Постанова
Іменем України
14 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 375/275/20
провадження № 61-10868св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Сердюка В. В., Ткачука О. С. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» про розірвання договору оренди землі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 січня 2021 року, ухвалене суддею Зінкіним В. І., та постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Іванової І. В., Левенця Б. Б., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Рокитне-цукор» (далі - ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор») про розірвання договору оренди землі.
Позов обґрунтований тим, що вона є власником земельної ділянки площею 3,9849 га, кадастровий номер 3223784000:08:008:0012, яка розташована на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
14 березня 2014 року між нею та ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, строком на п`ять років. 10 квітня 2014 року право оренди відповідача зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
28 грудня 2015 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до вказаного договору оренди, якою погодили внесення змін щодо строку оренди землі та розміру орендної плати.
Також сторони дійшли згоди щодо внесення змін у пункт 8.5 договору оренди, який у новій редакції передбачає, що реорганізація юридичної особи - орендаря, а також зміна директора товариства є підставою для розірвання цього договору.
Позивачка зазначала, що на момент укладення договору оренди від 14 березня 2014 року та додаткової угоди № 1 від 28 грудня 2015 року директором ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» був ОСОБА_2 , тоді як за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із 06 березня 2018 року керівником товариства став ОСОБА_3 .
Не маючи бажання продовжувати договірні відносини у зв`язку із зміною керівника підприємства-орендаря, 21 жовтня 2019 року вона направила на адресу відповідача заяву про розірвання договору оренди та додаткової угоди, однак остання залишилася без відповіді.
Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просила розірвати договір оренди земельної ділянки від 14 березня 2014 року зі змінами, згідно додаткової угоди № 1 від 28 грудня 2015 року, укладені між нею та ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» щодо земельної ділянки площею 3,9849 га, з кадастровим номером 3223784000:08:008:0012, право оренди за яким зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно 10 червня 2014 року, номер запису про інше речове право 5305375.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 11 січня
2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України захисту підлягає порушене, невизнане або оспорюване право, проте позивачкою не доведено належними та допустимими доказами порушення її права, зокрема того факту, що від зміни керівника ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор»,змінилась суть правовідносин сторін, розмір чи порядок виплати орендної плати та інші обставини, внаслідок яких ОСОБА_1 зазнала шкоди та значною мірою позбулася того, на що розраховувала при укладенні договору.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Таращанського районного суду Київської області від 11 січня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 червня 2021 року і ухвалити нове рішення у справі про задоволення позову.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу представникТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» - адвокат Квітін Р. В. просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2021 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
07 лютого 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2022 року справу призначено до розгляду у складі п`яти суддів.
Фактичні обставини у справі, встановлені судами
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,98 га, кадастровий номер 3223784000:08:008:0012, яка розташована на території Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії КВ № 090389 від 14 вересня 2004 року (а. с. 4).
14 березня 2014 року між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» (орендарем) укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передала у строкове платне володіння та користування орендарю належну їй на праві власності земельну ділянку строком на п`ять років (а. с. 5-6).
10 квітня 2014 року право оренди ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» на вказану вище земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 5305375 (а. с. 7).
28 грудня 2015 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди земельної ділянки від 14 березня 2014 року, згідно з якою пункти 5.2, 2.2, 6.1.4, 8.5 договору оренди викладено в новій редакції. Так, згідно з пунктом 2.2 додаткової угоди земельна ділянка передається орендарю у користування строком до 31 грудня 2025 року. Номер запису про інше речове право 5305375 (спеціальний розділ) (а. с. 8).
У пункті 4 додаткової угоди сторони дійшли згоди щодо внесення змін у пункт 8.5 розділу 8 «Припинення договору та його наслідки», який у новій редакції передбачає, що реорганізація юридичної особи - орендаря, а також зміна директора товариства є підставою для розірвання цього договору.
Установлено, що на момент укладення вищезазначених договору оренди землі та додаткової угоди до нього керівником ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» був ОСОБА_2 .
За відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 06 березня 2018 року по 03 березня 2020 року керівником ТОВ «Агрофірма «Рокитне-цукор» був ОСОБА_3 , а з 04 березня 2020 року по даний час керівником орендаря є ОСОБА_4 (а. с. 10-12, 59-60).
Позивачка у зв`язку із зміною керівника підприємства-орендаря, з посиланням на пункт 8.5 договору оренди земельної ділянки, направляла відповідачу листи від 21 січня 2019 року та 11 березня 2020 року з проханням розірвати даний договір за згодою сторін (а. с. 13, 61).
У зв`язку з тим, що відповіді на вказані листи позивачка не отримала, а договір оренди не було розірвано за згодою сторін, позивачка звернулася із цими вимогами до суду.
Позиція Верховного Суду
Згідно із положеннями пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
За приписами статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.