ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 380/861/18
провадження № 61-4532св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом і відповідач за зустрічним - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом і позивач за зустрічним - ОСОБА_2 ,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 , поданою адвокатом Завальнюком Валентином Вікторовичем, на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року, ухвалене у складі судді Косович Т. П., та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрована в цій квартирі, проте з квітня 2016 року в ній не проживає і добровільно знятися з реєстраційного обліку не бажає, чим створює йому перешкоди як власнику квартири в користуванні та розпорядженні нерухомим майном.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила зобов`язати ОСОБА_1 не чинити їй та їхньому неповнолітньому сину ОСОБА_3 перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом передачі їй ключів від вхідних дверей квартири та кімнати сина, а також просила вселити її та неповнолітнього сина ОСОБА_3 до вказаної квартири.
Позов мотивувала тим, що вона з квітня 2016 року не проживає в квартирі АДРЕСА_1 з поважних причин, так як відповідач наніс їй тілесні ушкодження і вона змушена була змінити місце проживання. Квартира АДРЕСА_1 є їх з відповідачем спільною сумісною власністю, оскільки придбана в період їх спільного проживання, за спільні кошти та внаслідок спільної праці. Проте ОСОБА_1 змінив замки від вхідних дверей квартири та не пускає їх з сином до вказаного житла.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_2 просила про задоволення зустрічного позову.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції та мотиви їх прийняття
Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року первісний позов задоволено, у задоволенні зустрічного відмовлено.
Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 з 2016 року не є членом сім`ї ОСОБА_1 та не відноситься до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть спільне господарство; ОСОБА_2 не проживає у спірній квартирі понад 2 роки та проживає у квартирі АДРЕСА_2 ; доказів поважності причин непроживання у спірній квартирі не надала, як і не надала доказів чинення перешкод у користуванні нею. Крім того, квартира придбана ОСОБА_1 до реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , режим спільної сумісної власності сторін на це майно ні їх письмовою угодою, ні рішенням суду не встановлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2019 року рішення Тетіївського районного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року залишено без змін.
Відхиляючи апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 - Завальнюка В. В., суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вважав, що до таких висновків суд першої інстанції дійшов на підставі всебічно і повно з`ясованих обставин справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У березні 2019 року адвокат ОСОБА_2 - Завальнюк В. В. подав до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив рішення Тетіївського районного суду Київської області від 10 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний - задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення є незаконними та необґрунтованими, постановлені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
На думку адвоката, суди попередніх інстанцій не встановили фактичних обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, не надали належної оцінки зібраним у справі доказам, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суди, вирішуючи справу, не врахували, що одразу після заміни замків, а саме 19 травня 2016 року, ОСОБА_2 зверталась до правоохоронних органів з метою відновлення порушеного ОСОБА_1 права на житло. Вказане призвело до того, що між сторонами склалися неприязні відносини, тому непроживання колишнього члена сім`ї в спірній квартирі протягом встановленого статтею 405 ЦК України строку, відбулося з поважних причин.
Висновки судів про ненадання належних і допустимих доказів чинення ОСОБА_2 перешкод у користуванні спірною квартирою заявник вважає помилковими.
Не врахували суди і те, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Крім того, суди помилково застосували до спірних правовідносин висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16 грудня 2016 року у справі № 6-709цс16.
Посилаючись на зазначене, адвокат ОСОБА_2 - Завальнюк В. В. просив про задоволення касаційної скарги.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 7 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Тетіївського районного суду Київської області матеріали цивільної справи № 380/861/18.
Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 20 листопада 2001 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 30 травня 2016 року розірвано.
У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
З договору купівлі-продажу квартири від 1 серпня 2001 року суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
З 29 вересня 2009 року в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 , що підтверджується довідками виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 1946 від 6 червня 2018 року та № 02-33/576 від 11 липня 2018 року.
Також судами встановлено, що з квітня 2016 року ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1 не проживає.
З договору майнового найму № 16/010277 від 27 серпня 2016 року суди встановили, що ОСОБА_2 проживає у квартирі АДРЕСА_2 .
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460 IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 5 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.