ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 759/3808/19
провадження № 51-3042км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючогоБущенка А.П.,суддівШевченко Т.В., Яновської О.Г.,за участю: секретаря судового засідання Манацької І.А.,прокурораЄременка М.В.,розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника Васильєва Є.Є. на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 17 березня 2021 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Києва,
засудженого за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Обставини справи
1. Святошинський районний суд м. Києва вироком від 20 грудня 2019 року засудив ОСОБА_1 за частиною 1 статті 289 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
2. Суд визнав доведеним, що 6 лютого 2019 року близько 11:00 ОСОБА_2 передав засудженому належний йому автомобіль "Renault Megan", ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для встановлення газобалонного обладнання на вказаний автомобіль. 7 лютого 2019 року близько 21:00 на території гаражного кооперативу "Кіровець" на вул. Генерала Наумова, 2 у м. Києві після вживання алкогольних напоїв засуджений, використовуючи надані йому ключі, проник до салону, привів у дію двигун та незаконно заволодів автомобілем "Renault Megan", заподіявши потерпілому матеріальної шкоди. При цьому, маючи змогу розпорядитися викраденим автомобілем на власний розсуд, засуджений поїхав у двір будинку на АДРЕСА_1, де й залишив.
3. Київський апеляційний суд ухвалою від 17 березня 2021 року залишив вирок суду першої інстанції без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі пунктів 2, 3 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
5. Захисник зазначає, що в діях засудженого відсутній склад злочину, передбаченого статтею 289 КК, оскільки згода власника автомобіля на керування ним засудженим підтверджувалась добровільною передачею ключів та реєстраційного документа на транспортний засіб. Крім того, в судовому засіданні потерпілий та свідок ОСОБА_3 підтвердили, що процедура встановлення газобалонного обладнання на автомобіль передбачає заправлення газом та обкатку двигуна після його встановлення, а також тестування та регулювання.
6. Також захист стверджує, що не доведено поза розумним сумнівом умислу засудженого на незаконне заволодіння автомобілем та не спростовано версії засудженого про те, що він перемістив автомобіль неподалік на стоянку, обладнану камерами відеоспостереження, лише з метою забезпечити нагляд за автомобілем.
7. Окрім того, захисник вказує на відсутність повноважень у слідчого на проведення процесуальних дій у кримінальному провадженні та недопустимість усіх зібраних доказів через неправильне зазначення номеру кримінального провадження у постанові про визначення групи слідчих, а також відсутність у прокурора Бєцель Я.В. повноважень погоджувати та підписувати повідомлення про підозру 9 лютого 2019 року, оскільки вона була включена до групи прокурорів у кримінальному провадженні лише 11 лютого 2019 року.
8. Також сторона захисту просить визнати недопустимими протокол огляду від 8 лютого 2019 року, під час якого було обшукано гараж засудженого, та протокол огляду від 9 лютого 2019 року, під час якого було проведено незаконний обшук автомобіля.
Позиції учасників розгляду
9. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
10. У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги сторони захисту.
Оцінка Суду
11. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені в скарзі доводи, Суд дійшов висновку, що у задоволенні касаційної скарги належить відмовити.
12. Суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 289 КК, зроблено на підставі обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до статей 17 та 94 КПК.
13. Своє рішення місцевий суд обґрунтував рядом доказів, зокрема показаннями потерпілого та свідка про те, що останній передав засудженому автомобіль, ключі та техпаспорт виключно для встановлення газобалонного обладнання без права керування зазначеним транспортним засобом. Відповідно до протоколу огляду місця події від 8 лютого 2019 року на момент огляду території кооперативу "Кіровець" автомобіль був відсутній. Згідно з протоколом огляду місця події від 9 лютого 2019 року автомобіль було виявлено між житловими будинками № 31 та АДРЕСА_1 . На відеозапису, доданому до протоколу від 11 лютого 2019 року, зафіксовано, як засуджений на автомобілі виїжджає за межі кооперативу "Кіровець".
14. Під незаконним заволодінням транспортним засобом належить розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. Об`єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Суб`єктом злочину є особа, яка не має права на користування транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння.
15. Хоча процедура встановлення газобалонного обладнання на автомобіль передбачає його заправлення газом, обкатку двигуна, тестування та регулювання, однак це свідчить лише про тимчасове перебування транспортного засобу у володінні засудженого з цією метою і не підтверджує згоди та/або дозволу потерпілого на використання автомобіля з іншою метою.
16. Також Суд відхиляє доводи сторони захисту щодо визнання недопустимими доказів. Помилка у зазначенні номеру кримінального провадження у постанові про призначення групи слідчих чи повідомленні про початок досудового розслідування Суд не вважає істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке тягне визнання недопустимими усіх доказів.
17. Відповідно до постанови про визначення групи прокурорів від 9 лютого 2019 року прокурор Бєцель Я.В. була включена до групи прокурорів для здійснення повноважень у кримінальному провадженні.
18. Суд відхиляє доводи захисту щодо недопустимості протоколів огляду місця події від 8 та 9 лютого 2019 року.
19. Згідно з протоколом огляду місця події від 8 лютого 2019 року слідчий оглянув ділянку дороги на території гаражного кооперативу "Кіровець", а не обшук належного засудженому гаража. Крім того, Суд не вважає, що ключі та технічний паспорт на транспортний засіб були вилучені внаслідок обшуку, адже засуджений в судовому засіданні підтвердив, що не мав наміру приховувати факту передачі йому ключів та технічного паспорту на автомобіль та наявності їх у нього.
20. Щодо доводів з приводу незаконного обшуку автомобіля, Суд зазначає, що матеріали провадження не містять будь-яких заперечень власника автомобіля щодо його огляду; засуджений не був законним володільцем вказаного автомобіля і, таким чином, його права на були порушені.
21. Суд вважає, що апеляційна інстанція провела розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо винуватості засудженого, надавши умотивовані відповіді на всі доводи апеляційної скарги сторони захисту, які майже повністю повторюються в касаційній скарзі. Зміст ухвали апеляційного суду відповідає приписам статті 419 КПК.
З огляду на викладене, керуючись статтями433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд