ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 580/4214/21
адміністративне провадження № К/9901/36627/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Кравчука В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 580/4214/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області
про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року (головуючий суддя: Бабич А. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року (колегія у складі: головуючого судді Бєлової Л. М., суддів: Аліменка В. О., Безименної Н. В.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в проведенні нарахування та виплати позивачу недоотриманої пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, яка входить до складу спадщини на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року у справі № 580/3647/19;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату позивачу суми недоотриманої пенсії, що належала пенсіонерові ОСОБА_2 і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, яка входить до складу спадщини на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року у справі № 580/3647/19, яким зобов`язано відповідача провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії згідно з п. 7 Порядку призначення та виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 1992 року № 418 з 01 березня 2019 року, розмір якої до 01 січня 2020 року становить 48 422,77 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 29 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року, відмовив у відкритті провадження у справі.
3. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивач звернулася до суду за захистом майнових відносин, які стосуються її права власності на майно, а саме спадкових прав. Поряд з цим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що захист такого права не може відбуватися в порядку адміністративного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, 07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
5. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржниця зазначає, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права. Так, суди не врахували, що цей спір виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції з контролю призначення, перерахунку та виплати пенсії та який повинен забезпечувати своєчасну і в повному обсязі виплату пенсії, що і призвело до виниклої заборгованості і відповідає нормативному визначенні адміністративної справи.
Крім того, судами першої та апеляційної інстанцій не враховано правову позицію щодо юрисдикційної належності спорів про стягнення нарахованої на виконання рішення суду, але невиплаченої пенсії, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 452/3296/16.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
6. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 07 жовтня 2021 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.
7. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2021 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Кравчук В. М., Рибачук А. І.
8. Ухвалою Верховного суду від 22 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29 червня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року.
9. Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 19 квітня 2022 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
11. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
12. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …». Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, «встановленим законом».
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
13. Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Верховний Суд виходить з такого.
14. Правилами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
15. За визначенням частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
16. Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.