Постанова
Іменем України
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 610/1117/20
провадження № 61-4656св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Бригадирівська сільська рада Балаклійського району Харківської області,
треті особи: Балаклійська районна державна адміністрація Харківської області, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, Відділ у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,
розглянув у судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 17 вересня 2020 року у складі судді Купіна В. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Бригадирівської сільської ради Балаклійського району Харківської області про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку спадкування.
Свої вимоги обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 .
За життя, 15 січня 1997 року, її батько отримав сертифікат на земельну частку (пай) серії ХР № 0084662 у КСП ім. Кірова.
Сертифікат був утрачений, а надати його дублікат неможливо, оскільки його виготовлення передбачено в одному екземплярі, що стало підставою для відмови нотаріуса їй у видачі свідоцтва про право власності на земельну частку (пай) після смерті батька (постанова Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 08 травня 2020 року.
Додатково зазначала, що рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 08 січня 2020 року у справі № 610/3556/19 встановлено факт родинних відносин між нею та ОСОБА_3 , а саме те, що вона є донькою останнього.
Вважала, що вона фактично прийняла спадщину, оскільки на момент смерті батька проживала з ним.
У зв`язку з наведеним просила визнати за нею право на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом площею 6,20 умовних кадастрових гектарів із земель колективної власності КСП ім. Кірова, розташовану за межами населених пунктів на території Бригадирівської сільської ради Балаклійського району Харківської області відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0084662, виданого на ім`я її батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 17 вересня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову.
Відмова у задоволенні позову мотивована тим, що:
- право на земельну частку(пай) виникає не з часу внесення членів КСП до списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному сільськогосподарському підприємству, членом якого є особа. До позову на підтвердження факту перебування ОСОБА_3 у членах КСП ім. Кірова долучено лише копію відповіді Відділу у Балаклійському районі Головного управління Дергеокадастру у Харківській області від 31 серпня 2018 року, проте ні копії державного акту на право колективної власності на землю, ні копії списків до цього акту надано не було;
- позивачка не надала доказів на підтвердження того, чи зареєстрована як юридична особа КСП ім. Кірова, якщо ні, чи є правонаступники, не заявлялось клопотання про витребування статуту КСП. Оригінали указаних документів, які могли б бути доказами, відсутні;
- зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачка не довела належними і допустимими доказами, що її батько ОСОБА_3 на момент видачі державного акту був членом КСП ім. Кірова і що після смерті батька відкрилась спадщина - право на земельну частку (пай).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 02 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 17 вересня 2020 року змінено в частині мотивів відмови у позові.
Апеляційний суд визнав правильним рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, проте не погодився з мотивами такої відмови. Суд апеляційної інстанції вказав, що районний суд усупереч установленим фактичним обставинам справи помилково вказав, що позивачка не довела, що після смерті її батька відкрилася спадщина на земельну частку (пай), оскільки даний висновок спростовується наявними у матеріалах справи доказами про те, що її батькові належало право на земельну частку (пай) у КСП ім. Кірова.
У позовній заяві позивачка зазначала, що вона прийняла спадщину після смерті батька, оскільки на день його смерті проживала з ним, проте не може отримати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку. Згідно з довідкою Бригадирівської сільської ради Балаклійського району Харківської області від 19 червня 2018 року на день смерті ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом із донькою ОСОБА_1 . Разом із тим з копії паспорта позивачки убачається, що станом на день смерті спадкодавця вона зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, довідка Бригадирівської сільської ради від 19 червня 2018 року не є належним доказом, що підтверджує проживання позивачки разом зі спадкодавцем на час його смерті, оскільки вказана довідка суперечить даним паспорта ОСОБА_1 . Вимог про встановлення факту проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини позивачка не заявляла. Крім того, станом на день смерті ОСОБА_3 не був зазначений у свідоцтві про народження позивачки як її батько. Факт родинних відносин між померлим ОСОБА_3 та позивачкою було встановлено лише рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 08 січня 2020 року. З позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 не зверталась.
За таких обставин підставою для відмови у задоволенні позову є недоведеність факту прийняття позивачкою спадщини після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Аргументи учасників
Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
У березні 2021 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_1 надішла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі представиник ОСОБА_1 зазначає, що:
- не зважаючи на те, що позивачка на підтвердження своїх вимог надала рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 08 січня 2020 року у справі № 610/3556/16, яким установлено факт того, що вона є донькою спадкодавця ОСОБА_3 , докази того, що вона та її батько протягом останніх років проживали разом, а також докази, що за життя її батькові належало право на земельну частку (пай) у КСП ім. Кірова, суди ухвалили рішення про відмову у задоволенні позову;
- апеляційний суд допустив порушення статті 367 ЦПК України, оскільки вийшов за межі доводів її апеляційної скарги, яка не містила посилань на недоведеність факту прийняття позивачкою спадщини.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції .
Ухвалою Верховного Суду від 07 квітня 2022 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 761/29966/16-ц.
Фактичні обставини справи
Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 24 червня 1980 року, ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Відомості про батька позивача були записані відповідно до частини першої статті 135 СК України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану про народження від 08 серпня 2019 року.
31 жовтня 1992 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_7 зареєстровано шлюб, після чого прізвище позивачки змінено на « ОСОБА_8 ».
Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 08 січня 2020 року, яке набрало законної сили 08 лютого 2020 року, встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Бригадирівка Балаклійського району Харківської області.
Згідно з довідкою Бригадирівської сільської ради Балаклійського району Харківської області від 19 червня 2018 року на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 разом із донькою ОСОБА_1 .
У паспорті позивачки вказано, що з 13 жовтня 2004 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
У відповіді Відділу у Балаклійському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 31 серпня 2018 року вбачається, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на земельні частки (паї) громадян по КСП ім. Кірова на ОСОБА_3 зареєстровано за № 269 та видано сертифікат на земельну частку (пай) серії ХР № 0084662 від 15 січня 1997 року.
Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю на ОСОБА_3 державний акт на право приватної власності на землю відсутній.
Розмір земельної частки (паю) КСП ім. Кірова складає 6,20 умовних кадастрових гектарів.
07 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) із заявою про надання роз`яснення щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька.
У відповіді нотаріальної контори від 08 травня 2020 року позивачку повідомлено, що у спадковій справі № 76/2020 відсутній оригінал сертифікату на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_3 , у зв`язку з чим їй запропоновано звернутися до суду.