Постанова
Іменем України
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 466/4078/20
провадження № 61-6690св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 03 вересня 2020 року у складі судді Зими І. Є. та постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
На обґрунтування своїх вимог зазначав, що в ефірі програми « Юркевич: акценти », яка транслювалася в ефірі ІНФОРМАЦІЯ_2 на телеканалі HTA, народний депутат України ОСОБА_2 дозволила собі низку образливих висловлювань у брутальній та принизливій формі на адресу мешканців Донецької та Луганської областей. Також висловила свою думку, в який спосіб держава повинна поступати з цими людьми. В контексті виступу висловлювала такі фрази, як: «по тюрмах розіпхати», «освіти не дати, роботи не дати», «кордони відкриті - гибанули швиденько і поїхали», «тут взагалі навіть не йдеться про те, щоб їх слухати, йдеться про те, щоб поставити їх на місце, і запропонувати вибір: не подобається моя(?!) культура, не подобається мій(?!) герой - ти мені не подобаєшся. Просто кордон відкритий і пішов…», «…нам не треба до них пристосовуватися, нам треба їх маргіналізовувати і шукати(!) статті кримінального кодексу, за які вони мають відповідати… їх всіх слід позбавити паспортів обов`язково; якщо вони хочуть інтегруватися назад в Україну, - іспит з української мови, з історії України, іспит на знання нашої Конституції і далі, що надзвичайно важливе: я би позбавила їх щонайменше на років десять виборчого права».
Також в ефірі відповідач стверджувала, що немає такого поняття, як «російськомовний українець», а є або москаль, або українець, тобто на її думку російськомовна частина населення не є громадянами України.
Окрім того, під час одного з інтерв`ю на ютуб-каналі відповідачки остання заявила: «ІНФОРМАЦІЯ_4. ІНФОРМАЦІЯ_5. ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_7».
Зазначав, що подібні висловлювання ОСОБА_2 не є поодинокими і неодноразово звучали в інших телеефірах, а також мали відображення у публікаціях відповідача на її сторінці в соціальній мережі «Фейсбук», при цьому, носили брутальний та принизливий характер.
Посилаючись на те, що розвиток і використання російської мови в Україні та недопущення дискримінації, зокрема, за мовними ознаками, гарантовані основним Законом України й міжнародними домовленостями держави, просив зобов`язати ОСОБА_2 припинити надавати публічну (опублікування у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку) негативну соціальну оцінку, висловлювати своє принизливе ставлення або іншим чином посягати на права і свободи, честь і гідність російськомовного населення України та мешканців Донецької та Луганської областей, заборонити їй вчиняти такі дії у майбутньому; стягнути з відповідачки на його користь моральну шкоду за образу та приниження його особистої честі та гідності, а також честі та гідності членів його сім`ї як представників російськомовного населення України та мешканців Донецької області, у розмірі 50 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 03 вересня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів порушення саме його прав або прав членів його сім`ї внаслідок озвучення відповідачем інформації у програмі «Юркевич: акценти» на телеканалі НТА від ІНФОРМАЦІЯ_3, а також під час інтерв`ю, відео якого відповідачка виклала на своєму YouTube каналі.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 03 вересня 2020 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції та вважав його таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення й ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 904/349/19, від 24 жовтня 2019 року у справі № 161/4052/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Суди не врахували норми чинних міжнародних договорів України, які гарантують ефективний судовий захист від незаконних посягань на конституційні права і свободи, честь та гідність людини і громадянина України, та дійшли необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, не застосувавши до спірних правовідносин норми Конвенції та рішення Європейського суду з прав людини, які підлягали застосуванню.
Доводи інших учасників справи
ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Харчука В. М. подала відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Шевченківського районного суду міста Львова цивільну справу № 466/4078/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року справу № 466/4078/20 призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Обставини справи
Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилався на те, що в ефірі програми «Юркевич: акценти», яка ІНФОРМАЦІЯ_2 транслювалася в ефірі на телеканалі HTA, народний депутат України ОСОБА_2 у брутальній та принизливій формі дозволила собі низку образливих висловлювань на адресу мешканців Донецької та Луганської областей, зокрема прозвучали такі фрази, як: «по тюрмах розіпхати», «освіти не дати, роботи не дати», «кордони відкриті - гибанули швиденько і поїхали», «тут взагалі навіть не йдеться про те, щоб їх слухати, йдеться про те, щоб поставити їх на місце, і запропонувати вибір: не подобається моя(?!) культура, не подобається мій(?!) герой - ти мені не подобаєшся. Просто кордон відкритий і пішов…», «…нам не треба до них пристосовуватися, нам треба їх маргіналізовувати і шукати(!) статті кримінального кодексу, за які вони мають відповідати… їх всіх слід позбавити паспортів обов`язково; якщо вони хочуть інтегруватися назад в Україну-іспит з української мови, з історії України, іспит на знання нашої Конституції і далі, що надзвичайно важливе: я би позбавила їх щонайменше на років десять виборчого права». Стверджувала, що немає такого поняття, як «російськомовний українець», а є або москаль, або українець, тобто на її думку російськомовна частина населення не є громадянами України.
Також під час інтерв`ю на своєму YouTube каналі заявила: «ІНФОРМАЦІЯ_4. ІНФОРМАЦІЯ_5. ІНФОРМАЦІЯ_6. ІНФОРМАЦІЯ_7».
Оскільки численні, періодичні публічні висловлювання принизливого ставлення відповідача, як до мешканців Донецької та Луганської областей, так і російськомовного населення (російськомовних мешканців) всієї України, до якого відноситься й він та члени його сім`ї, принижують його честь і гідність, спричиняють йому та його рідним моральні страждання, просив захистити порушене право у судовому порядку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт четвертий частини другої статті 389 ЦПК України).
Підставами касаційного оскарження у цій справі рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 03 вересня 2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 02 березня 2021 року є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справ № 464/3789/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 761/6144/15-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 904/349/19, від 24 жовтня 2019 року у справі № 161/4052/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Позиція Верховного Суду
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Частиною першою статті 68 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України).
Згідно з частинами другою та третьою статті 34 Конституції України і статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло.