ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 320/7173/19
адміністративне провадження № К/9901/17553/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,
суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» про зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 (суддя - Терлецька О. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 (колегія суддів у складі: Кобаля М. І., Земляної Г. В., Лічевецького І. О.),
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування
У грудні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач, ГУ ДСНС у Київській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до Науково-виробничого товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» (далі - відповідач, НВ ТОВ «Будівельник»), в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень НВ ТОВ «Будівельник», за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Садова, буд. 20-В, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 27.09.2019 № 818.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки відповідача було виявлено ряд порушень правил пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю, а також здоров`ю людей та були зафіксовані в акті перевірки від 27.09.2019 № 818.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 10.03.2020 адміністративний позов задовольнив: застосував заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень НВ ТОВ «Будівельник» за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка, вул. Садова, буд. 20-В, шляхом зобов`язання НВ ТОВ «Будівельник» повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки від 27.09.2019 № 818.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виявлені під час проведення перевірки порушення НВ ТОВ «Будівельник» безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підстава касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020 відповідає вимогам пунктів 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування касаційної скарги скаржник, посилаючись на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 160/1904/19, від 25.02.2020 у справі № 826/15768/18, від 26.02.2020 у справі № 826/7073/18 указує, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства. Отже, на думку скаржника, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення діяльності відповідача судом має враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Зазначає, що судами попередніх інстанцій не з`ясовані обставини того, які саме порушення є підставою для зупинення діяльності відповідача, які фактично були усунуті відповідачем на час прийняття судом рішення, та з урахуванням цього не встановили чи створюють наявні порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, реальну загрозу життю та здоров`ю людей.
Наголошує на тому, що проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про добросовісність його намірів та усунення значної частини виявлених порушень.
Також скаржник вважає, що позиція судів попередніх інстанцій протирічить правовій позиції Верховного Суду, викладеній у справах № 826/12258/14 та № 804/8349/17, відповідно до якої під час оцінки доказів судом мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.
Крім того, відповідач у касаційній скарзі указав, що судами попередніх інстанцій було розглянуто справу за відсутності учасника справи. Також на думку скаржника, суд апеляційної інстанції протиправно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку із карантином та не визнав поважною причиною неявку представника відповідача у судове засідання.
Позиція інших учасників справи
Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Рух касаційної скарги
17.07.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга НВ ТОВ «Будівельник» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Шишова О. О., суддів Дашутіна І. В., Кашпур О. В. для розгляду судової справи № 320/7173/19.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19.08.2020 № 1535/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 320/7173/19 у зв`язку з відпусткою судді Кашпур О. В., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Шишова О. О., суддів Дашутіна І. В., Жука А. В. для розгляду судової справи № 320/7173/19.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Шишова О. О. (судді-доповідача), Дашутіна І. В., Жука А. В. від 20.08.2020 відкрито касаційне провадження за скаргою НВ ТОВ «Будівельник» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2020.
Зі змісту даної ухвали встановлено, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
22.09.2020 до Верховного Суду від скаржника надійшли додаткові пояснення.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 № 1846/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 320/7173/19 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шишова О. О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21.09.2020 № 12), що унеможливлює його участь у розгляді касаційної скарги.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2020 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 320/7173/19.
Ухвалою Верховного Суду від 11.02.2022 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Відповідно до положень статей 47, 64, 65, 66, 67 Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2019 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 30.11.2018 № 692 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю)» та наказу ГУ ДСНС у Київські області від 07.08.2019 № 839, позивачем було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки НВ ТОВ «Будівельник», за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова, буд. 20-В.
12.08.2019 контролюючим органом видано повідомлення на проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 66/1/10630 та яке було надіслано рекомендованим листом 19.08.2019 на адресу НВ ТОВ «Будівельник».
13.08.2019 ГУ ДСНС у Київські області видане посвідчення № 8205 на проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки НВ ТОВ «Будівельник», за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Садова, буд. 20-В, головним інспектором Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області майором служби цивільного захисту Кульчицьким О. А., яке було вручено особисто під підпис директору Гріщенку Ю. В. 27.09.2019.
27.09.2019 за результатами планової перевірки відповідачем складено акт № 818 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовано 44 порушення НВ ТОВ «Будівельник», а саме:
- приміщення підвалу не очищено від горючого сміття та відходів виробництва;
- приміщення контейнерів сушок № 1, № 3 не очищено від горючого сміття та відходів виробництва;
- приміщення усіх котелень паливі не очищено від горючого сміття та відходів виробництва;
- у всіх будівлях дозволяється складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами;
- в усіх будівлях та приміщеннях використовуються тимчасові електромережі;
- територію об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
- дерев`яні конструкції горищних приміщень усіх будівель не оброблено вогнезахисним покривом (просоченням);
- не влаштований вогнезахист несучих металевих конструкцій будівель складів;
- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечено евакуаційним освітленням відповідно до вимог ДБН В. 1.1-7- 2002 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», ДБН В.2.5-23-2010 «Проектування електрообладнання об`єктів цивільного призначення» та Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ). Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей;
- електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки);
- у всіх будівлях та приміщеннях дозволяється експлуатація кабелів і проводів 3 пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією, та застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред`являються до переносних (пересувних) електропроводок;
- не проведено перевірку захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5- 38:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд»;
- системи протипожежного захисту (далі - СПЗ) знаходяться в несправному стані;
- будинки, приміщення та споруди не обладнано системами протипожежного захисту;
- науково виробничу базу не забезпечено зовнішнім протипожежним водопостачанням. Не збудовано два пожежних резервуара об`ємом 10 м. куб. кожен, насосну станцію пожежогасіння для забезпечення витрат на зовнішнє пожежогасіння 54,72 м. куб на годину. Зовнішній протипожежний провід виконати кільцевим;
- не проведено випробування зовнішнього протипожежного водопостачання на тиск та витрату води;
- внутрішнє протипожежне водопостачання знаходиться не в робочому стані;
- пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля;
- пожежні плоско-складальні рукава пожежних кран-комплектів не приєднані до крана та ствола і не проводиться розгортання та згортання наново раз на шість місяців;
- пожежні кран-комплекти не розміщено у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (180 6309:1987. ЮТ) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
- на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказано після літерного індексу «ПК порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;
- не проведено технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів;
- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння відсутні знаки згідно з ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями;
- на території спеціальні пожежні щити (стенди) недоукомплектовані. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026- 76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности»;
- елементи сходових маршів цеху покраски, що ведуть до адміністративних приміщень не виконані з межою вогнестійкості R- 60 та межою поширення МО;
- двері між виробничими та складськими приміщеннями столярного цеху, не протипожежні;
- двері адміністративної частини що відокремлюють її від виробничих приміщень цеху покраски не протипожежні;
- вікна та двері побутових приміщень, складських приміщень, приміщень котельні, що відокремлюють їх від виробничих приміщень цеху шпоніровки не протипожежні;
- перегородки та двері вбудованого побутового приміщення, що відокремлює його від виробничих приміщень цеху ламінації не протипожежні;
- у воротах будівлі складу літера «О» не влаштовано хвіртку для евакуації людей;
- вхід до фарбувальної дільниці з цеху не влаштований через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу 3 постійним підпором повітря;
- між будівлею котельні, контейнерів сушок та цеху покраски відсутній протипожежний розрив;
- під час зберігання у складах (приміщеннях) різних речовин та матеріалів не враховується їх пожежонебезпечні фізико-хімічні властивості та сумісність;
- у складських будинках (приміщеннях) усі операції, пов`язані з розкриттям тари, розфасуванням продукції, перевіркою справності та дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей вогненебезпечних рідин та іншими подібними до цих роботами здійснюються не у відокремлених приміщеннях;
- у складських приміщеннях, розташованих у будинках будь-якого ступеня вогнестійкості стелажне та без стелажне зберігання здійснюється не відповідно до вимог пожежної безпеки;
- не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки;
- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку в разі виникнення аварії;
- не організовано евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій;
- не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;
- відсутні штатні працівники цивільного захисту або спеціально призначені особи з питань цивільного захисту;
- не забезпечено техногенну безпеку на об`єкті;
- допускаються до роботи працівники які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки;
- не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;
- не створено об`єктовий матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Враховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в акті перевірки, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України, ГУ ДСНС у Київські області звернулося до суду з даним позовом з вимогами застосувати заходи реагування до відповідача.
Станом на момент розгляду даної справи, а саме: 03.03.2020, за результатами проведення повторної позапланової перевірки щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки відповідача, було складено акт № 185, з якого встановлено, що з наявних 44 порушень зафіксованих в акті перевірки № 818, усунуто відповідачем лише 20 порушень.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини;
Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.
Відповідно до частин другої та третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання..
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Частиною першою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
За змістом пунктів 1 та 10 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.
Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Статтею 1 цього Закону передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.