ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 34/200
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021 (колегія суддів у складі: Мороз В.Ф. - головуючий, Коваль Л.А., Чередко А.Є.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал"
до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради
про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини справи
1.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2005 позов у даній справі про визнання права власності на новостворене нерухоме майно - культурно - оздоровчий молодіжний комплекс по вул. Набережна Леніна, 47-Д у м.Дніпропетровськ задоволено повністю.
1.2. Дніпровська міська рада (далі - Рада) не погодилася із вказаним рішенням суду та звернулася до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2005 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення у даній справі, поважність причин пропуску строку обґрунтовував тим, що не був стороною у справі та не знав про наявність цієї справи, а рішення суду першої інстанції отримав 26.10.2021.
2. Короткий зміст рішення апеляційного суду
2.1. Оскарженою ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2021, відмовлено Раді у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на вказане рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2005.
2.2. Свій висновок апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, інтереси та обов`язки органу місцевого самоврядування, оскільки спір не стосується права користування земельною ділянкою. Також апеляційний суд вказав на те, що відповідач створений Радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень органу місцевого самоврядування та є підзвітним і підконтрольним йому, тому здійснюючи контроль за виконанням функцій відповідача, Рада мала бути обізнаною про участь такого органу в судовому процесі та прийняття оскаржуваного рішення місцевим господарським судом.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі заявник просить скасувати вище вказану ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вказує, що його не було залучено до участі у справі судом першої інстанції, що потягло за собою неможливість подання належних доказів та обґрунтування правової позиції власника земельної ділянки під об`єктом нерухомого майна щодо якого рішенням суду визнано право власності. Апеляційний суд не врахував, що спірний об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді міста, у зв`язку з чим рішенням суду порушено права та інтереси Ради, як власника земельної ділянки. Крім того, заявник зазначає, що відповідач та орган місцевого самоврядування є окремими юридичними особами, тому висновок апеляційного суду про те, що відповідач був стороною у справі не свідчить про обізнаність існування рішення суду першої інстанції.
3.3. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на правильне застосування судом апеляційної інстанції норм чинного законодавства, зазначив про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін, а касаційну скарги без задоволення.
4. Мотивувальна частина
4.1. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.2. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, якщо подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки.
4.3. Відповідно до правового висновку об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеного у постанові від 12.11.2018 у справі № 54/239, положення частини другої статті 261 ГПК України про відмову у відкритті апеляційного провадження після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення поширюються і на судові рішення, які були прийняті відповідно до ГПК України, у редакції до 15.12.2017.