Постанова
Іменем України
15 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 343/1092/20
провадження № 61-7355св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Служба у справах дітей Долинської районної державної адміністрації в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2020 року у складі судді Андрусіва І. М. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 березня 2021 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Бойчука І. В., Девляшевського В. А. ,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст заявлених позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Служби у справах дітей Долинської районної державної адміністрації (далі - Служба у справах дітей Долинської РДА ), яка діє як орган опіки та піклування, в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про скасування усиновлення.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що 23 квітня 1998 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 . Власних дітей у них з дружиною не було.
На підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 28 квітня 2014 року він з дружиною ОСОБА_5 усиновили ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його записано батьком дітей, а дружину - матір'ю, змінено прізвище та по батькові дітей, їх місце народження.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 раптово померла, після чого відносини між ним та усиновленими дітьми різко погіршилися, діти перестали його слухати, піддаватися вихованню, постійно конфліктують, не сприймають його як батька.
Він працює водієм-далекобійником у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Автопарк 19» (ділі - ТОВ «Автопарк 19»), рідко буває вдома, а тому не має змоги займатись дітьми та приділяти їм вдосталь уваги. Через постійні конфлікти з дітьми, за сприяння Служби у справах дітей Долинської РДА, він був змушений з грудня 2019 року помістити дітей на навчання та проживання до Вигодської спеціалізованої школи Івано-Франківської обласної ради, неодноразово звертався до психологів, вживав усіх заходів щодо належного виховання дітей, однак позитивних змін у відносинах з ними не настало.
Посилаючись на наведене, позивач просив:
- скасувати усиновлення ним неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (після усиновлення - ОСОБА_2 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ), уродженки м. Андрушівка Андрушівського району Житомирської області (після усиновлення місце народження змінено на - с. Підліски Долинського району Івано-Франківської області), актовий запис про народження від 06 листопада 2006 року № 24, зареєстрований виконавчим комітетом Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області;
- скасувати усиновлення ним неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (після усиновлення - ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ), уродженця м. Андрушівка Андрушівського району Житомирської області (після усиновлення місце народження змінено на - с. Підліски Долинського району Івано-Франківської області), актовий запис про народження від 07 березня 2008 року № 5, зареєстрований виконавчим комітетом Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області;
- неповнолітніх ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 передати під опіку органу опіки та піклування Долинської РДА.
Короткий зміст судових рішення судів попередніх інстанцій
Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 25 березня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що між ним та усиновленими дітьми склалися стосунки, які роблять неможливим їх спільне проживання та виконання ним батьківських обов`язків як усиновлювачем поза його волею, тобто не довів наявності підстав, передбачених частиною першою статті 238 СК України, для скасування усиновлення. Аналізуючи наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що стосунки ОСОБА_1 з дітьми дійсно є конфліктними, що має безпосередній вплив на відносини між усиновлювачем та усиновленими, при цьому ускладнені, з одного боку, особливостями перехідного віку дочки ОСОБА_8 , а з іншого - небажанням позивача їх покращувати. Після смерті дружини, ОСОБА_1 свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов`язків та своєю поведінкою показує дітям, що він не бажає спілкуватися з ними. Хоча усиновлені діти більшість свого часу проживають у школі, однак навіть у період спільного перебування батько уникає спілкування з ними, не намагається організовувати спільне дозвілля з дітьми.
Вирішуючи спір, суд також урахував пояснення свідків, думку неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які у судовому засіданні повідомили, що вважають позивача татом та хочуть залишитися проживати у родині, бажання повертатися до дитячого будинку вони не мають, а також висновок Служби у справах дітей Долинської РДА від 21 вересня 2020 року № 125/03-07/7 про недоцільність скасування усиновлення.
Рух справи у суді касаційної інстанції. Узагальнені доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та аргументи інших учасників справи
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просив рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 10 грудня 2020 року і постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 25 березня 2021 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення, яким його позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано заявнику строк до 04 червня 2021 року для подання касаційної скарги у новій редакції із зазначенням підстав касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог частини другої статті 389 та пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.
У червні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 у новій редакції, у якій заявник, як на підставу касаційного оскарження, посилався на застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного судувід 12 квітня 2021 року у справі № 176/585/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), а також ухвалив судове рішення за відсутності позивача (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 у межах доводів та вимог, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, обґрунтована посиланням на те, що апеляційний суд розглянув справу та ухвалив оскаржувану постанову з порушенням норм процесуального права, а саме за його відсутності та відсутності представника Служби у справах дітей Долинської РДА, не розглянув направлену ним 21 березня 2021 року засобами електронного зв'язку заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю з'явитися у судове засідання з поважних причин (перебуванням за кордоном у період з 21 по 27 березня 2021 року). Посилаючись на наведене, вважав наявними визначені пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування постанови апеляційного суду та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Саме такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 176/585/17.
Апеляційний суд належним чином не перевірив правоздатність та дієздатність відповідача на час вирішення справи у суді апеляційної інстанції, зокрема, не урахував той факт, що розпорядженням Калуської РДА Івано-Франківської області від 11 січня 2011 року № 4 «Про припинення шляхом ліквідації структурних підрозділів Долинської РДА» припинено юридичну особу публічного права - Службу у справах дітей Долинської РДА шляхом ліквідації. Справи дітей, які перебували на обліку у Службі у справах дітей Долинської РДА передано до Служби у справах дітей Калуської РДА, що підтверджується повідомленням
від 18 березня 2021 року № 21/01-27/7 за підписом голови комісії з припинення юридичної особи публічного права Служби у справах дітей Долинської РДА шляхом ліквідації, направленого на адресу Долинського районного суду Івано-Франківської області. Оскільки на час розгляду справи апеляційним судом, відповідач був припинений як юридична особа шляхом ліквідації, суд повинен був скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 255, статті 377 ЦПК України або вирішити питання про залучення у справі правонаступника відповідача. Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження
№ 14-37цс20).
Зазначені порушення апеляційним судом норм процесуального права, на думку заявника, унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 12 липня 2021 року відкрито касаційне провадження на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та витребувано матеріали справи.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 28 квітня 2014 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 оголошено усиновителями ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дітям змінені прізвища на « ОСОБА_9 », по батькові на « ОСОБА_10 (-на)», місце народження на «с. Підліски Долинського району Івано-Фроанківської області». Усиновлювачів в актовому записі про народження дітей записано матір'ю та батьком, відповідно.
На підставі зазначеного рішення суду, 31 травня 2014 року виконавчим комітетом Новороманівської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області видані свідоцтва про народження дітей, їх батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла.
ІНФОРМАЦІЯ_5 неповнолітні ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчаються у Вигодській спеціалізованій школі Івано-Франківської обласної ради.
Відповідно до характеристики учениці 7 класу ОСОБА_2 , у класі учениця спілкується з усіма однокласниками, але буває конфліктною. Не виявляє зацікавленості до навчання, навчається погано, потребує постійного контролю. Рівень навчальних досягнень - початковий. У зверненні до старших не витримує необхідної дистанції під час спілкування, не завжди прислухається до зауважень і вимог учителя. Має труднощі у вольовій регуляції поведінки, володінні собою в ситуаціях, що потребують зосередженості, мовчанки чи обмеження рухів, не контролює свої емоції. ОСОБА_8 потребує уваги, розуміння та психологічної допомоги. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно.
Відповідно до характеристики учня 6 класу ОСОБА_3 , він зарекомендував себе як допитливий, енергійний, непосидючий учень. Має навчальні досягнення середнього рівня. Навчається не в повну міру своїх сил, потребує постійного контролю, завдання виконує без цікавості, прагне знайти власне оригінальне рішення. Має здібності до вивчення інформатики. Добре грає у футбол, проявляє кмітливість, тактичне мислення. На уроках не завжди уважний та активний. Загальний рівень інтелектуального розвитку середній. ОСОБА_11 часто не виконує домашні завдання. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Був обраний відповідальним за збереження шкільного майна. У суспільних справах активний, відповідальний, на ОСОБА_12 завжди можна покластися. ОСОБА_11 активний, енергійний, допитливий, безпосередній, товариський. ОСОБА_12 властиві прагнення брати участь у спільній діяльності та сміливість вчинків. Користується повагою серед вчителів та учнів. Прагне бути в центрі уваги, бути помітним для інших. Правила поведінки завжди виконує свідомо, підтримує дружні стосунки з однокласниками. Хлопець швидко адаптувався до нового колективу. Прагне спілкування, доброзичливий, вміє активно відстоювати свою позицію.
З 16 березня 2020 року ОСОБА_1 працює водієм автотранспортних засобів у ТОВ «Автопарк 19».
Згідно з висновком Служби у справах дітей Долинської РДА від 21 вересня
2020 року № 125/03-07/7 під час розгляду питання щодо можливості скасування усиновлення та відповідності його інтересам дітей органом опіки та піклування встановлено наступне:
1. ОСОБА_2 та ОСОБА_13 проживають разом з батьком ОСОБА_10 , а їхня матір ОСОБА_14 у липні 2019 року померла. ОСОБА_1 разом зі своїми дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_12 проживають у власному будинку в с. Підліски Долинського району Івано-Франківської області. Житлова площа будинку становить 117 кв. м. У будинку створені належні умови для проживання дітей.
2. ОСОБА_1 дбає про дітей, піклується про їхнє здоров`я забезпечує одержання дітьми повної середньої освіти. Батько не перешкоджає спілкуватися дітям з іншими родичами та однолітками.
3. ОСОБА_2 та ОСОБА_13 з грудня 2019 року і по даний час навчаються у Вигодській спеціалізованій школі Івано-Франківської обласної ради. Діти з понеділка по п'ятницю проживають у школі, а на вихідні повертаються у сім'ю.
4. За результатами проведених бесід з дітьми, працівниками служби у справах дітей районної державної адміністрації з'ясовано, що діти почувають себе у сім'ї добре. Вони звикають до життя без мами. ОСОБА_8 навчилася готувати деякі страви, а ОСОБА_11 допомагає мити посуд. Діти із задоволенням розповідають про те, що їм подобається навчатися у Вигодській спеціалізованій школі Івано-Франківської обласної ради, їм більш зрозуміло пояснюють навчальний матеріал і вони покращили свої знання.
5. ОСОБА_8 та ОСОБА_11 вважають ОСОБА_15 своїм батьком. Вони почувають себе у сім'ї та у власному будинку радісно. ОСОБА_11 має мрію бути схожим на батька та обрати його професію. ОСОБА_8 з вибором професії ще не визначилася.
6. ОСОБА_11 та ОСОБА_8 за місцем свого проживання мають друзів, з якими зустрічаються на вулиці і гуляють разом. Також діти відвідують і спілкуються з бабусею, дідусем і іншими родичами по материнській лінії.
Ураховуючи інтереси дітей, а також у зв'язку з відсутністю обставин, передбачених статтею 238 СК України, орган опіки та піклування вважав недоцільним скасування усиновлення ОСОБА_1 відносно дітей:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_6 , та таким, що не відповідає інтересам дітей.
Під час з`ясування думки дітей щодо скасування їх усиновлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомили, що вважають ОСОБА_15 своїм татом та хочуть залишитися проживати у родині, бажання повертатися до дитячого будинку не мають.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування
Установлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_1 висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім?я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до змісту статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.
Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.
Зазначені положення закріплені в статті 207 СК України.
Завдання інституту усиновлення полягає у формуванні стабільних та гармонійних умов життя усиновленої дитини, тому, насамперед, стабільними, незмінними повинні бути самі відносини, які виникли внаслідок факту усиновлення. Припинення таких відносин може тяжко травмувати дитину та істотно відобразитися на її інтересах. З метою недопущення порушення інтересів дитини частиною першою статті 238 СК України визначено виключений перелік підстав, за наявності яких суд може скасувати усиновлення.
У частині першій статті 238 СК України визначено, що усиновлення може бути скасоване за рішенням суду, якщо: 1) воно суперечить інтересам дитини, не забезпечує їй сімейного виховання; 2) дитина страждає недоумством, на психічну чи іншу тяжку невиліковну хворобу, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення; 3) між усиновлювачем і дитиною склалися, незалежно від волі усиновлювача, стосунки, які роблять неможливими їхнє спільне проживання і виконання усиновлювачем своїх батьківських обов`язків.
В контексті положень про усиновлення та батьківство, усиновитель робить свідомий та виважений вибір набути прав батька стосовно дитини, яка не є його кровною, та приймає на себе кореспондуючий цьому обов?язок стати рідною людиною цій дитині, вживати всіх можливих заходів та дій в інтересах дитини, займатися питаннями її виховання та розвитку таким чином і обсягом, яке в мінімальному значенні закріплено у законодавстві та диктується загальними уявленнями про батьківство. При цьому зовнішньо також має прослідковуватися те, що дитина відчуває, що вона перебуває в такому оточенні, яке забезпечить їй у необхідному випадку допомогу, зокрема і на її прохання у звичайних побутових обставинах.