л А
1. У січні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД"(далі - ТОВ "КГД-БУД", відповідач) про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформлених протоколами № 5/14 від 30 липня 2014 року та № 27 від 27 листопада 2015 року (далі - спірні рішення).
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не повідомлявся про скликання зборів, на яких ці рішення були прийняті, з порядками денними таких зборів не ознайомлювався, участі у зборах не брав, протоколи зборів не підписував, оригінали протоколів зборів у ТОВ "КГД-БУД" відсутні, що свідчить про порушення корпоративних прав позивача, який станом на дати прийняття спірних рішень був учасником ТОВ "КГД-БУД".
3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року, позов задоволено частково, визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформлене протоколом № 27 від 27 листопада 2015 року, у задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформленого протоколом № 5/14 від 30 липня 2014 року, відмовлено.
4. Місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку, що позивач мав правові підстави для звернення до суду з позовом у цій справі, оскільки станом на дату проведення загальних зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", на яких були прийняті спірні рішення, був учасником ТОВ "КГД-БУД", обрав належний та ефективний спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів.
5. Визнаючи недійсним рішення зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформлене протоколом № 27 від 27 листопада 2015 року, суди виходили з того, що загальні збори учасників ТОВ "КГД-БУД", на яких приймалося це рішення, проводились з порушенням процедури їх скликання: в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивача у встановленому законом порядку та у визначені строки про скликання цих зборів, зокрема про дату, час, місце їх проведення та порядок денний; факт участі позивача в цих зборах є недоведеним та наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується; згідно з висновками проведених у справі судових експертиз підпис позивача на протоколі зборів № 27 від 27 листопада 2015 року виконаний не позивачем, а іншою особою. За висновками судів, недотримання процедури скликання та проведення зазначених зборів призвело до порушення корпоративних прав позивача, який був позбавлений можливості реалізувати своє право на управління справами ТОВ "КГД-БУД" шляхом участі у зборах, ознайомлення з документами, що виносилися на розгляд зборів, висловлення своєї думки щодо питань порядку денного.
6. Відмовляючи у задоволенні вимоги про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформленого протоколом № 5/14 від 30 липня 2014 року, суди виходили з того, що хоча в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували обставини повідомлення позивача у встановлені законом порядку і строки про скликання загальних зборів учасників товариства, на яких приймалися спірні рішення, а саме про дату, час, місце їх проведення та порядок денний, проте матеріалами справи, зокрема висновками проведених у справі судових експертиз, підтверджується факт того, що позивач брав участь у зборах ТОВ "КГД-БУД", що відбулися 30 липня 2014 року, а також у голосуванні та прийнятті рішень на цих зборах, підписував протокол зборів № 5/14 від 30 липня 2014 року.
7. У жовтні 2021 року Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк", третя особа 1) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2021 року скасувати в частині задоволення позову про визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформленого протоколом № 27 від 27 листопада 2015 року, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
8. Як на підставу касаційного оскарження прийнятих у цій справі судових рішень АТ "Укрексімбанк" послалося на пункт 1 абзацу першого частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та зазначило, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а також не враховано викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 906/1336/19 висновків, відповідно до яких в особи, яка подала позов про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства і станом на дату прийняття спірного рішення була учасником господарського товариства, проте відчужила свої корпоративні права в цьому товаристві і на дату подання позову не є його учасником, відсутнє право на подання такого позову.
9. Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2021 року в частині відмови у позові про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "КГД-БУД", оформленого протоколом № 5/14 від 30 липня 2014 року.
10. В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, неправильно застосували норми матеріального права (статтю 167 Господарського кодексу України, частину першу статті 10, частину першу статті 58 Закону України "Про господарські товариства"), порушили норми процесуального права (частину першу статті 73, частину першу статті 74, частину першу статті 86 ГПК України) та не врахували висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 16 квітня 2019 року у справі № 915/508/18, від 04 грудня 2018 року у справі № 910/21845/16, від 20 червня 2018 року у справі № 910/3611/17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 904/5857/17.
11. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалами від 16 грудня 2021 року та 10 січня 2022 року відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами АТ "Укрексімбанк" та ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2021 року, призначив касаційні скарги до розгляду у судовому засіданні, надав учасникам справи строк для подання відзивів на касаційні скарги.
12. Відповідно до частини четвертої статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
13. Ухвалою від 03 лютого 2022 року Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду справу № 909/50/18 за касаційними скаргами АТ "Укрексімбанк" та ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28 вересня 2021 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 12 травня 2021 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин четвертої та п`ятої статті 302 ГПК України.
14. За змістом частини четвертої статті 236 ГПК України вбачається, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при виборі та застосуванні таких норм права.
15. Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у підпунктах 7.2.6-7.2.8 пункту 7.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 906/1336/19, та зауважив про наявність виключної правової проблеми у справах з подібними правовідносинами, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
16. Колегія суддів зазначила, що не погоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у підпунктах 7.2.6-7.2.8 пункту 7.2 постанови від 08 червня 2021 року у справі № 906/1336/19, та вважає за необхідне відступити від цих висновків з огляду на таке.
17. З аналізу частини другої статті 4 та пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України вбачається, що чинне процесуальне законодавство передбачає можливість для учасника юридичної особи, який вибув, бути учасником корпоративного спору. Колегія суддів зауважила, що застосування цього підходу в судовій практиці є сталим і підтверджується висновками, викладеними у рішеннях Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 456/2-6/11, у постанові Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 667/3881/15-ц, у постановахКасаційного господарського суду від 15 січня 2020 року у справі № 913/285/19 та від 28 березня 2018 року у справі № 908/2027/16.
18. Прийняті рішення загальних зборів учасників господарського товариства, зокрема і ті, що оформлені підробленими чи помилковими протоколами, тягнуть за собою певні наслідки, визначені змістом самого рішення, які в кожному конкретному випадку є різними. Прийняття рішення, яке не породжує жодних наслідків, не відповідає меті та сенсу прийняття цього рішення. Метою подання таких позовів (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства) є усунення наслідків, спричинених прийнятими рішеннями. Ці позови фактично направлені на відновлення становища, яке існувало до прийняття оспорюваних рішень, якими були порушені права позивача, що є ефективним та належним способом захисту, який узгоджується зі способами захисту порушеного права, визначеними у статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
19. Саме попередній учасник товариства, який станом на дату прийняття спірних рішень загальних зборів був учасником товариства, має інтерес у досягненні правової визначеності щодо факту прийняття того чи іншого рішення, оскільки такі рішення залежно від конкретних обставин можуть впливати (порушувати) як на корпоративні, так і майнові права цього (попереднього) учасника, а така позовна вимога направлена на відновлення становища, яке існувало до прийняття оспорюваних рішень.
20. Є необхідним дослідження судами фактичних обставин, зокрема щодо фактичного проведення зборів учасників, підробки протоколу зборів, яким оформлені спірні рішення, відповідності змісту спірного рішення закону, статуту тощо, оскільки лише за результатом дослідження та оцінки наявних у матеріалах справи доказів, доводів і заперечень сторін можна з достовірністю встановити ці обставини.
21. Підстава для передачі касаційним судом справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, визначена частиною п`ятою статті 302 ГПК України, передбачає наявність виключної правової проблеми, яку містить ця справа, і вирішення такої проблеми необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
22. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має, як правило, оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
23. Кількісний критерій ілюструє те, що певна проблема постала не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням питання, щодо якого постає проблема.
24. З погляду якісного критерію на виключність правової проблеми можуть вказувати:
- відсутність чи неефективність процесуальних механізмів її вирішення, що зумовлює необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (процесуальний аспект);
- відсутність чи неефективність матеріальних гарантій реалізації, охорони та захисту фундаментальних прав і свобод, унаслідок чого обґрунтованість обмежень останніх може зумовлювати необхідність використання повноважень Великої Палати Верховного Суду (матеріальний аспект).
Такий правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21).
25.Обґрунтовуючи ознаки кількісного критерію виключної правової проблеми в цій справі, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що неоднозначність висновків Великої Палати Верховного Суду, існування у такій категорії справ змішаних підстав недійсності рішень загальних зборів та взаємопов`язаність цих двох підстав свідчать про наявність у невизначеній кількості справ цієї категорії, які вже існують, виключної правової проблеми, що потребує вирішення шляхом роз`яснення та уточнення висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в пункті 7.2 постанови від 08 червня 2021 року у справі № 906/1336/19.