ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 595/2350/19
провадження № 51- 5383 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої Макаровець А.М.,
суддів Маринича В.К., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Батка Є.І.,
прокурора Зленка О.В.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210060000312, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Передмістя Бучацького району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою захисника Молиня Р.П. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Тернопільського апеляційного суду від 13 серпня 2021 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців.
Також суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 26 жовтня 2019 року близько 23:00, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння в приміщенні ресторану "Аскольд", що в с. Язловець Бучацького району Тернопільської області, на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи імпульсивно, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 пішов у приміщення кухні ресторану та, взявши звідти кухонного ножа, умисно наніс удар ножем в праву ділянку живота ОСОБА_2, внаслідок чого спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота з ушкодженням печінки, що супроводжувалось внутрішньочеревною кровотечею та привело до масивної крововтрати, яке за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
Вироком Тернопільського апеляційного суду від 13 серпня 2021року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 скасований у частині призначеного покарання та ухвалений новий вирок, яким ОСОБА_1 призначено за ч. 1 ст. 121 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Короткий зміст вимог, наведених у касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Молинь Р.П. просить змінити вирок суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_1 у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, і на підставі ст. 75 КК звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК.
На обґрунтування своїх доводів захисник, посилаючись на відповідні рішення Європейського суду з прав людини зазначає, що:
- досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності";
- для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий надмірний тягар для особи".
Захисник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій взагалі не аналізували наявності підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 75 КК.
Просить під час вирішення питання про можливість застосування цих положень, врахувати, що засуджений раніше не був судимий, має міцні соціальні зв`язки, за місцем проживання характеризується позитивно, на його утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, що встановлено у вироках судів першої та апеляційної інстанцій, які потребують піклування, а також те, що з моменту вчинення злочину до набрання вироком законної сили та взяття його під варту минуло більше трьох років і за цей час нових злочинів він не вчинив.
Крім того, захисник зазначає, що заборони застосування ст. 75 КК за умови невизнання засудженим своєї вини КК не містить, і на думку сторони захисту можливе звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК.
На переконання захисника судом апеляційної інстанції в даній справі грубо порушено вимоги КК, оскільки не застосовано до засудженого положення ст. 75 КК.
Позиції учасників судового провадження
Від представника потерпілого надійшло заперечення на касаційну скаргу, у якому він просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а вирок Тернопільського апеляційного суду від 13 серпня 2021 року - без зміни і серед іншого зазначає, що потерпілий заперечує щодо застосування до ОСОБА_1 ст. 75 КК, оскільки вважає, що останній не усвідомив наслідків скоєного ним правопорушення та не розкаявся у вчиненому.
У судовому засіданні засуджений підтримав касаційну скаргу захисника, прокурор заперечував проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПКсуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК, правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оскаржуються.
З матеріалів провадження убачається, що відповідно до вироку Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді арешту на строк 6 місяців.