Постанова
іменем України
21 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 756/14966/20
провадження № 51-6171 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В.К.,
суддів Короля В.В., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Андрієнко М.В.,
прокурора Гошовської Ю.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Нагальнюка Р.В. на ухвалу Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року про повернення апеляційної скарги прокурора Кравця О.О. на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_1 .
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 06 вересня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
Не погоджуючись із вказаним вироком прокурор Кравець О.О. оскаржив його в апеляційному порядку.
За ухвалою судді Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року апеляційну скаргу прокурора залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 396 КПК України та надано сім днів для усунення недоліків з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвалою судді Київського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу прокурора Кравця О.О. відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України повернуто у зв`язку з неусуненням протягом установленого судом строку недоліків особою, яка її подала.
Вимоги, викладені у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор Нагальнюк Р.В., посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора Кравця О.О. скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги своєї касаційної скарги, прокурор зазначає, що ухвала судді Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2021 року про залишення апеляційної скарги прокурора Кравця О.О. без руху до Київської міської прокуратури не надходила та в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня, а тому скаржник не мав можливості усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, оскільки не був обізнаний про існування ухвали судді апеляційного суду про залишення її без руху.
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор Гошовська Ю.М. підтримала подану касаційну скаргу та просила її задовольнити у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Як установлено п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України, однією з підстав для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 2 ст. 438 КПК України при вирішенні питання про наявність зазначеної у п. 1 ч. 1 цієї статті підстави суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 цього Кодексу.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення (ст. 412 КПК України).
Доступ до правосуддя як один з основоположних принципів верховенства права гарантований Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ст. 7, ч. 6 ст. 9 КПК України).
Згідно з пунктами 1, 2, 17 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема забезпеченню права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право кожному на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України.
Водночас Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Воловік проти України" зазначає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, то держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 закону України "Про судоустрій і статус суддів").