ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 200/1079/20-а
адміністративне провадження № К/9901/6417/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №200/1079/20-а
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора, Шостої кадрової комісії, утвореної наказом Генерального прокурора №287 від 15 листопада 2019 року
про визнання дій неправомірними, визнання незаконними і скасування наказу про звільнення, рішення кадрової комісії, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2021 року
(головуючий суддя Гайдар А.В., судді Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора, Шостої кадрової комісії, утвореної наказом Генерального прокурора №287 від 15 листопада 2019 року, в якій просив:
- визнати неправомірними дії Генерального прокурора України щодо видачі наказу від 21 грудня 2019 року №2106ц і Шостої кадрової комісії із винесення рішення від 12 грудня 2019 року №19 «Про неуспішне проходження прокурором атестації»,
- визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора №2106ц від 21 грудня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України;
- визнати протиправним і скасувати рішення №19 кадрової комісії №6, оформлене протоколом №6 засідання Шостої кадрової комісії від 12 грудня 2019 року про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Генерального прокурора поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України (Офісу генерального прокурора) або на рівнозначній посаді прокурора Офісу Генерального прокурора та в органах прокуратури;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 24 грудня 2019 року до дня винесення судом рішення про поновлення на посаді;
- стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі: 300 000 гривень.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора №2106ц від 21 грудня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора другого відділу організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України;
- визнано протиправним і скасовано рішення №19 кадрової комісії №6, оформлене протоколом №6 засідання шостої кадрової комісії від 12 грудня 2019 року про неуспішне проходження атестації прокурором ОСОБА_1 ;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) або на рівнозначній посаді прокурора Офісу Генерального прокурора та в органах прокуратури;
- звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора другого відділу організації процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, управління організації процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Державного бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) або на рівнозначній посаді прокурора Офісу Генерального прокурора та в органах прокуратури;
- стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 24 грудня 2019 року до 22 липня 2020 року у розмірі: 204 965 грн 64 коп;
- звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Офісу генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 24 грудня 2019 року до 22 липня 2020 року у межах суми стягнення за один місяць.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Офіс Генерального прокурора оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження у справі № 200/1079/20-а відмовлено. Зупинено провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №200/1079/20-а до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі №3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ.
Постановляючи ухвалу, апеляційний суд виходив з того, що відповідачі при прийнятті спірних рішень керувалися нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», конституційність якого на теперішній час є предметом розгляду Великої палати Конституційного Суду України, тому існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи №3/116(20).
У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на відсутність підстав для зупинення провадження, з огляду на те, що зупинення провадження в адміністративній справі з підстав неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадку, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акту, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи (мають зворотну силу). В інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акту не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України. Отже, рішення Конституційного Суду України не має ретроактивності й змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, і не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення. Вказане узгоджується з правовою позицією об`єднаної палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 12 грудня 2019 року в справі №826/25204/15.
Тому, на думку скаржника, оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статей 236, 242 КАС України, застосування яких, на думку заявника касаційної скарги, призвели до неправильного вирішення питання у справі, що в силу частини першої статті 353 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали і направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.