ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 640/19274/20
адміністративне провадження № К/9901/32850/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., КалашніковоїО.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округа міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариства «Ощадний державний банк України», про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2021 року,ухвалену у складі колегії суддів: Глущенко Я.Б. (головуючий), Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округа міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариства «Ощадний державний банк України» про визнання протиправною та скасування постанови від 14.04.2020 за виконавчим провадженням №61823327, в частині накладення арешту на картковий рахунок для виплати соціальної допомоги № НОМЕР_1 , назва емісійного контракту СоціальнийMIGRANT, відкритого на ім`я ОСОБА_1 в ТВБВ № 100004/0497 - філії ДОУ АТ «Ощадбанк».
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що накладення арешту на рахунок позивача, який призначений для отримання соціальної допомоги, а саме для одноразової допомоги у зв`язку з народженням дитини, унеможливлює своєчасне отримання таких коштів, що призначенні при народженні дитини. Крім того, відповідно до пункту 6 статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини - заборонено.
3. Відповідач позов не визнав та просили відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. 14.04.2020 в межах виконавчого провадження відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 .
5. 15.05.2020 представник позивача звернувся до відповідача про надання підстав для винесення оскаржуваної постанови, скасування постанови про арешт коштів на рахунках, оскільки вони є соціальними виплатами, а саме, одноразова грошова допомога при народженні дитини.
6. За результатами розгляду заяви позивача відповідачем зазначено, що ним в рамках ВП№61823327 було винесено постанову про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з рахунку для отримання соціальних виплат № НОМЕР_1 . Однак, зазначена постанова на даний час не реалізована ПАТ «Ощадбанк» та проводяться списання коштів з рахунку, у зв`язку з чим позивач звернулася з адміністративним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 24 червня 2021 року позов задовольнив частково.
7.1. Зобов`язав приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименка Романа Васильовича зняти арешт з коштів, який накладений постановою про арешт коштів від 14.04.2020 за виконавчим провадженням №61823327 на банківському рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , назва емісійного контракту Соціальний MIGRANT, відкритого на ім`я ОСОБА_1 в ТВБВ №100004/0497 - філії ДОУ АТ «Ощадбанк».
7.2. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
8. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність вчинених ним дій щодо зняття арешту з коштів боржника на підставі постанови від 01 червня 2020 року.
9. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21липня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
10. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача права позивача на володіння, користування та розпорядження грошовими коштами, що перебувають на рахунку в ПАТ «Ощадбанк» не порушені.
10.1. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що права позивача на розпорядження коштами, які перебувають на рахунку в ПАТ «Ощадбанк», порушені саме діями останнього.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
11. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
12. Нормативними підставами для касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції в цій справі скаржник зазначив пункти 3 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
12.1. Щодо першої підстави, то заявник зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування статті 59 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: щодо винесення виконавцем постанови про зняття арешту з частини коштів, що знаходяться на рахунках боржника в банківській установі залежно від призначення даних коштів (пенсія, заробітна плата тощо).
12.2. Щодо іншої правової підстави для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції в цій справі (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України) скаржник зазначив про порушення норм процесуального права, а саме послався на п.4 ч.2 ст. 353 КАС України (порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів) та на п. 3 ч.3 ст. 353 КАС України (порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою).
13. Так, в обґрунтування касаційної скарги, ПАТ «Ощадбанк» вказав, що предметом спору у даній справі взагалі не було питання зняття арешту з коштів на рахунку боржника, однак саме з даного питання суд апеляційної інстанції зробив висновки, які впливають на права та інтереси АТ «Ощадбанк».
13.1. Скаржник також зазначив, що постановою приватного виконавця від 01.06.2020 про зняття арешту з коштів, знято арешт коштів, а саме соціальних виплат, що надходять на IBENНОМЕР_1 та належать боржнику. Разом з тим, чинне законодавство не передбачає можливості розділити кошти, які знаходяться на одному рахунку в залежностівід виду платника таких коштів на рахунок клієнта чи їх призначення. В постанові від 01.06.2020 відповідач зазначив, що арешт знімається з «соціальних виплат, що надходять на рахунок» позивача у справі.Однак жодна норма законодавства не передбачає можливості зняття арешту з певного виду коштів. На банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошових коштів обліковується банком на рахунку без індивідуалізації отриманих коштів по видам платежів, їх призначенню. Тобто, з моменту зарахування коштів на рахунок, вказані кошти неможливо виокремити, індивідуалізувати від інших коштів, що знаходяться на банківському рахунку, а тому неможливим є зняття арешту з коштів, із зазначенням в постанові виконавця про зняття арешту, що арешт знімається з пенсії, заробітної плати чи іншого виду платежів, тощо. Викладене свідчить про те, що виносячи постанову про часткове зняття арешту з коштів на рахунку боржника, виконавець повинен зазначити суму коштів, з якої знімається арешт, а не види коштів, оскільки арешт накладається на кошти на рахунку в межах суми стягнення, а не в залежності від виду коштів. Вказаного не було враховано судом апеляційної інстанції. Оскільки постановою приватного виконавця від 01.06.2020 арешт знімався саме з виду платежів, а не з всіх коштів на рахунку чи чітко визначеної суми коштів, її виконання банком було технічно неможливим. У зв`язку з цим, листом від 13.07.2020 №46-13/5615/7754-БТ банк повідомив приватного виконавця про зазначений недолік постанови від 01.06.2020, вказаний лист надіслано на адресу відповідача 15.07.2020, про що свідчить ксерокопія фіскального чеку Укрпошти, список відправлень Укрпошти. Вказаний лист Банку відповідачем було залишено без реагування, нова постанова про зняття арешту з коштів на рахунку позивача від відповідача не надходила. У зв`язку з цим, не можна визнати обґрунтованим та таким, що відповідає нормам законодавства висновок апеляційного суду про те, що права позивача на розпорядження коштами на рахунку порушуються саме АТ «Ощадбанк».
13.2. Крім того, скаржник звертає увагу, що в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що «На вимогу суду апеляційної інстанції відповідач повідомив, що такого листа та самої постанови про зняття арешту з коштів він не отримував, інформація про невиконання постанови у нього відсутня». Проте, судове засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача у справі №640/19274/20 судом апеляційної інстанції не проводилось, відповідно відповідач не надавав і не міг надати суду апеляційної інстанції жодної інформації щодо того, чи отримував він лист Банку від 13.07.2020 щодо повернення без виконання постанови про зняття арешту з коштів на рахунку позивача.
13.3. Також скаржник зазначає, що призначення справи до розгляду через 7 календарних днів з дня винесення ухвали про відкриття провадження у справі не можна визнати достатнім строком для отримання учасником відповідних матеріалів апеляційного провадження засобами поштового зв`язку, опрацювання та направлення до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу. На час отримання Банком апеляційної скарги відповідача сплив встановлений апеляційним судом строк подання відзиву на апеляційну скаргу. Вказані скорочені строки унеможливили участь представника Банку в судовому засіданні у даній справі, оскільки представник АТ «Ощадбанк» про призначене на 21.07.2021 дізнався вже після того, як пройшов час, на який було призначено відповідне судове зсідання в суді апеляційної інстанції. Вказані процесуальні порушення унеможливили належний судовий захист інтересів АТ «Ощадбанк» під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
14. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Джерела права й акти їх застосування
15.Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
16. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
18. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII).
19. За приписами ч. 1, 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII установлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
20. Відповідно до статті 10 Закону України № 1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
21. Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.