Постанова
Іменем України
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 686/15006/21
провадження № 61-16230св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Ткачука О. С.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2021 року в складі судді Карплюка О. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 серпня 2021 року в складі колегії суддів: Грох Л. М., Костенка А. М., Спірідонової Т. В., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 строком на шість місяців у вигляді тимчасового обмеження його прав з покладанням на нього обов`язку - заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 у будівлі центру реабілітації та соціальної адаптації дітей вулиці загальною площею 685,2 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 на праві користування належить перший поверх площею 184,2 кв. м та другий поверх площею 165,2 кв. м в будівлі центру реабілітації та соціальної адаптації дітей вулиці загальною площею 685,2 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
У зазначеному приміщенні вона проживає разом із дітьми - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Впродовж останніх років їхній батько - ОСОБА_2 вчиняє сварки та суперечки, здійснює психологічний тиск на власних дітей та заявника, зокрема у формі нецензурних лайок, фізичного насильства, що завдає психологічної шкоди їй та дітям.
Впродовж останніх шести місяців до дати подання заяви неправомірна поведінка зі сторони ОСОБА_2 переросла у відкриті погрози та завдання психологічного насильства відносно заявника та членів її сім`ї.
15 січня 2020 року ОСОБА_2 , перебуваючи за місцем свого проживання, в АДРЕСА_1 , вчинив відносно ОСОБА_1 домашнє насильство, яке полягало у образах та відібранні золотих прикрас, чим була завдана шкода її психічному та фізичному здоров`ю. За вчинення психологічного насильства ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП України.
Проте ОСОБА_2 не припинив вчиняти дії насильницького характеру, що завдають шкоди ОСОБА_1 та її дітям.
13 червня 2021 року заявниця знову викликала працівників поліції у зв`язку із повторним вчиненням ОСОБА_2 домашнього насильства щодо неї. За наслідками цього виклику службовими особами Національної поліції складено протокол щодо вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП України та видано терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 13 червня 2021 року серії АА № 125641.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
Видано обмежувальний припис ОСОБА_2 строком на шість місяців у вигляді тимчасового обмеження його прав з покладанням на нього наступного обов`язку - заборонити ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, ОСОБА_1 у будівлі центру реабілітації та соціальної адаптації дітей вулиці загальною площею 685,2 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду про видачу обмежувального припису допущено до негайного виконання.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 постійно вчиняє сварки та суперечки, здійснює психологічний тиск на заявницю та їх спільних дітей. Крім того, суд врахувавши постанову Хмельницького міськрайонного суду від 15 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП України, дійшов висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що з врахування встановлених судом обставин, вірогідність продовження чи повторного вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо ОСОБА_1 є достатньо високою, тому правильним є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для видачі обмежувального припису - заборони ОСОБА_2 перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою ОСОБА_1 у будівлі центру реабілітації та соціальної адаптації дітей вулиці загальною площею 685,2 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
30 вересня 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 червня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 25 серпня 2021 року та направити справу на новий розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області. Також просив розглядати справу за його присутності.
Підставою касаційного оскарження ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 10 лютого 2021 року в справі № 761/49109/19, від 29 серпня 2019 року в справі № 640/23804/18, від 21 листопада 2018 року в справі № 756/2072/18; суди не дослідили та не надали оцінку поданим ОСОБА_2 доказам (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що заявник не надала суду доказів, які б підтверджували, що протягом останніх шести місяців чи протягом усього часу спільного проживання ОСОБА_2 вчинялося психологічне насильство щодо неї та членів сім`ї. Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 постійно вчиняє сварки та суперечки, здійснює психологічний тиск на заявницю та їхніх спільних дітей є упередженим та не підтверджений жодними доказами.
Зазначає, що термінові заборонні приписи серії АА № 125642 та серії АА 125641, на які посилається позивач, не є належним доказом, оскільки ситуація, за наслідками якої були складені зазначені приписи, була спеціально спровокована ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Термінові заборонні приписи складено з порушенням вимог законодавства та оспорюється ОСОБА_2 в Хмельницькому окружному суді.
Також посилається на те, що в судове засідання по розгляду цієї заяви ОСОБА_2 подавав клопотання про огляд відеозапису конфлікту, що мав місце 13 червня 2021 року, який він знімав на телефон. Однак суди ненадали оцінку даному відео як належному і допустимому доказу, і відповідно не зробили жодного висновку щодо прийняття чи відхилення цього доказу. Це дає підстави стверджувати, що суди порушили процесуальне законодавство і дає підстави для скасування оскаржуваних рішень та відправлення справи на новий розгляд.
Терміновий заборонний припис, як доказ, судом до уваги не взятий, оскільки в рішенні суду немає посилання на нього, як на доказ про вчинення ним фізичного насильства. Сама заявниця у заяві не зазначає, що ОСОБА_2 відносно неї вчинялося домашнє насильство фізичного характеру. Доказів про те, що відносно ОСОБА_2 правоохоронними та судовими органами застосовувалися інші заходи впливу ОСОБА_1 не надано.
Також зазначає, що факт звернення заявника до правоохороних органів та до суду свідчить про наявність конфлікту між подружжям, а не домашнього насилля.
Крім того, суд першої інстанції в порушення норм процессуального права, 22 червня 2021 року відкрив провадження у справі та призначив справу до слухання, а вже наступного дня - 23 червня 2021 року прийняв оскаржуване рішення, чим порушив право ОСОБА_2 на ознайомлення з матеріалами справи, на звернення до адвоката, на надання доказів на спростування доводів заявника.
Суди не навели в судових рішеннях жодного доказу, якими б підтверджувались висновки судів про вчинення ОСОБА_2 постійних сварок та вчинення психологічного тиску на ОСОБА_1 та дітей.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
У квітні 2022 року витребовувана цивільна справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 квітня 2021 року. У шлюбі у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з матірю у АДРЕСА_1 .
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 квітня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення - штраф 170,00 грн. З рішення суду встановлено, що 15 січня 2020 року о 11.30 год. ОСОБА_2 , знаходячись за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_1 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у образах та відібрані золотих прикрас, чим могла бути завдана шкода психологічному та фізичному здоров`ю потерпілої (а. с. 12).
13 червня 2021 року щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 173-2 КУпАП, згідно з яким останній вчинив фізичне насильство стосовно ОСОБА_1 . Вказана справа про адміністративне правопорушення № 686/15343/21 перебуває в провадженні Хмельницького міськрайонного суду.
Також, 13 червня 2021 року, за наслідками виклику працівниками поліції у зв`язку з домашнім насильством відносно ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис - його зобов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборонено будь-яким способом контактувати з постраждалою особою, строком на 6 діб - до 14.50 год. 19 червня 2021 року.
Крім того, як встановлено апеляційним судом, заявниця разом з неповнолітніми дітьми були зараховані в Центр сімейного виховання «Моя сім`я» (Києво-Святошинський район, с. Святопетрівське), де вони проживали з 01 лютого 2021 року до 03 червня 2021 року у зв`язку з домашнім насильством з боку чоловіка (а. с. 50).
З наданих заявницею відеозаписів за 12 червня 2021 року, встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово висловлював погрози заявниці, підтвердив попередній факт його насильства щодо заявниці - «викинув з машини», а також штовхнув ОСОБА_1 .
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають вказаним вимогам закону.