ПОСТАНОВА
Іменем України
19 квітня 2022 року
м. Київ
справа №729/388/17
адміністративне провадження № К/9901/3003/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Міністерства оборони України
на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13.09.2017 (суддя Бойко В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 (колегія у складі суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П., Мацедонської В.Е.)
у справі № 729/388/17
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
третя особа Чернігівський обласний військовий комісаріат
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Чернігівський обласний військовий комісаріат, в якому просив:
- визнати неправомірним та скасувати рішення від 24.03.2017 № 26 виражене у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині відмови йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії;
- зобов`язати відповідача здійснити призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням ІІІ групи інвалідності пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму.
2. Постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 13.09.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017, позов задоволено частково:
- визнано неправомірним та скасовано рішення Міністерства оборони України від 24.03.2017 №26, виражене у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;
- зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМ України від 25.12.2013 №975;
- в решті позовних вимог відмовлено.
3. 01.12.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій відповідач просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нову постанову про направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.12.2017 касаційну скаргу залишено без руху.
5. У зв`язку з припиненням цього суду, справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
6. Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2018 відкрито касаційне провадження.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах СРСР з 29.09.1983 по 31.01.1986, в тому числі в Афганістані з 24.12.1983 по 31.01.1986.
8. Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 07.05.2014 № 1259, підтверджено наявність у позивача захворювання, що пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
9. Як вбачається із довідки до акту огляду МСЕК від 27.05.2014 за результатами первинного огляду ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 14.05.2014. Причиною інвалідності зазначено поранення, МВТ, контузія головного мозку, пов`язане з участю в бойових діях і перебуванням на території іншої держави.
10. За даними довідки до акту огляду МСЕК від 02.06.2015 за результатами повторного огляду ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 01.06.2015. Причиною інвалідності зазначено поранення, МВТ, контузія головного мозку, пов`язане з участю в бойових діях і перебуванням на території іншої держави.
11. 08.02.2016 позивач подав до Бобровицького військового комісаріату заяву та документи, необхідні для отримання одноразової грошової допомоги.
12. 09.02.2016 Чернігівський обласний військовий комісаріат направив до Департаменту фінансів Міністерства оборони України документи позивача на одержання одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільнених з військової служби (зборів, резерву).
13. Відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 20.05.2016 № 36, комісія дійшла висновку про необхідність їх повернення на доопрацювання.
14. Постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 15.11.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017, визнано неправомірними дії щодо повернення на доопрацювання заяви, скасовано відповідний протокол та зобов`язано МО України розглянути питання щодо призначення одноразової грошової допомоги.
15. 27.03.2017 на виконання постанови суду Міністерством оборони України була повторно розглянута заява позивача та затверджено протокол від 24.03.2017 № 26 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із неподанням документу, що свідчить про обставини поранення.
16. Не погоджуючись із зазначеним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
17. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.
Також зазначав про неправомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги з підстав ненадання довідки про причину і обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального або адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки така до 2008 року не була передбачена та не видавалася.
18. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
19. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутність у абзаці 6 пункту 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (довідка, акт, відомість тощо), який свідчить про причини та обставини поранення свідчить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які свідчать про причини та обставини поранення, як у випадку позивача висновок судово-медичного експерта та протокол Центральної військово-лікарської комісії МО України.
Протокол Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1259 від 07.05.2014 засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. При цьому, із витягу з протоколу не вбачається, що поранення пов`язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Також за висновком суду першої інстанції, відсутні підстави для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Тому вимогу про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення слід залишити без задоволення.