ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2022 року
м. Київ
cправа № 923/1341/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Малого комунального підприємства "Водограй"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021
та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021
у справі № 923/1341/20
за позовом заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області (правонаступник - Олешківська окружна прокуратура)
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу
до Малого комунального підприємства Водограй
про стягнення збитків в сумі 559 888,20 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Заступник керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонської області (далі - Держекоінспекція, позивач) з позовом до Малого комунального підприємства "Водограй" (далі - Підприємство, відповідач), яким просив стягнути на користь держави в особі Держекоінспекції 559.888,20 грн збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, внаслідок використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу на користування надрами (підземна вода)).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в період з 02.03.2020 по 06.03.2020 Держекоінспекцією проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Підприємства, за результатами якої складено акт планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 06.03.2020 № 01-51/94/2020, яким встановлено здійснення Підприємством в період з 01.12.2018 по 31.08.2019 забору підземної води без дозволу на спеціальне користування надрами щодо 13 артезіанських свердловин № 1-43,1-44,1-47,1-51,1-52,1-210,1-396,1-413,1-415,1-437,1-427, чим порушило вимоги статей 44, 48, 49, 70 Водного кодексу України та статей 16, 19, 21, 23 Кодексу України про надра.
14.05.2020 Держекоінспекцією на підставі акта перевірки від 06.03.2020 згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі - Методика), проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, який складає 559 888,20 грн.
19.06.2020 Держекоінспекцією на адресу відповідача направлено претензійний лист № 59 про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів, до якого долучено відповідний розрахунок.
У зв`язку з тим, що Підприємством завдані державі збитки не були сплачені, 16.12.2020 прокурор звернувся з вищевказаним позовом до господарського суду в інтересах держави в особі Держекоінспекції.
У ході розгляду справи позивач підтримав позовні вимоги прокурора.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 у справі №923/1341/20 (суддя Немченко Л.М.) замінено Бериславську місцеву прокуратуру на правонаступника Олешківську окружну прокуратуру. Позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Підприємства на користь держави в особі Держекоінспекції збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів в сумі 559.888,20 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат (судового збору).
Наведене рішення суду мотивоване тим, що:
- земельні ділянки, які знаходяться під вищевказаними артезіанськими свердловинами, згідно акту Держекоінспекції від 06.03.2020 використовуються Підприємством без правовстановлюючих документів, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів статті 23 Кодексу України про надра, оскільки відповідач не є землевласником земельних ділянок, на яких розташовані свердловини;
- прокурором доведені усі складові правопорушення, а саме: протиправна поведінка полягає у невжитті заходів щодо отримання дозволу на користування надрами протягом періоду з 01.12.2018 по 31.08.2019; вина особи, яка полягає в порушенні правил спеціального користування надрами (підземні води); наявна сама шкода. яка обрахована у відповідності до п.9.1 Методики; причинний зв`язок, що виражений у заподіяні шкоди саме протиправною поведінкою (бездіяльністю) відповідача, який після закінчення дії попереднього дозволу продовжив використовувати підземні води;
- звертаючись з позовом прокурором доведено обставини, що позивач неналежним чином здійснює відповідні повноваження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 (колегія суддів: Лавриненко Л.В. - головуючий, Аленін О.Ю., Мишкіна М.А.) апеляційну скаргу Підприємства залишено без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 у справі № 923/1341/20 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з позицією місцевого господарського суду про наявність у діях відповідача всіх елементів складу правопорушення, а також з висновком про наявність підстав для звернення прокурора з позовом до суду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Підприємство подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати; передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.
Також касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання зазначених судових рішень у справі до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Доводи касаційної скарги зводяться до наступного:
- судами порушено норми матеріального права, а саме пункту 1.7 Методики, вимог статей 623, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та процесуального права в частині нездійснення судами повного та всебічного дослідження обставин справи, доказів та аргументів сторін, зокрема статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
- судами допущено недопустимість доказів з приводу участі в судовому процесі органу прокуратури, адже прокурором не зазначено жодних належних обставин та не надано належних доказів неможливості здійснення позивачем захисту прав та охоронюваних законом інтересів у судовому порядку;
- судом першої інстанції допущено порушення статей 43, 60, 80 ГПК України, оскільки, серед іншого, прокурор Волкова Н.М, яка діяла в судовому процесі на підставі посвідчення № 057794 від 29.10.2020, не мала довіреності ані від Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області ані від заміненої судом Олешківської окружної прокуратури Херсонської області. Протягом всього слухання справи в засіданнях 30.03.2021, 08.04.2021, 15.04.2021, 14.05.2021 приймала лише одна і та сама особа жіночої статі на посаді прокурора, письмово ідентифікована як Федоренко О.Б. посвідчення № 046500 від 29.03.2017, яку під час слухання справи ні суд, ні учасники не бачили в судових засіданнях. Тобто в судове засідання фактично з`являлася прокурор - Волкова Н.М, згідно посвідчення № 057794 від 29.10.2020, а суд ідентифікував її, як прокурора Федоренко О.Б.;
- однією з підстав касаційного оскарження є ухвалення постанови суду апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального законодавства України, оскільки скаржник не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, чим був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді справи та крім того, суд апеляційної інстанції не прийняв повторно рішення із розгляду клопотання про призначення розгляду справи в режимі відеоконференції в період дії червоної зони карантинних обмежень в Херсонській області, запроваджених в жовтні 2021 року, після того, як ухвалив перенести розгляд справи з 06.10.2021 на 27.10.2021 і позбавив можливості учаснику справи-відповідачу реалізувати свої процесуальні права, визначені вимогами статей 22, 46 ГПК України.
Позиція інших учасників справи
Учасники справи не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
Касаційне провадження
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №923/1341/20 визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - (головуючий), Жуков С.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 26.11.2021.
Ухвалою Верховного Суду від 02.12.2021, зокрема, витребувано з Господарського суду Херсонської області, Південно-Західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 923/1341/20.
Ухвалою Верховного Суду від 22.12.2021, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства на рішення Господарського суду Херсонської області від 14.05.2021 та постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі № 923/1341/20; ухвалено здійснити її перегляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заяву Підприємства задоволено та зупинено виконання судових рішень у справі до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувані у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З огляду на те, що однією з підстав касаційної скарги є порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення з направленням справи на новий розгляд, суд насамперед уважає за необхідне з`ясувати доводи касаційної скарги в цій частині.
Підприємство у касаційній скарзі вказує, зокрема, на розгляд справи судом апеляційної інстанції за його відсутності як учасника справи через не повідомлення належним чином про дату, час і місце судового засідання, крім того суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно пункту 5 частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, які належним чином не були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, серед іншого, є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін.
За змістом статей 7, 13 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 42 ГПК України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною першою статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги.