Постанова
Іменем України
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 201/15087/14
провадження № 61-6639св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Експерт Інвест»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа ? Товариство з обмеженою відповідальністю «Металобази Комекс»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020 року в складі колегії суддів: Макарова М. О., Демченко Е. Л., Куценко Т. Р.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі ? ПАТ «ВТБ Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та з урахуванням уточнених позовних вимог просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором у сумі 4 320 483, 04 доларів США, що еквівалентно 55 951 780, 50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що25 березня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Металобази Комекс» було укладено кредитний договір № 4/11В, згідно з умовами якого ТОВ «Металобази Комекс» отримало кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 5 195 249, 47 доларів США зі сплатою 11, 5 % річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості, починаючи з 01 вересня 2013 року, на строк до 31 серпня 2014 року.
На забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору 25 березня 2011 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 4/11В-П-2, згідно з умовами якого відповідач взяв на себе зобов`язання відповідати за кредитними зобов`язаннями ТОВ «Металобази Комекс» і нести солідарну відповідальність перед ПАТ «ВТБ Банк», у тому числі сплату основного боргу за кредитним договором № 4/11В від 25 березня 2011 року, нарахованих відсотків та неустойки (штрафу, пені).
До договору поруки № 4/11В-П-2 від 25 березня 2011 року також укладалися додаткові угоди й уточнення.
ТОВ «Металобази Комекс» належним чином не виконувало взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 24 жовтня 2014 року утворилась заборгованість в розмірі 4 320 483, 04 доларів США.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Жовтневого районного суду містаДніпропетровська від 16 лютого 2017 року позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» борг за кредитним договором № 4/11В від 25 березня 2011 року в сумі 55 951 780, 50 грн, що еквівалентно 4 320 483,04 доларів США, з яких: 3 900 249, 47 доларів США, що еквівалентно 50 509 607,42 грн, заборгованості за кредитним договором; 36 131, 48 доларів США, що еквівалентно 467 915, 42 грн, строкової заборгованості по сплаті відсотків за період з 25 вересня 2014 року по 23 жовтня 2014 року; 96 058,69 доларів США, що еквівалентно 1 243 993, 94 грн, простроченої заборгованості по сплаті відсотків станом на 24 жовтня 2014 року; 4 457, 06 доларів США, що еквівалентно 57 720, 50 грн, пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 05 травня 2014 року по 24 жовтня 2014 року; 148 245 доларів США, що еквівалентно 1 919 825, 08 грн, пені за несвоєчасне повернення кредиту за період з 05 травня 2014 року по 24 жовтня 2014 року; 17 742, 20 доларів США, що еквівалентно 229 767, 75 грн, 3% річних за прострочення сплати коштів за період з 05 травня 2014 року по 24 жовтня 2014 року; 117 051, 89 доларів США, що еквівалентно 1 515 863, 29 грн, штрафних/договірних санкцій, передбачених кредитним договором. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ТОВ «Металобази Комекс» свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконало, у зв`язку з чим виникла заборгованість у заявленому банком розмірі, яка підлягає стягненню з поручителя, який зобов`язався відповідати за неналежне виконання позичальником його кредитних зобов`язань.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 липня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 16 лютого 2017 року скасовано, позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк» кредитну заборгованість за договором від 25 березня 2011 року, а саме: прострочена заборгованість по кредиту - 51 148 308, 38 грн (еквівалент 3 900 249, 47 доларів США), строкова заборгованість по сплаті відсотків, нарахованих з 25 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року - 620 883, 57 грн (еквівалент 47 344, 69 доларів США), прострочена заборгованість по сплаті процентів станом на 01 вересня 2014 року - 246 703, 72 грн (еквівалент 18 812,08 доларів США), пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 05 травня 2014 року по 01 вересня 2014 року - 21 378,36 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 05 травня 2014 року по 01 вересня 2014 року - 74 674, 11 грн, 3% річних за прострочення сплати коштів за період з 05 травня 2014 року по 01 вересня 2014 року - 2 789, 11 грн (еквівалент 212, 68 доларів США), 3% річних за прострочення повернення кредиту за період з 05 травня 2014 року по 01 вересня 2014 року - 9 862, 47 грн (еквівалент 752, 05 доларів США).
У задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк» про стягнення штрафних/договірних санкцій у розмірі 82 613, 81 доларів США (еквівалент 1 083 406, 67 грн) відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що 31 серпня 2014 року закінчився строк кредитування, а тому нарахування банком заборгованості за кредитним договором, починаючи з 01 вересня 2014 року по 24 жовтня 2014 року є безпідставним, як і нарахування штрафних санкцій у розмірі 82 613, 81 доларів США, оскільки їх стягнення призведе до подвійної відповідальності, що є незаконним.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувсядо Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2020 року в частині задоволених позовних вимог й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року в справі № 204/7148/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що в лютому 2017 року банк скористався своїм правом та задовольнив забезпечені іпотекою вимоги за кредитним договором у позасудовому порядку шляхом визнання за собою права власності на нежитлове приміщення, яке було предмет іпотеки, внаслідок чого припинилося основне зобов`язання та, відповідно, припинилася його порука.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
13 липня 2020 року справа № 201/15087/14 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2021 року замінено позивача ПАТ «ВТБ Банк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Експерт Інвест».
Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами