Постанова
Іменем України
14 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 205/7747/18
провадження № 61-8812св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС»,
третя особа- ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 грудня 2019 року у складі судді Шавули В. С. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Макарова М. О., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом
до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС»), третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовна заява мотивована тим, що 19 травня 2017 року з вини ОСОБА_2 відбулася ДТП, внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль Lexus RX400Н, під керуванням ОСОБА_3 . Вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеної ДТП підтверджена вироком Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 грудня 2017 року у справі № 205/4175/17.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на час ДТП була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС», розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100 000 грн на одного потерпілого. Відповідно до висновку експерта матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля Lexus RX400Н у результаті ДТП, складає 592 596,49 грн. Вартість відновлювального ремонту складає 724 848,56 грн, що перевищує його ринкову вартість (592 596,49 грн) та є економічно недоцільним. Вартість проведено експертного дослідження становить 1 500 грн.
Вказував, що страхова компанія повинна відшкодувати позивачу завдані збитки у межах суми страхової виплати, а із заподіювача шкоди підлягає до стягнення різниця між завданими збитками та сумою страхового відшкодування, а також вартість проведеного експертного дослідження.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути матеріальну шкоду: з ОСОБА_2 у розмірі 494 096,49 грн, з ПрАТ «СГ «ТАС» - 100 000 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04 грудня 2019 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 17 лютого 2020 року про виправлення описки, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 494 096,49 грн на відшкодування матеріальної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 4 940,96 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач довів факт заподіяння йому майнової шкоди внаслідок ДТП, яка сталась з вини
ОСОБА_2 , тому наявні підстави для стягнення з останнього 492 596,49 грн як відшкодування такої шкоди.
Разом з тим, ПрАТ «СГ «ТАС» правомірно відмовило позивачу у виплаті страхового відшкодування відповідно до статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки останній перевищив термін подачі заяви про страхове відшкодування. Отже, заявлені до страхової компанії вимоги не підлягають задоволенню.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 квітня 2021 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції,
а також зазначив, що Закон України «Про обов`язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регулює правовідносини щодо відшкодування матеріальної
шкоди між фізичною особою та страховою компанією, тому не може застосовуватись до правовідносин щодо відшкодування фізичною особою майнової шкоди іншій особі. Отже, безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на частину другу статті 30 вказаного Закону, відповідно до якої, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволених до нього позовних вимог, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог до ПрАТ «СГ «ТАС» не оскаржені до касаційного суду, тому відповідно до вимог частини першої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не є предметом касаційного перегляду в цій частині.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі ОСОБА_2 як на підставу оскарження
постанови апеляційного суду посилається на пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України. Зокрема, вказує, що суд апеляційної інстанції
не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 643/4161/15-ц (провадження № 61-13692св18),
від 15 березня 2018 року у справі № 564/2464/14-ц (провадження
№ 61-5059св18).
Також у касаційній скарзі ОСОБА_2 посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 цього Кодексу) як на підставу оскарження судових рішень.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин частини другої статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування
цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». ОСОБА_2 зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а не повну вартість автомобіля на час ДТП.
При цьому суди не звернули уваги, що ОСОБА_1 до ухвалення рішення по суті продав пошкоджений автомобіль (його залишки) за 429 312,34 грн, що підтверджено матеріалами справи. Позивач не підтвердив належними та допустимими доказами розмір завданої йому майнової шкоди. Відповідач був позбавлений можливості визначити залишкову вартість пошкодженого автомобіля Lexus RX400Н шляхом призначення відповідної судової експертизи, оскільки цей автомобіль був відчужений позивачем.
Крім того суд помилково стягнув витрати на проведення експертного дослідження, оскільки наданий позивачем прибутково-касовий ордер не відповідає ознакам розрахункового документу.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_1 подав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Вказував, що вироком суду, який набрав законної сили, підтверджено вину ОСОБА_2 у заподіянні позивачу збитків. Розмір завданих збитків підтверджено висновком експерта та не спростовано відповідачем. Суди правильно застосували норми матеріального права. Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування до спірних правовідносин частини другої статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відчуження автомобіля Lexus RX400Н після ДТП не впливає на права та інтереси ОСОБА_2 , оскільки вказана вище норма матеріального права не застосовується до спірних правовідносин. Вартість відчуженого після ДТП автомобіля не пов`язана із завданням майнової шкоди позивачу.
ОСОБА_3 подав до суду письмові пояснення на касаційну скаргу,
в яких просив рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Вказував, що саме з вини ОСОБА_2 сталася ДТП. Крім заподіяних позивачу збитків, ОСОБА_3 як водій автомобіля Lexus RX400Н зазнав тяжких тілесних ушкоджень, проходив курс лікування, а внаслідок ДТП був позбавлений можливості працювати. Разом з тим, ОСОБА_2 не відшкодував ОСОБА_3 майнової та моральної шкоди. Позивач під час розгляду цієї справи повністю довів заявлені у справі вимоги до ОСОБА_2 .
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2021 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.
15 липня 2021 року справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
від 21 лютого 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що 19 травня 2017 року з вини ОСОБА_2 відбулася ДТП внаслідок якої було пошкоджено належний позивачу автомобіль Lexus RX400Н, під керуванням ОСОБА_3 .
Вина ОСОБА_2 у вчиненні зазначеної ДТП підтверджена вироком Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 грудня 2017 року у справі № 205/4175/17, який набрав законної сили.
На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Nissan
Tiida, яким керував ОСОБА_2 , була застрахована у ПрАТ «СГ «ТАС», ліміт страхового відшкодування за завдану майну шкоду - 100 000 грн,
франшиза - 0 грн.
17 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СГ «ТАС» із заявою про відшкодування шкоди, заподіяної у результаті вищевказаної ДТП.
Листом ПрАТ «СГ «ТАС» від 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про перевищення ним терміну подачі заяви про страхове відшкодування та відповідно до статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відмовлено у виплаті страхового відшкодування.
Відповідно до висновку експерта по кримінальному провадженню, складеному 27 червня 2017 року судовим експертом, матеріальна шкода, спричинена власнику автомобіля Lexus RX400Н у результаті його пошкодження при ДТП 19 травня 2017 року, складає 592 596,49 грн. Вартість відновлювального ремонту складає 724 848,56 грн, що перевищує його ринкову вартість та є економічно недоцільною. Ринкова вартість автомобіля Lexus RX400Н на час ДТП складала 592 596,56 грн. Вартість проведено експертного дослідження становить 1 500 грн.
Згідно з договором купівлі-продажу від 20 березня 2019 року ОСОБА_1 відчужив автомобіль Lexus RX400Н після ДТП за 429 312,34 грн. Зазначений автомобіль перед відчуженням було оглянуто експертом та надано висновок експертного дослідження. В указаному висновку зазначено, що автомобіль - після ДТП, оглядався на евакуаторі.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам постанова апеляційного суду в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі -
ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій
статті 16 ЦК України.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту
і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 завдану внаслідок ДТП шкоду у розмірі 494 096,49 грн (592 596,49 грн (ринкова вартість автомобіля на час ДТП) + 1 500 грн (вартість проведено експертного дослідження) - 100 000 грн (ліміт страхового відшкодування)).
На підтвердження вартості завданих збитків посилався на висновок експерта по кримінальному провадженню, складеному 27 червня 2017 року судовим експертом.
Заперечуючи проти заявлених у справі вимог, ОСОБА_2 вказував, що вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля перевищує його ринкову вартість, тому останній відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» має право на відшкодування різниці між вартістю цього автомобіля до та після ДТП, а не повної вартості автомобіля на час ДТП.
Задовольняючи позовні вимоги до ОСОБА_2 , суди вважали за необхідне стягнути завдану позивачу шкоду у розмірі, який дорівнює вартості автомобіля на час ДТП. При цьому суди виходили з того, що відсутні правові підстави для відшкодовування позивачу як власнику знищеного автомобіля різниці між вартістю цього автомобіля до та після ДТП з тих підстав, що норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не можуть застосовуватись до правовідносин щодо відшкодування фізичною особою майнової шкоди іншій особі.
Колегія суддів Верховного Суду не погоджується з вказаними висновками судів, враховуючи наступне.
Положення цивільного законодавства свідчить про зобов`язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи права інших осіб у спосіб передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов`язки.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди
і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).