1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

Постанова

Іменем України

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 756/334/21

провадження № 61-1019св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: ОСОБА_5 , Київська міська державна адміністрація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Київська міська державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації

за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Асатрян Олени Вікторівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г.В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_1 , та зняти їх з реєстрації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником 3/4 частин квартири АДРЕСА_1 , власником 1/4 частини вказаної квартири є ОСОБА_5 . У квартирі зареєстровані вона, ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . З 2018 року відповідачі не мешкають у спірній квартирі, не беруть участі в її утриманні та облаштуванні, не сплачують за комунальні послуги. Крім того, відповідачі виїхали на постійне місце проживання до Республіки Польща. Реєстрація відповідачів у квартирі порушує її права власника. У зв`язку з цим просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Оболонський районний суд міста Києва заочним рішенням від 24 травня 2021 року позов задовольнив частково. Визнав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що вимоги позову є частково обґрунтованими та доведеними, оскільки позивачка надала належні докази на підтвердження того, що відповідачі порушують її права власника житлового приміщення. У зв`язку з цим позовні вимоги в частині визнання відповідачів таким, що втратили право користування спірною квартирою, підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині зняття відповідачів з реєстрації, оскільки рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є підставою для зняття особи з реєстраційного обліку відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», і зазначення про це у рішенні суду є зайвим. Крім того, відповідно до вказаного закону зняття особи з реєстраційного обліку проводиться компетентними, уповноваженими на це органами, зокрема, на підставі рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, і лише в разі відмови цього органу здійснити зняття особи з реєстраційного обліку на підставі рішення суду, такі дії можуть бути оскаржені до суду із залученням компетентного органу як відповідача.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат Асатрян О. В. звернулася до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Київський апеляційний суд ухвалою від 10 грудня 2021 року повернув подану та підписану від імені та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвокатом Асатрян О. В. апеляційну скаргу на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що до апеляційної скарги адвокат Асатрян О. В. на підтвердження наявності у неї права на підписання та подання апеляційної скарги надала ордери на надання правової допомоги та договори про надання правової допомоги, які, на думку апеляційного суду, є неналежними документами, що посвідчують право адвоката Асатрян О. В. на надання правової допомоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в Київському апеляційному суді, оскільки в ордерах зазначено про надання правової допомоги адвокатом Асатрян О. В. у судах всіх інстанцій, органах юстиції, правоохоронних органах, банківських установах. Разом з тим згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. Якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

При цьому довіреностей від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які могли б підтвердити повноваження адвоката Асатрян О. В. в Київському апеляційному суді, також не надано.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У січні 2022 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Асатрян О. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що вказівка в ордері у графі «назва органу, в якому надається правова допомога» на те, що правова допомога надається «у судах всіх інстанцій», є підтвердження того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах, в тому числі в Київському апеляційному суді. Разом з цим суд не надав оцінки тому, що ордер на надання правничої допомоги є самостійним документом, який підтверджує повноваження на представництво інтересів, а відсутність в ньому записів про обмеження у вчиненні процесуальних та інших дій свідчить про відсутність таких обмежень, і адвокат, якому надано ордер, не зобов`язаний доводити наявність у нього повноважень на підписання апеляційної скарги. Ордери на надання правової допомоги відповідачам містять усі обов`язкові реквізити, передбачені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги і типовою формою ордера, затвердженими Радою адвокатів України відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для повернення скарги. Повернення апеляційної скарги адвокату Асатрян О. В. з формальних підстав унеможливлює доступ до правосуддя для повного захисту прав та інтересів заявників шляхом судового розгляду справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

08 лютого 2022 року справа № 756/334/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат Асатрян О. В. на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року, апеляційний суд встановив такі обставини.

До апеляційної скарги адвокат Асатрян О. В. на підтвердження наявності у неї права на підписання та подання апеляційної скарги від імені та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 додала ордер на надання правової допомоги від 26 березня 2018 року серії КВ № 164377, договір про надання правової допомоги від 26 березня 2018 року № 17, укладений між Асатрян О. В. і ОСОБА_3 , ордер на надання правової допомоги від 10 жовтня 2019 року серії КВ № 271550, договір про надання правової допомоги від 10 жовтня 2018 року № 12, укладений між Асатрян О. В. і ОСОБА_2 , ордер на надання правової допомоги від 29 листопада 2018 року серії КВ № 271510, договір про надання правової допомоги від 29 листопада 2018 року № 21, укладений між Асатрян О. В. і ОСОБА_4 , ордер на надання правової допомоги від 10 червня 2019 року серії КВ № 271527, договір про надання правової допомоги від 10 червня 2018 року № 14, укладений між Асатрян О. В. і ОСОБА_5 .

Разом з тим апеляційний суд вважав, що вказані ордери на надання правової допомоги та договори про надання правової допомоги є неналежними документами, які посвідчують право адвоката Асатрян О. В. на надання правової допомоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в Київському апеляційному суді, оскільки у них зазначено про надання адвокатом правової допомоги у судах всіх інстанцій, органах юстиції, правоохоронних органах, банківських установах.

Довіреностей від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які могли б підтвердити повноваження адвоката Асатрян О. В. в Київському апеляційному суді відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України, також не надано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту