ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 400/5829/21
адміністративне провадження № К/9901/47890/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправними і скасування наказів про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року (суддя Біоносенко В.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року (суддя-доповідач Зуєва Л.Є., судді Коваль М.П., Кравець О.О.),
У С Т А Н О В И В:
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, в якому просив: 1) визнати протиправною бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо розгляду його заяви від 09.10.2019 про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію; 2) зобов`язати Офіс Генерального прокурора розглянути його заяву від 09.10.2019 про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі і про намір пройти атестацію та забезпечити його право на участь у процедурі атестації, передбаченій розділом ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 №113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»; 3) визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 07.05.2020 №130к про звільнення його з посади заступника військового прокурора Харківського гарнізону; 4) визнати протиправним та скасувати наказ виконувача обов`язків військового прокурора об`єднаних сил від 07.05.2020 №289к про звільнення його з органів прокуратури та виключення зі списків особового складу військової прокуратури об`єднаних сил; 5) поновити його на посаді, рівнозначний посаді заступника військового прокурора Харківського гарнізону, з 07 травня 2020 року; 6) стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку звернення до суду, посилаючись на те, що у день звільнення йому було видано лише копію витягу з наказу Міністра оборони України від 29.04.2020 №189 та копію наказу виконувача обов`язків військового прокурора об`єднаних сил від 07.05.2020 №289к. Водночас копії наказу Генерального прокурора від 07.05.2020 №130к, який був однією із підстав для видання наказу виконувача обов`язків військового прокурора об`єднаних сил від 07.05.2020 №289к, він не отримав, що не дозволило йому вчасно ознайомитися з підставами звільнення та сформувати позицію для звернення до суду. Зазначив, що копію наказу від 07.05.2020 №130к він отримав за своєю заявою від 19.07.2021. Крім того, позивач звернув увагу на запроваджені на території України карантинні обмеження з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), що згідно з пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для поновлення процесуальних строків.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
У вересні 2021 року Офіс Генерального прокурора подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2021 року, у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено, клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено: позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій статей 122 і 123 КАС України, просить скасувати ухвалені ними рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаргу обґрунтовує тим, що факт пропуску строку звернення до суду із цим позовом був відомий ще до відкриття провадження у справі і ним не заперечувався, проте суд першої інстанції при відкритті провадження у справі не вирішив питання про поновлення цього строку, а згодом у порядку письмового провадження, без заслуховування позиції позивача, залишив позовну заяву без розгляду, не надавши останньому можливості зазначити підстави для поновлення пропущеного строку. Стверджує, що наказ Генерального прокурора від 07.05.2020 №130к не був йому вручений у день звільнення, аркуш ознайомлення із цим наказом він підписав на вимогу працівників кадрового забезпечення, а про незаконність свого звільнення випадково дізнався в липні 2021 року із судової практики в аналогічних спорах.
У відзиві на касаційну скаргу Офіс Генерального прокурора просить залишити судові рішення без змін, вказуючи на їхню законність і обґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу частини п?ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Початок перебігу строку звернення працівника до суду у справах про звільнення визначений у частині першій статті 233 КЗпП України, відповідно до якої цей строк обчислюється з дня вручення працівнику копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.