Постанова
Іменем України
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 215/1167/17
провадження № 61-2192св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Убієнних Лідія Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
у складі судді Демиденка Ю. Ю. від 11 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду у складі колегії суддів: Барильської А. П., Бондар Я. М., Зубакової В. П., від 13 липня 2021 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Криворізького міського нотаріального округу Убієнних Л. М., про визнання заповіту недійсним.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_4 , яка за життя, 22 квітня 2016 року, в присутності свідків склала заповіт, яким все своє майно заповіла йому. Після смерті матері, звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, він дізнався, що 21 травня 2016 року його мати склала новий заповіт на користь своєї онуки - ОСОБА_3 .
Позивач вважав, що на час складення заповіту від 21 травня 2016 року мати, якій було 99 років, перебувала в хворобливому, депресійному стані, не розуміла значення своїх дій, вказаний заповіт не відповідав її справжній волі, оскільки ОСОБА_3 вмовила заповідача змінити заповіт на її користь.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсним заповіт ОСОБА_4 , складений на користь ОСОБА_3 , посвідчений 21 травня 2016 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Убієнних Л. М., зареєстрований в реєстрі за № 333.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів належними, достовірними та допустимими доказами того, що спірний заповіт ОСОБА_4 склала всупереч своїй волі, бажанню, що вона перебувала в такому стані, що не розуміла значення своїх дій під час складання заповіту та/або не могла керувати ними.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2021 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів порушення вимог чинного законодавства при складанні чи посвідченні спірного заповіту. Крім того, заперечуючи проти висновку суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання позивача про призначення комісійної психіатричної експертизи ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 та його представник, після роз?яснення їм положень статей 12, 81 ЦПК України, не заявили відповідного клопотання в суді апеляційної інстанції, що свідчить про небажання позивача проводити відповідну експертизу.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року,ОСОБА_1 просить скасувати рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 рокуі ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив порушення судами норм матеріального і процесуального права, пославшись на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, проведення якої було необхідним для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень. Також суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про допит в якості свідка приватного нотаріуса.
Заявник звертає увагу на те, що суд не надав належної правової оцінки тому, що при складанні заповіту були присутні лише родичі ОСОБА_3 , які могли примусити заповідача до складання оспорюваного заповіту. Крім того, відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України він має право на обов?язкову частку у спадщині після смерті матері, однак така його вимога залишена судом поза увагою.
Ухвалою Верховного Суду від 18 лютого 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 січня 2021 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 13 липня 2021 року, відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У визначений судом строк відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
21 травня 2016 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 . Вказаний заповіт був посвідчений нотаріально, у присутності двох свідків: ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які засвідчили, що ОСОБА_4 повністю розуміє значення своїх дій, діє без будь-якого примусу. Заповіт був зачитаний заповідачу вголос, підписаний ОСОБА_4 і свідками, які не є членами сім?ї чи близькими родичами заповідача.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.
Згідно з медичними документами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_4 на обліку в психіатричних медичних закладах не перебувала, страждала на «діффузний кардіосклероз».
За результатами оцінки показань свідків, допитаних судом першої інстанції у судовому засіданні, суди дійшли висновку, що тверджень свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 недостатньо для визнання заповіту недійсним, при цьому встановлено що волевиявлення заповідача було вільним, заповіт відповідав волі ОСОБА_4 , що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Випискою з медичної карти стаціонарного хворого та матеріалами Тернівського відділення поліції, встановлено що ОСОБА_4 поступила 13 квітня 2016 року в 2-гу міську лікарню з переламами ребер та травмами обличчя. Враховуючи локалізацію та характер пошкоджень, лікарня повідомила відділення поліції за місцем проживання постраждалої. Оскільки ОСОБА_4 надала пояснення про самотравмування, то кримінальне провадження не було внесено в ЄРДР.