ПОСТАНОВА
Іменем України
20 квітня 2022 року
м. Київ
справа №280/3431/19
провадження № К/9901/6526/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.10.2019 (головуючий суддя Сіпака А.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 (колегія суддів у складі головуючого судді Панченко О.М., суддів Іванова С.М., Чередниченка В.Є.)
у справі №280/3431/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. Позивач звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, в якому просила суд:
- визнати дії відповідача щодо відмови позивачу призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» протиправними;
- зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня її звернення, зарахувавши у її пільговий трудовий стаж на посаді кокономотальниці до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.
2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.10.2019 у задоволенні позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.10.2019 залишено в силі рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, проте змінено мотивувальну частину зазначеного рішення.
3. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 05.11.2018 позивач звернулась до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя із заявою про призначення пенсії за віком за Списком №2. До заяви додала довідку про пільговий стаж від 15.02.2010 № 213, видану ВАТ «Шовкова нитка».
5. Відповідачем листом від 14.01.2019 №9/П-9 повідомлено позивачу, що у зв`язку з відсутністю спеціального стажу вона не має права на призначення пенсії за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також позивачу роз`яснено, що за розрахунком Пенсійного органу її загальний страховий стаж складає 32 роки 3 місяці 20 днів, а пільговий стаж за період роботи з 23.07.1984 по 08.09.1999 (Сп.№2) - складає за Сп.№2 - 7 років 8 місяців 16 днів, з урахуванням результатів атестації робочих місць за умовами праці робітників на пільгове пенсійне забезпечення - Наказ від 24.11.1994 №137; наголошено, що посада кокономотальниці в лабораторії №1 не була атестована, що не дає права на врахування періоду з 22.08.1992 до пільгового стажу.
6. Позивач наполягала, що її пільговий стаж підтверджено документами відповідно до постанови КМУ від 05.07.2006 року № 920 «Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», а саме уточнюючою довідкою ліквідатора ВАТ «Шовкова нитка». Зазначала, що з моменту прийняття її на роботу на посаду «кокономотальниці» з 23.07.1984 характер і умови праці не змінювалися, а тому доводи відповідача щодо атестації є хибними.
7. З урахуванням викладеного, вважаючи зазначене рішення Пенсійного органу незаконним, позивач звернулась до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що розглядаючи заяву позивача від 05.11.2018 про визначення права на призначення пенсії за віком за Списком №2, відповідач не мав обов`язку відповідно до вимог чинного законодавства вирішувати питання про призначення пенсії за віком, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою не встановленого зразка (тобто не у спосіб, визначений законом).
9. Змінюючи мотиви відмови у задоволенні позову, апеляційний суд зазначив, що у разі звернення позивача до відповідача із заявою невстановленої форми, правильність заяви мав би перевірити саме відповідач під час її прийняття і за необхідності відкоригувати.
10. Щодо суті позовних вимог апеляційний суд виснував про відсутність у позивача на момент звернення самого права на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 через відсутність відомостей про атестацію робочого місця кокономотальниці в лабораторії № 1.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У своїй касаційній скарзі позивач стверджує, що судами не у повній мірі досліджено матеріали справи, що призвело до прийняття незаконних рішень.
12. ОСОБА_1 наголошує, що:
- атестація її робочого місця проводилась регулярно (у тому числі на підставі Наказу від 24.11.1994 №137);
- з 23.07.1984 характер і умови її праці не змінювалися;
- посада, на якій працювала позивач, відноситься до Списку №2 (не заперечується відповідачем).
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.