ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 520/7343/2020
адміністративне провадження № К/9901/2003/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у складі судді Горшкової О.О. та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у складі колегії суддів: П`янової Я.В., Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А. у справі №520/7343/2020 за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі за текстом - позивач, КП «Харківводоканал») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (далі та текстом - відповідач, Офіс великих платників податків), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 за № 0001275410.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, яке було залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, позов задоволено повністю.
Скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 24.03.2020 за № 0001275410, яким до Комунального підприємства "Харківводоканал" застосовано штрафні санкції у сумі 553541,81 грн за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.
Стягнуто на користь Комунального підприємства "Харківводоканал" за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби суму сплаченого судового збору у розмірі 8303,13 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суди вказали, що відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій. У межах спірних правовідносин неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем розрахунку коригування до податкової накладної відбулось не з вини останнього, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
Фахівцями Офісу великих платників податків Державної податкової служби проведено камеральну перевірку Комунального підприємства "Харківводоканал" з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень, липень, грудень 2019 року, за результатами якої було складено акт від 27.02.2020 за № 138/28-10-54-10-06/03361715 (т. 2 а.с. 5-7).
За наслідками проведеної камеральної перевірки контролюючим органом встановлено порушення Комунальним підприємством "Харківводоканал" п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв`язку із порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за травень, липень, грудень 2019 року.
На підставі висновків акта камеральної перевірки від 27.02.2020 за № 138/28-10-54-10-06/03361715, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 за № 0001275410, яким до Комунального підприємства "Харківводоканал" застосовано штрафні санкції на загальну суму 553541,81 грн за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН у строки, визначені Податковим кодексом України.
Не погоджуючись із указаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся зі скаргою до Державної податкової служби України, проте, рішенням Державної податкової служби України від 28.05.2020 за № 17414/6/99-00-08-05-05-06 у задоволенні скарги відмовлено, а податкове повідомлення-рішення від 24.03.2020 за № 0001275410 - залишено без змін.
Скориставшись правом на оскарження рішення відповідача у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.03.2020 за № 0001275410.
Зі змісту матеріалів справи встановлено, що за травень, липень, грудень 2019 року Комунальне підприємство "Харківводоканал" виписало податкові накладні на суму податкових зобов`язань 3948771,79 грн та розрахунки коригувань на суму 24596,61 грн та зареєструвало їх з порушенням строку граничної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік яких наведено в додатку до податкового повідомлення-рішення.
Зазначені обставини сторонами не заперечуються. Фактичні дані щодо реквізитів, дати реєстрації та суми реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, які були предметом перевірки платника податків та наведені в акті від 27.02.2020 за № 138/28-10-54-10-06/03361715 визнаються сторонами, спір щодо цих обставин між сторонами відсутній.
Спір полягає у тому, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" наполягає на особливостях правового регулювання своєї господарської діяльності з боку держави, чим пояснює несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування у травні, липні, грудні 2019 року.
Комунальне підприємство "Харківводоканал" зазначає, що законодавство у сфері регулювання житлового-комунальних послуг, зокрема, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" та Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", визначають особливий порядок регулювання господарської діяльності позивача з боку Держави шляхом встановлення тарифу на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Позивач уважає, що оскільки тариф на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення не забезпечує належну компенсацію економічно обґрунтованих витрат, то такі обставини вимушують позивача розподіляти наявні обігові кошти з метою забезпечення своєї статутної діяльності.
Позивач звертав увагу суду, що несвоєчасна реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування відбулася не з вини підприємства, а внаслідок протиправної бездіяльності органів державної влади, зокрема, Державної фіскальної служби та Міністерства фінансів України. У цьому зв`язку позивач указує, що реєстраційний ліміт Комунального підприємства "Харківводоканал" функціонував протягом півтора року без урахування 66 млн грн субвенції на погашення різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виділялася у 2015 році. Також, позивач наголошує на відсутності перерахування субвенції у 2017 році, яка виділялася для погашення податкового боргу позивача з податку на додану вартість, однак, через протиправну бездіяльність Міністерства фінансів України Комунальне підприємство "Харківводоканал" було позбавлене можливості поповнити реєстраційний ліміт на загальну суму 74 768 244,37 грн.
На підтвердження зазначених доводів позивач посилався на рішення адміністративних судів у справі № 820/1237/16 та постанову Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 820/1410/18.
Позивач зазначав, що фіскальним органом протягом 2015-2018 років систематично здійснювалися податкові перевірки на предмет своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування з висновками контролюючого органу про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, проте, адміністративними судами у справах № 820/2392/17, № 820/531/18, № 820/4746/18 та № 2040/7400/18 враховано обставини відсутності субвенційного фінансування, протиправної бездіяльності органів державної влади та недоліків технічного функціонування системи електронного адміністрування з податку на додану вартість й на цих підставах скасовано висновки контролюючого органу щодо застосування до Комунального підприємства "Харківводоканал" штрафних санкцій, які передбачені ст. 120-1 Податкового кодексу України. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про відсутність у даному випадку вини підприємства, яка є визначальною складовою поняття податкового правопорушення, за вчинення якого контролюючим органом і було притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідачем не було надано заперечень стосовно того, що Комунальне підприємство "Харківводоканал" мало право на отримання субвенцій з державного бюджету як у 2015, так і у 2017 роках, однак, зазначено, що субвенційні перерахування, які виділялися позивачу у 2015 році, враховані в реєстраційному ліміті позивача у листопаді 2016 року, а норми Податкового кодексу України не звільняють позивача від відповідальності за пропущення граничного строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. Контролюючий орган зазначив, що у межах камеральної перевірки не передбачено обов`язок перевірки причин несвоєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не визначає інших умов притягнення до відповідальності, окрім як наявності факту порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування.
Судовим розглядом установлено, що фактично у періоді, який перевірявся, Комунальне підприємство "Харківводоканал" забезпечувало централізоване водовідведення та водопостачання м. Харкова та населених пунктів Харківської області, а саме: здійснювало прийом, відведення, перекачку та повну біологічну очистку стічної рідини, яка надходить від населення, комунально-побутових та промислових підприємств м. Харкова; експлуатацію магістральних колекторів ливневої мережі та об`єктів водозниження м. Харкова, видобуток, виробництво, обробку питної води, подачі, транспортування, розподіл і реалізацію, експлуатацію, планово-попереджувальні, капітальні та поточні ремонти систем водопостачання.
Так, на виконання викладених порядків про надання субвенції з державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015 та у 2017 роках Комунальним підприємством "Харківводоканал" укладено Договори про організацію взаєморозрахунків з державним бюджетом за якими, у 2015 році позивач повинен був отримати 66592159,48 грн, а у 2017 році - 123015395,73 грн.
Зі змісту судових рішень у справах № 820/1237/16, № 820/2392/17, № 820/531/18, № 820/4746/18, № 820/1410/18 убачається, що субвенція на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015 році у розмірі 66592159,38 грн не була врахована у сумі реєстраційного ліміту позивача у строки та у порядку, визначені п. 9 Постанови № 569, а лише 04.11.2016 зарахована до рахунку Комунального підприємства "Харківводоканал". Тобто, реєстраційний ліміт позивача в системі електронного адміністрування з податку на додану вартість протягом одного року та чотирьох місяців функціонував без урахування джерела поповнення системи електронного адміністрування з податку на додану вартість у розмірі 66592159,38 грн.
Відповідно до обставин, встановлених постановою Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 820/1410/18, бездіяльність Міністерства фінансів України у форми неприйняття рішення про перерахування сум субвенцій у розмірі 74 768 244, 37 грн позбавила позивача можливості розрахуватись перед державним бюджетом з податку на додану вартість.
З липня 2017 року по березень 2019 року реєстраційний ліміт Комунального підприємства "Харківводоканал" не набував позитивного значення, що підтверджується інформаційною довідкою позивача та не заперечується відповідачем.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 у справі № 820/1237/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2016, задоволено позов КП Харківводоканал до Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України.
Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України щодо незарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" в СЕА з ПДВ сум погашення заборгованості з податку на додану вартість у вигляді субвенції.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України та Державну казначейську службу України вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" коштів, які проведені за взаєморозрахунками з погашення заборгованості з різниці в тарифах в рахунок заборгованості з податку на додану вартість у сумі 37 163 307,48 грн.
Зобов`язано Державну фіскальну службу України та Державну казначейську службу України вчинити дії щодо зарахування на електронний рахунок Комунального підприємства "Харківводоканал" коштів, які відображені у таблиці № 3 додатку № 5 "Розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" Декларації за січень 2016 року, в сумі 29428852 грн.
Судами першої та апеляційної інстанції у рішеннях у справі № 820/1237/16 зазначено, що Державною фіскальною службою України не було вчинено дій, передбачених нормами п. 200-1.3 ст. 200-1 ПК України, оскільки отримані КП "Харківводоканал" бюджетні асигнування у вигляді субвенційних коштів не знайшли свого відображення на електронному рахунку підприємства в СЕА з ПДВ, на що вказує його від`ємне значення такого рахунку. Бездіяльність органів державної влади свідчить про порушення приписів діючого законодавства та спричиняє перепони у господарській діяльності підприємства позивача у вигляді відсутності можливості реєстрації та видачі податкових накладних контрагентам КП "Харківводоканал" для формування останніми суми податкового кредиту за відповідний звітний період.
Факт нездійснення Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України своєчасного перерахування на електронний рахунок позивача в СЕА ПДВ коштів у сумі 66592159,48 грн встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2016 у справі № 820/1327/16 виконана Державною фіскальною службою України в примусовому порядку лише 04.11.2016.
Тобто, сума коштів у розмірі 66592159,48 грн, яку контролюючий орган повинен був перерахувати в серпні-грудні 2015 року, була зарахована лише через рік, в листопаді 2016 року, що не заперечується відповідачем у справі.
Станом на 01.08.2016 реєстраційний ліміт КП Харківводоканал в СЕА ПДВ складав -50109287,21 грн, станом на 04.11.2016 -71612914,05 грн, станом на 07.11.2016 -12073666,91 грн (збільшився у зв`язку з перерахуванням коштів ДФС України) та станом на 30.12.2016 складав -21870519,45 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.
Доводи касаційної скарги позивача ґрунтуються на тому, що субвенційні перерахування, які виділялися позивачу у 2015 році, враховані в реєстраційному ліміті позивача у листопаді 2016 року, а норми Податкового кодексу України не звільняють позивача від відповідальності за пропущення граничного строку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. Контролюючий орган зазначив, що у межах камеральної перевірки не передбачено обов`язок перевірки причин несвоєчасної реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України не визначає інших умов притягнення до відповідальності, окрім як наявності факту порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування. Указав, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, п.п.120-1.1 ст.120-1, п.200-1.3 ст.200-1, п.200-1.4 ст.200-1, п.201.10 ст.201, п.187.10 ст.187 та п.14.1.266 ст.14 Податкового кодексу України, п.12 Постанови КМУ №569 від 16.10.2014 у подібних правовідносинах.
З огляду на зміст касаційної скарги, підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Позивачем було подано відзив на касаційну скаргу, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість прийнятих судами попередніх інстанцій судових рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України), єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За визначенням пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).