Постанова
іменем України
22 лютого 2022 року?
м. Київ
справа № 712/6189/18
провадження № 51-4256км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:?
головуючого Лагнюка М.М.,?
суддів Короля В.В., Маринича В.К.,
за участю:?
секретаря судового засідання Чорнобривця В.
захисників
(в режимі відеоконференції) Левицького О.В., Чорноіваненка Д.О.,
прокурора Костюка О.С.,
розглянув касаційні скарги захисника засудженої ОСОБА_1 - Левицького О.В., потерпілої ОСОБА_2 та її представника Бурлаченка С.Ю., прокурора Кривенко Є.П., який брав участь в апеляційному розгляді кримінального провадження, захисника засудженого ОСОБА_3 - Чорноіваненка Д.О. на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2019 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 14 липня 2021 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018251010000152 від 08 січня 2018 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя м. Черкаси, на підставі статті 89 КК є таким, що судимості не мав,
та
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, уродженки та жительки м. Черкаси, такої, що судимості не мала,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами 6, 12 частини 2 статті 115, частини 3 статті 289 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2019 року ОСОБА_3 засуджено за:
- пунктом 6 частини 2 статті 115 КК у виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією всього належного йому особисто майна;
- частиною 3 статті 289 КК у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього належного йому особисто майна.
На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією всього належного йому особисто майна.
Ухвалено запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироком законної сили.
Початок терміну відбуття покарання ОСОБА_3 ухвалено обчислювати з 13 листопада 2019 року, зарахувавши йому строк попереднього ув`язнення з 12 січня 2018 року до 12 листопада 2019 року.
ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 289 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього належного їй особисто майна.
За пунктом 6, 12 частини 2 статті 115 КК ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді тримання під вартою залишено без зміни до набрання вироком законної сили.
Початок терміну відбуття покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з 13 листопада 2019 року, зарахувавши їй строк попереднього ув`язнення з 12 січня 2018 року до 12 листопада 2019 року.
Як установлено судом та детально викладено у вироку суду першої інстанції, ОСОБА_3 визнано винуватим та засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених пунктом 6 частини 2 статті 115, частиною 3 статті 289 КК, а ОСОБА_1 - за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 289 КК за наступних обставин.
08 січня 2018 року о 03:00 ОСОБА_3, переслідуючи мету злочинного збагачення, попередньо придбавши близько 00:53 цього ж дня в аптеці "Мед-сервіс" за адресою: бульвар Шевченка, 398, м. Черкаси, одноразові медичні рукавички для вчинення злочину і подальшого їх використання для приховування слідів вчинення злочину, та взявши кухонний ніж з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, за попередньою змовою та спільно зі своєю зведеною сестрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, пішли гуляти по місту з метою зупинки транспортного засобу та подальшого незаконного заволодіння ним.
У подальшому, 08 січня 2018 року о 03:50 хвилин, перебуваючи на вулиці Припортовій поблизу ТЦ "Дніпроплаза" в м. Черкаси, під приводом поїздки на таксі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 підійшли до автомобіля "МercedesVito", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, та домовились з останньою про поїздку, після чого сіли у вказаний автомобіль та поїхали у напрямку Південно-Західного району м. Черкаси, де по вул. Одеській під`їхали до магазину "Кошик" та заїхали на подвір`я будинку АДРЕСА_2, де ОСОБА_3 08.01.2018, близько 04 години 10 хвилин умисно, з корисливих мотивів із застосуванням заздалегідь взятого з собою кухонного ножа вчинив умисне вбивство ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_3 кухонним ножем завдав потерпілій ОСОБА_4 декілька ударів в область шиї, спричинивши останній тілесні ушкодження не сумісні з життям, вчинивши вбивство потерпілої, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів.
Продовжуючи свої злочинні дії, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілої, ОСОБА_3 перетягнув тіло ОСОБА_4 з місця водія до салону автомобіля, після чого ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля "МercedesVito", реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_5, та який згідно з висновком експерта від 26 лютого 2018 року №4/107 на момент вчинення кримінального правопорушення коштував 152408, 40 грн, та поїхав разом з ОСОБА_1 з місця вчинення вбивства ОСОБА_4 по вул. Одеській у м. Черкаси до м. Сміла Черкаської області, та у подальшому, перебуваючи у лісовому масиві поблизу с. Сунки Смілянського району Черкаської області, залишив труп ОСОБА_4 .
Після цього, 08 січня 2018 року о 06:35, повернувшись на автомобілі "МercedesVito", реєстраційний номер НОМЕР_1, до м. Черкаси, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 залишили вказаний автомобіль на автомобільній стоянці поблизу ТЦ "Меблевий лабіринт" по вул. Сурікова у м. Черкаси та пішли у напрямку проспекту Хіміків.
Своїми умисними насильницькими діями ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_7 легкі та тяжкі тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_4 настала від поранень шиї з ушкодженням її магістральних судин, що супроводжувалося кровотечею із гострою крововтратою та недокрів`ям внутрішніх органів.
ОСОБА_1 08 січня 2018 року о 03:00, переслідуючи мету злочинного збагачення, за попередньою змовою та спільно зі своїм зведеним братом ОСОБА_3, який попередньо придбав о 00:53 цього ж дня в аптеці "Мед-сервіс" за адресою: бульвар Шевченка, 398, м. Черкаси, одноразові медичні рукавички для вчинення злочину і подальшого їх використання для приховування слідів вчинення злочину, та який взяв кухонний ніж з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, пішли гуляти по місту з метою зупинки транспортного засобу та подальшого незаконного заволодіння ним.
У подальшому, 08 січня 2018 року о 03:50, перебуваючи на вулиці Припортовій поблизу ТЦ "Дніпроплаза" в м. Черкаси, під приводом поїздки на таксі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підійшли до автомобіля "МercedesVito", реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4, та домовились з останньою про поїздку, після чого сіли у вказаний автомобіль та поїхали у напрямку Південно-Західного району м. Черкаси, де по вул. Одеській під`їхали до магазину "Кошик" та заїхали на подвір`я будинку АДРЕСА_2, де ОСОБА_3 08.01.2018, близько 04 години 10 хвилин умисно, з корисливих мотивів із застосуванням заздалегідь взятого з собою кухонного ножа вчинив умисне вбивство ОСОБА_4 .
Так, ОСОБА_3 кухонним ножем завдав потерпілій ОСОБА_4 декілька ударів в область шиї, спричинивши останній тілесні ушкодження не сумісні з життям, вчинивши вбивство потерпілої, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з корисливих мотивів.
Продовжуючи свої злочинні дії, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом потерпілої, ОСОБА_3 перетягнув тіло ОСОБА_4 з місця водія до салону автомобіля, після чого сів за кермо автомобіля "МercedesVito", реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_5, та який згідно з висновком експерта від 26 лютого 2018 року №4/107 на момент вчинення кримінального правопорушення коштував 152408,40 грн, та поїхав разом з ОСОБА_1 з місця вчинення вбивства ОСОБА_4 по вул. Одеській у м. Черкаси до м. Сміла Черкаської області, та у подальшому, перебуваючи у лісовому масиві поблизу с. Сунки Смілянського району Черкаської області, залишив труп ОСОБА_4 .
Після цього, 08 січня 2018 року о 06:35, повернувшись на автомобілі "МercedesVito", реєстраційний номер НОМЕР_1, до м. Черкаси, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 залишили вказаний автомобіль на автомобільній стоянці поблизу ТЦ "Меблевий лабіринт" по вул. Сурікова у м. Черкаси та пішли у напрямку проспекту Хіміків.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 14 липня 2021 року вказаний вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник засудженої ОСОБА_1 - Левицький О.В. ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не наведено переконливих аргументів, чому визнано обвинувачення доведеним поза розумним сумнівом за наявності неспростованих обставин, які підтверджують те пояснення події, що надана стороною захисту.
Вказується, що суди не звернули увагу на вчинений щодо засудженого ОСОБА_3 тиск до проведення слідчого експерименту, а висновок експерта також не спростовує таких тверджень.
У касаційній скарзі потерпіла та її представник ставлять вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції.
Зокрема, потерпіла та її представник переконані у співучасті засудженої ОСОБА_1 у вбивстві та в неправильній судом кваліфікації її дій. Вказує на те, що ОСОБА_3 у своїх поясненнях вказував на те, що і ніж він брав за відома ОСОБА_1, і медичні рукавички для приховування слідів злочину він придбав у аптеці разом із ОСОБА_1 ; після скоєного вбивства обвинувачені разом знищували речові докази, про що не заперечувала на судовому слідстві ОСОБА_1 (відповідна інформація міститься на дисках з аудіозаписом судового засідання).
Крім того, зазначають про те, що ні матеріальної, ані моральної шкоди обвинувачені не відшкодували і навіть не намагались цього зробити, а ОСОБА_1 навіть взагалі відмовилась від співпраці зі слідством по справі та постійно змінювала власні покази під час судового слідства.
Стверджують, що при призначенні покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 суди не зважили на ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими злочинами, та застосували неспівмірну міру покарання, тобто занадто м`яку, оскільки як встановлено у ході судового розслідування, убивство було скоєне з особливою жорстокістю. Крім того, судами не були враховані взагалі жодні обтяжуючі обставини.
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону.
Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що суд першої інстанції в порушення вимог статті 7, 9, 22, 23, 370, 374 КПК упереджено підійшов до оцінки доказів, на яких ґрунтується обвинувачення, дослідив їх неповно та однобічно, а рішення про не доведення, що в діянні ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого пунктами 6, 12 частини 2 статті 115 КК, та перекваліфікацію дій ОСОБА_3 побудував на суперечливих та належно не перевірених доводах сторони захисту, не проаналізувавши з точки зору належності, допустимості та достатності всі докази, які наявні у матеріалах кримінального провадження та були подані стороною обвинувачення під час судового розгляду, та не надавши оцінки в їх сукупності та взаємозв`язку.
У свою чергу, прокурор стверджує, що, переглядаючи виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції в порушення статей 94, 95, 96, 404, 419 КПК проявив упередженість при аналізі доводів апеляційної скарги прокурора, а також в оцінці доказів сторони обвинувачення, оскільки не дослідив матеріали кримінального провадження, належно не обґрунтувавши своє рішення, та безпідставно віддав перевагу доводам сторони захисту.
У касаційній скарзі захисник засудженого ОСОБА_3 - Чорноіваненко Д.О. ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень та призначення нового розгляду у суді першої інстанції. Посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення кримінального процесуального закону.
Вказує на те, що висновки судів не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, та суди не мотивують, чому взяли до уваги одні докази і відкинули інші. Суди в оскаржуваних рішеннях не спростували з посиланням на належні та допустимі докази розумні сумніви у версії обвинувачення, про які зазначала сторона захисту.
Істотне порушення вимог кримінального процесуального закону захисник обґрунтовує тим, що вину ОСОБА_3 в тому, що він викрадав автомобіль потерпілої з корисливою метою (покататися), а не через приховання слідів злочину, не доведено поза розумним сумнівом та сумніви у сформульованому обвинуваченні не тлумачилися на користь ОСОБА_3, а судами обох інстанцій порушено базовий принцип кримінального процесуального закону, закріплений статтею 17 КПК, тобто презумпцію доведеності вини особи поза розумним сумнівом.
Зокрема, вказується на те, що показання обвинуваченого на камеру із подальшим проведеннями психолого-психіатричної експертизи про їх правдивість суперечить обставинам справи, яким суди обох інстанцій не надали оцінки. Також вказує на те, що судами не надано оцінки обставинам провадження.
Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність захисник обґрунтовує тим, що у засудженого не було умислу на вбивство ОСОБА_4, оскільки, якби ОСОБА_3 хотів її вбити, то міг би просто перерізати горло. Вказує, що за даними експертизи, смерть потерпілої ОСОБА_4 настала через 30 хвилин після нанесення ударів ОСОБА_3, однак останній не наносив потерпілій "завершального", "смертельного" удару, тобто не добивав її, що і виключає наявність умислу на вбивство.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників, які підтримали свої касаційні скарги та заперечували проти задоволення касаційних скарг прокурора, потерпілої та її представника, доводи прокурора, який просив залишити судові рішення без зміни, у зв`язку з чим не підтримав касаційну скаргу прокурора та заперечував проти задоволення касаційних скарг сторони захисту та потерпілої і її представника, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги прокурора, потерпілої та її представника, захисників задоволенню не підлягають на наступних підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до частини 2 статті 433 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Крім того, враховуючи вимоги пункту 1 частини 1 статті 425 КПК, в якій зазначено про право захисника подати касаційну скаргу у частині, що стосується інтересів засудженого, касаційний суд розглядає касаційні скарги захисника Левицького О.В. в частині, що стосується засудженої ОСОБА_1, захисника Чорноіваненка Д.О., в частині, що стосується інтересів засудженого ОСОБА_3 .
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, орган досудового розслідування кваліфікував дії ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за пунктами 6, 12 частини 2 статті 115, частиною 3 статті 289 КК, а саме:
- у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб;
- у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
Суд першої інстанції вважав, що вина ОСОБА_3 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого пунктом 12 частиною 2 статті 115 КК, та вина ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого пунктами 6, 12 частини 2 статті 115 КК, не знайшла свого підтвердження здобутими та дослідженими у ході розгляду кримінального провадження доказами, а тому визнав недоведеною.
Такі висновки, з якими погодився і суд апеляційної інстанції, суд першої інстанції мотивував тим, що органами досудового розслідування не доведено, що ОСОБА_1 мала умисел, спрямований на позбавлення потерпілої життя та здійснила частину того обсягу дій, який ОСОБА_3 вважав за необхідне виконати з метою реалізації цього умислу. У справі відсутні докази, які б підтверджували попередню змову між обвинуваченими на позбавлення життя потерпілої.
У своїх висновках суд посилався на показання ОСОБА_3, які він давав під час слідчого експерименту, де вказав, що ОСОБА_1 лише запропонувала викрасти автомобіль, домовленості про вчинення вбивства між ними не було, а часткове визнання вини ОСОБА_3, розцінене як таке, що спрямоване на уникнення відповідальності за вчинене. Вказано на те, що до закінчення судового слідства не надійшло клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача, про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися.
Вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень доведено доказами у провадженні, зібраним на досудовому слідстві, та дослідженими в ході судового розгляду:
- показаннями ОСОБА_3, які він давав в судовому в засіданні, що він не планував вчинення злочину, гумові печатки купив, щоб передати їх знайомому для набиття тату, а відбитки його пальців відсутні в автомобілі, оскільки він повитирав їх, спростовуються даними висновків експерта, відповідно яких в автомобілі "МercedesVito" виявлені відбитки пальців рук ОСОБА_4 та інших осіб, відбитки пальців рук ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не виявлено, що доводить планування злочину, придбання для цього гумових рукавичок. Крім того, обвинувачений взяв із собою ніж, що також доводить його наміри на вчинення злочину;
- висновком судової психологічної експертизи № 3/240 від 19 квітня 2018 року. Реконструкція обставин ОСОБА_3, у процесі відтворення ним подій, які відбулися 7 та 8 січня 2018 року під час допиту 12 січня 2018 року в якості підозрюваного із застосуванням відеозапису та в присутності захисника, є логічно взаємодоповнюючою, підекспертний продемонстрував ознаки психічної стійкості, при побудові своєї розповіді не змінював основний зміст та логічну структуру. Надані ним відомості, в цілому, є автентичними його сприйняттю, пам`яті і мислення, на цій підставі виключається можливість того, що під експертний говорить заучений текст. Опис подій злочину, що розслідуються за справою, є змістовними збалансованими та дозволяють скласти цілісний сюжет реконструйованої події. Під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3 12 січня 2018 року із застосуванням відеозапису, в його комунікативній поведінці констатуються психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення подій, що стосуються безпосередньо теми слідчої дії. При проведенні слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 із застосуванням відеозапису, суттєвих ознак психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, не виявлено.
Суд першої інстанції розцінив вказаний висновок експерта як такий, що доводить намагання ОСОБА_3 уникнути відповідальності шляхом зміни показань під час судового розгляду.
Орган досудового розслідування на підтвердження пред`явленого обвинувачення надав суду такі письмові докази, які досліджені в суді першої інстанції та покладені в основу вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08 січня 2018 року;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 12 січня 2018 року за участю підозрюваного ОСОБА_3, в присутності захисника Хворова В.В., під час якого ОСОБА_3 розповів про обставини вчинення 08.01.2018 року кримінального правопорушення;
- протоколами обшуку від 12 січня 2018 року за місцем проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ;
- протоколами огляду місця події від 08, 09 січня 2018 року, план-схемою та фото таблицею до нього, відповідно якого на території "Меблевого лабіринту", що по вул. Сурікова, 7 в м. Черкаси було виявлено автомобіль "Mercedes VITO" білого кольору державний номерний знак НОМЕР_1, який було вилучено для детального огляду. Під час огляду було вилучено речі, виявлені в автомобілі та біля нього;
- протоколом огляду місця події від 12 січня 2018 року та ілюстративною таблицею до нього, відповідно якого було оглянуто дорогу, в напрямку лісового масиву в с. Сунки Смілянського району Черкаської області, на якій виявлено труп ОСОБА_4 . На ділянці біля трупа виявлені наступні речі: пачку цигарок, ніж, слід протектору шини транспортного засобу, сліди взуття, папірець з написом, пляшку, резинку для волосся. Вказані речі поміщено до сейф-пакету та вилучено.
- висновками експертів № 1/305 від 07.02.2018 року, № 05-5-06/24 від 22.01.2018 року, № 05-5-06/19 від 30.01.2018 року, № 05-5-06/17 від 30.01.2018 року, № 05-4-05/20 від 28.03.2018 року, № 05-6-02/020 від 24.03.2018 року, № 4/107 від 26.02.2018 року, № 19/10-1/96-СЕ/18 від 25.04.2018 року, № 19/10-1/33-СЕ/18 від 20.04.2018 року, № 19/10-1/34-СЕ/18 від 20.04.2018 року, № 19/10-1/28-СЕ/18 від 23.04.2018 року, № 19/10-1/26-СЕ/18 від 23.04.2018 року, № 19/10-1/31-СЕ/18 від 24.04.2018 року, № 19/10-1/29-СЕ/18 від 23.04.2018 року, № 19/10-1/30-СЕ/18 від 23.04.2018 року, № 19/10-1/27-СЕ/18 від 23.04.2018 року, № 1/86 від 15.01.2018 року, № 1/87 від 12.01.2018 року, № 1/141 від 22.01.2018 року, № 8/129 від 13.02.2018 року, № 19/10-1/97-СЕ/18 від 25.04.208 року, № 8/235 від 06.03.2018 року, №1/478 від 22.02.2018 року, № 1/627 від 13.03.2018 року, № 8/495 від 24.04.2018 року,
- висновком експерта № 3/240 від 19 квітня 2018 року, відповідно якого комунікативна діяльність ОСОБА_3 у процесі відтворення ним подій, які відбулися 7 та 8 січня 2018 року під час слідчого експерименту 12 січня 2018 року в якості підозрюваного із застосуванням відеозапису, характеризується структурованістю, емоційною стабільністю, скутістю у жестах, одноманітністю інтонації, що відповідає ситуації допиту. - висновком експерта № 1/304 від 08 лютого 2018 року, відповідно якого наданий на експертизу ніж, вилучений 09 січня 2018 року під час огляду місця події, а саме території поблизу стели "Черкаси", що по вул. Смілянська в м. Черкаси не являється холодною зброєю. Наданий на експертизу ніж господарсько-побутового призначення.
- висновком експерта № 3/74 від 15 лютого 2018 року, відповідно якого психологічна характеристика комунікативної діяльності ОСОБА_3 у процесі відтворення ним подій, які відбулися 7 та 8 січня 2018 року під час допиту 12 січня 2018 року в якості підозрюваного із застосуванням відеозапису, характеризується значним станом напруження, стриманості, емоційної скутості, який відповідає ситуації допиту. Реконструкція обставин ОСОБА_3, що розслідується за справою, є логічно взаємодоповнюючою, під експертний продемонстрував ознаки психічної стійкості, при побудові своєї розповіді не змінював основний зміст та логічну структуру. Психомовна діяльність ОСОБА_3 відповідає особливостям протікання його психічних процесів, його віку, соціальному статусу і досвіду. Надані ним відомості, в цілому, є автентичними його сприйняттю, пам`яті і мислення, на цій підставі виключається можливість того, що під експертний говорить заучений текст. Опис подій злочину, що розслідуються за справою, є змістовними збалансованими та дозволяють скласти цілісний сюжет реконструйованої події. Під час проведення слідчої дії ОСОБА_3 12.01.2018 року із застосуванням відеозапису, в його комунікативній поведінці констатуються психологічні особливості, властиві для самостійного відтворення подій, що стосуються безпосередньо теми слідчої дії. При проведенні слідчої дії за участю підозрюваного ОСОБА_3 із застосуванням відеозапису, суттєвих ознак психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, в основному не виявлено.
- висновком експерта № 1/400 від 19.02.2018 року, відповідно якого, наданий на експертизу ніж, вилучений 12 січня 2018 року під час огляду місця події, а саме де було виявлено труп ОСОБА_4 в с. Сунки Смілянського району Черкаської області, не являється холодною зброєю. Наданий на експертизу ніж господарсько-побутового призначення.
Під час судового розгляду у суді першої інстанції, засуджені частково підтверджували встановлені досудовим розслідуванням обставини вчинення злочинів, але заперечували попередню змову між собою, стверджуючи, що вбивство потерпілої здійснено виключно ОСОБА_3, останній заперечував той факт, що ОСОБА_1 була обізнана про наявність у нього ножа та не допомагала йому після вчинення вбивства.