ПОСТАНОВА
Іменем України
21 квітня 2022 року
Київ
справа №580/5563/20
адміністративне провадження №К/9901/40754/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 580/5563/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року (головуючий суддя - Карпушова О. В., судді: Епель О. В., Кобаль М. І.),
ВСТАНОВИВ:
8 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО» (далі - позивач, ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДПС), у якому просило: визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС щодо нездійснення перерахунку штрафних санкцій/штрафу, застосованих до ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО» згідно з податковим повідомленням-рішенням від 29 березня 2019 року №0051485012, та неприйняття податкового повідомлення-рішення у сумі санкцій 510 грн на підставі підпункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України; зобов`язати ГУ ДПС здійснити перерахунок штрафних санкцій/штрафу, застосованих до позивача, шляхом відкликання податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2019 року від №0051485012 та прийняття податкового повідомлення-рішення у сумі санкцій 510 грн (п`ятсот десять гривень) на підставі підпункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 26 березня 2021 року у задоволені позовних вимог відмовив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 28 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позовні вимоги задовольнив повністю.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
29 березня 2019 року ГУ ДПС на підставі висновків акта перевірки від 19 лютого 2019 року № 987/23-00-50-12-007/33757711 прийняло податкове повідомлення-рішення № 0051485012, яким застосовано штраф у сумі 806057,69 грн за затримку в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрів податкових накладних (а. с. 13).
ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО» оскаржило зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку (справа № 580/1465/19).
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 16 серпня 2019 року у справі № 580/1465/19 позов задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 25 лютого 2020 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2019 року скасував та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
3 березня 2020 року ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО» повторно оскаржило податкове повідомлення-рішення в судовому порядку (справа № 580/795/20).
Ухвалою від 30 березня 2020 року Черкаський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 580/795/20, а рішенням від 5 серпня 2020 року відмовив у задоволенні позову. При цьому, ухвалою від 5 серпня 2020 року Черкаський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДПС про залишення позову без розгляду. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 жовтня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження.
25 червня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку суми штрафу, що був застосований до ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНО-ДОРОЖНЄ БУДІВНИЦТВО» відповідно до податкового повідомлення-рішення від 29 березня 2019 року №0051485012 у порядку, визначеному пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX ПК України, проте, 23 липня 2020 року ГУ ДПС листом від 3 липня 2020 року №7891/23-00-50-04-013 повідомило позивача, що станом на поточну дату податкові повідомлення-рішення в АС «Податковий блок» не скасовані, а залишаються як оскаржені.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 580/1465/19 грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням № 0051485012 від 29 березня 2019 року відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України вважалося узгодженим та виник обов`язок зі сплати коштів до бюджету. Тобто, грошові зобов`язання стали узгодженими до 23 травня 2020 року - дня набрання чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-IX).
Врахувавши положення частини четвертої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд першої інстанції зазначив, що у матеріалах справи № 580/5563/20 відсутні докази, що під час повторного оскарження у судовому порядку податкового повідомлення-рішення у справі № 580/795/20, починаючи з 3 березня 2020 року та/або раніше, за заявою позивача, суд вживав заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Суд дійшов висновку, що пунктом 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України встановлено критерії, за умови наявності яких відкликається попереднє податкове повідомлення-рішення та приймається нове у сумі до 510 грн, а саме: якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом № 466-IX. Також суд першої інстанції послався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 1 вересня 2020 року у справі № 340/1857/19.
Оскільки у цій справі грошові зобов`язання стали узгодженими до 23 травня 2020 року, а також те, що такі грошові зобов`язання є сплаченими шляхом зарахування ГУ ДПС поточних оплат позивача в порядку, встановленому пунктом 87.9 статті 87 ПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що висновки суду не відповідають правильному застосуванню норм матеріального права. Врахувавши висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 520/3188/19, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 11 листопада 2020 року у справі №160/1553/19, від 10 вересня 2020 року у справі №520/3188/19, від 11 січня 2021 року у справі №480/3000/19, згідно з якими законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість порядку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до дати набрання чинності Законом №466-ІХ, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення перебувають у процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності цим Законом.
На переконання ГУ ДПС, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки з моменту набрання законної сили постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року у справі № 580/1465/19 податкове повідомлення-рішення від 29 березня 2019 року № 0051485012 відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України вважалося узгодженим. Крім того, у зв`язку з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 580/1465/19 податкове повідомлення-рішення відображено в інтегрованій картці платника податків. В подальшому, 31 березня 2020 року позивач сплатив 290000 грн (платіжне доручення № 40470613 від 31 березня 2020 року), 13 квітня 2020 року - 266000 грн (платіжне доручення № 335 від 10 квітня 2020 року) та 249786,4 грн (платіжне доручення № 43934930 від 13 квітня 2020 року). Отже, станом на 23 травня 2020 року грошові зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 29 березня 2019 року №0051485012 вважалися узгодженими і сплаченими, що виключає підстави для здійснення перерахунку штрафних санкцій відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Верховний Суд ухвалою від 16 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за цією скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів відповідача про застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Ключовим у цій справі є питання можливості застосування пункту 73 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України щодо здійснення перерахунку штрафних санкцій, застосованих податковим повідомленням-рішенням від 29 березня 2019 року № 0051485012.
23 травня 2020 року набрав чинності Закон №466-ІХ, яким доповнено підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПК України пунктом 73, відповідно до якого штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість- за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» - «г» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.