ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 520/9821/2020
адміністративне провадження № К/9901/8667/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 520/9821/2020
за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення грошової допомоги, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року (суддя - Сагайдак В. В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року (головуючий суддя - Катунов В. В., судді: Чалий І. С., Бершов Г. Є.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової прокуратури об`єднаних сил (з вересня 2020 року назву змінено на Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил (далі -Спеціалізована прокуратура, відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неналежному проведенні з ним розрахунку; затримці розрахунку;
- стягнути з відповідача 56 529,27 грн недоплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні та 36 912,32 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку;
- зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 29 лютого 2020 року по день фактичного розрахунку;
- відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) установити контроль за виконанням судового рішення.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що як військовослужбовець військової прокуратури об`єднаних сил, під час проходження служби щомісячно отримував додаткову грошову винагороду за участь в антитерористичній операції (далі - АТО) та надбавку за доступ до державної таємниці і вони входили до складу його грошового забезпечення. 28 січня 2020 року його було звільнено з служби та виключено із списків особового складу. Позивач вважає, що при його звільненні з служби відповідачем до розрахунку суми одноразової грошової допомоги при звільненні безпідставно не включено грошову винагороду за участь в АТО та надбавку за доступ до державної таємниці. Як наслідок, не виплачено гарантованої допомоги у повному обсязі. Крім того, позивач вказує, що кінцевий розрахунок з ним (по деяким видам грошового забезпечення) було затримано на 31 день, відтак вважає, що має право на компенсацію за невчасний розрахунок при звільненні. На підставі вказаного позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
4. Приймаючи означене судове рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки грошова винагорода за участь в АТО та надбавка до посадового окладу у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці ОСОБА_1 у січні 2020 року фактично не виплачувались, то вони не можуть бути враховані для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні. Суди зазначили, що щомісячна грошова винагорода має тимчасовий характер та не встановлюється на постійній основі, її розмір не є фіксованим та залежить від певних умов та порядку, наявності коштів для її виплати, а тому не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні. При цьому, суди зауважили, що винагорода за участь в АТО позивачу виплачується за минулий місяць (тобто за грудень 2019 року), у зв`язку з чим, врахувати її в поточному місяці (січень 2020 року), для здійснення розрахунку, неможливо. Суди зазначили, шо оскільки здійснений відповідачем розрахунок і виплата сум належних позивачу при звільненні, останнім не оскаржувалися, підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (відповідальність за затримку розрахунку при звільненні) відсутні. З огляду на це суди дійшли висновку про те, що виплати, проведені з позивачем при звільненні, були здійснені з дотриманням чинного законодавства і проведені у повному обсязі, отже підстави для задоволення позову ОСОБА_1 не має.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
5. Не погодившись із рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати вказані рішення та прийняти нове рішення про задоволення його позовних вимог.
6. Підставою касаційного оскарження позивач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
7. Аргументуючи свою позицію скаржник зазначає, що Другий апеляційний адміністративний суд не врахував постанови Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 826/15594/17, від 14 квітня 2020 року у справі №820/3719/18, від 14 травня 2019 року у справі № 240/4954/18, від 30 листопада 2018 року у справі 415/6132/16а, від 26 червня 2018 року у справі №420/1232/16а та Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2019 року у справі № 522/2738/17, в яких суд касаційної інстанції за аналогічних правовідносин висловив правову позицію відповідно до якої щомісячна додаткова грошова винагорода (за участь в АТО) входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.
Зокрема скаржник наголошує, що у названих постановах Верховний Суд дійшов висновку про неправомірність обмеження нормами Інструкції № 260 включення до грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, щомісячної додаткової грошової винагороди, адже встановлення підзаконним нормативно правовим актом порядку та умов виплати щомісячної додаткової грошової винагороди не може звужувати чи заперечувати права на отримання такої винагороди, встановленого актом вищої юридичної сили - Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-XII.
8. При цьому, позивач наголошував, що відповідачем безумовно допущено затримку в проведені кінцевого розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні на 31 день (з 28 січня по 28 лютого 2020 року), що не заперечується останнім. Відтак вважає, що має право на компенсацію за невчасно проведений з ним розрахунок при звільненні, відповідно до норм КЗпП України.
9. Крім того позивачу не зрозумілі висновки судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для виплати йому компенсації на підставі статті 117 КЗпП України у зв`язку з тим, що ним не оскаржувався розрахунок і виплата сум отриманих при звільненні, адже, на переконання позивача, спір у даній справі і є спором про оскарження указаних сум.
10. Ухвалою від 26 березня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2021 року у справі № 520/9821/2020 з підстави, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
11. На касаційну скаргу відповідач подав відзив, в якому просить відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін. Зазначає, що винагорода за участь в АТО належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, яка не враховується при обчислені та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовців.
12. Поряд з цим, відповідач зазначив про те, що оскільки незгода позивача з розміром, отриманих при звільненні сум не мала активних проявів протягом шести місяців, то підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 117 КЗпП України не має.
13. Ухвалою від 15 квітня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В. М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
14. ОСОБА_1 проходив службу в органах прокуратури України з липня 2009 року по січень 2020 року, за останнім місцем служби з 22 жовтня 2018 року по 28 січня 2020 року на посаді прокурора військової прокуратури Луганського гарнізону (місто Рубіжне Луганської області).
15. Наказом Міністра оборони України № 4 від 04 січня 2020 року позивача звільнено з військової служби в запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-XII (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів).
16. Наказом виконувача обов`язки військового прокурора об`єднаних сил №67 к від 22 січня 2020 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу, звільнено з військової служби та з посади з 28 січня 2020 року.
17. У зв`язку зі звільненням з військової служби ОСОБА_1 здійснено наступні виплати:
винагорода за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях за грудень 2019 у розмірі 3 460,75 грн;
грошове забезпечення за період з 01 по 28 січня 2020 року у розмірі 25 120,56 грн;
матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2020 рік у розмірі 33 637,54 грн кожна, на загальну суму 67 275,08 грн;
одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 13 повних календарних років служби, згідно статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»№ 2011-XII у розмірі 178 360,00 грн;
грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки (всього 123 днів), відповідно до довідки відділу роботи з кадрами від 21 січня 2020 № 15-354 вих-20 у розмірі 108 874,68 грн.
Загальна сума виплачена в січні 2020 року при звільненні склала 383 091,07 гривень.
18. Розрахунок одноразової грошової допомоги здійснений виходячи з наступних видів грошового забезпечення за січень 2020 року: посадовий оклад у розмірі 5 660,00 грн; оклад за військове звання у розмірі 1 340,00 грн; вислуга років 40% у розмірі 2 800,00 грн; ОВЗ 100% у розмірі 9 800,00 грн; премія за січень 2020 року - 40 % у розмірі 7 840,00 грн; надбавка за доступ до державної таємниці за січень 2020 року у розмірі 0,00 грн. Всього одноразова грошова допомога нарахована у розмірі 27 440,00 грн.
V. Нормативне регулювання
19. Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до статті 83 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 01 січня 2019 року, на військовослужбовців військової прокуратури поширюються усі передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі також - Закон № 2011-XII) та іншими законодавчими актами про військову службу соціальні і правові гарантії.
21. Абзацом першим пункту 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Відповідно до частин другої - четвертої статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
22. Відповідно до пункту 5 розділу XXXII Наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби обчислюється з розміру місячного грошового забезпечення, до якого включаються: звільненим із займаних посад - щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення за останньою займаною посадою.
Згідно з пунктом 2 розділу І Наказу № 260 грошове забезпечення включає:
- щомісячні основні види грошового забезпечення;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
- посадовий оклад;
- оклад за військовим званням;
- надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
- підвищення посадового окладу;
- надбавки;
- доплати;
- премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
- винагороди;
- допомоги.
23. Пунктом 3 Наказу Генерального прокуратура від 01 вересня 2016 року № 313 «Про порядок виплати працівникам органів прокуратури України надбавки до посадових окладів у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» з метою удосконалення порядку виплати надбавки до посадових окладів працівникам органів прокуратури України, які працюють з відомостями, що становлять державну таємницю надано право кадровим підрозділам Генеральної прокуратури України та регіональних прокуратур на підставі наданих списків готувати проекти наказів про встановлення надбавки працівникам відповідної прокуратури.