ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 540/186/20
адміністративне провадження № К/9901/3234/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року (головуючий суддя - Яковлєв О.В., судді: Градовський Ю.М., Крусян А.В.)
у справі №540/186/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
I. РУХ СПРАВИ:
1. ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ тимчасово виконувача обов`язків начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітана поліції О.Білошицького №14о/с від 02 січня 2020 року та від 09 січня 2020 року яким її звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
- поновити її на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано накази тимчасово виконувача обов`язків начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітана поліції О.Білошицького №14о/с від 02 січня 2020 року та від 09 січня 2020 року яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України з 10 січня 2020 року.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10 січня 2020 року по 10 липня 2020 року, включно у сумі 61 740 грн 54 коп, з вирахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів.
Рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах за один місяць допущено до негайного виконання.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції позивачка звернулася з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції з 07 листопада 2015 року на посаді інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції та має звання лейтенант поліції.
7. Наказом Департаменту патрульної поліції від 18 грудня 2019 року №860 до інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку.
8. В даному випадку, Департаментом патрульної поліції встановлено, що ОСОБА_2 надано нещирі, непослідовні та суперечливі пояснення про обставини події 22 жовтня 2019 року; приховано інформацію про виявлення транспортного засобу «НONDA PILOT», номерний знак НОМЕР_1 , який перебував у розшуку за вчинення дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП); не вжито заходів, необхідних для оформлення адміністративних матеріалів щодо ДТП, яка мала місце 01 серпня 2019 року; не притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення; невиконано вимог розпорядчих документів, щодо обов`язкового проведення відеофіксації подій при виконанні службових обов`язків, які мали місце 22 жовтня 2019 року, та не вжито заходів щодо попередження, відвернення або усунення вчинення нею дисциплінарного проступку.
9. Тому, ОСОБА_2 порушено вимоги пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року №1026, підпунктів 1.1, 1.2 та 1.3 пункту 1 доручення Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції від 21 січня 2019 року №6 «Про застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, особовим складом батальйону управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції», частини 8 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року №1395, частини 3 розділу І, частини 6, 7 розділу II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 08 лютого 2019 року №100, частини першої розділу II, частини першої, четвертої, п`ятої розділу IX, частини тринадцятої XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 лютого 2018 року №111, пункту 1, частини першої статті 18, пунктів 2,3,5 частини першої статті 23, частини першої статі 64 Закону України "Про Національну поліцію", пунктів 1-6, 13 частини третьої статі і Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ, на підставі пункту 7 частини третьої статі 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ.
10. Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України капітана поліції №14 о/с від 02 січня 2020 року «Про особовий склад по управлінню патрульної поліції в Херсонській області» інспектора взводу №2 роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національною поліцію».
11. Не погоджуючись з правомірністю свого звільнення зі служби в поліції позивачка звернулася з вказаним позовом до суду.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
12. Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, що в діях ОСОБА_1 наявні порушення службової дисципліни, однак, з огляду на її характеристику, характер проступку та обставини, за яких такий проступок був вчинений, особу порушника, ступінь її вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку, ставлення до служби, застосоване до неї стягнення у виді звільнення з займаної посади занадто суворе, у зв`язку з чим скасував спірні накази та поновив її на службі в поліції.
13. Апеляційний суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції та скасував його рішення, ухвалив нове рішення про відмову в задоволенні позову. Перевіряючи правомірність звільнення ОСОБА_1 , апеляційний суд врахував її добру службову характеристику та відсутність діючих дисциплінарних стягнень на момент звільнення. Проте зазначив, що ОСОБА_1 працює в органах Національної поліції України з 2015 року, має вищу юридичну освіту та володіє нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність патрульної поліції, а тому мала усвідомлювати характер діянь екіпажу ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , а як наслідок вчиняти певні заходи реагування на такі дії.
14. Крім того, апеляційний суд вказав, що надання ОСОБА_1 суперечливих пояснень щодо обставин зупинки автомобіля «НONDA PILOT», а також ненадання записів з її нагрудного та автомобільного відеореєстраторів, фактично спрямоване на спотворення дійсних обставин дисциплінарної справи та можливе приховування факту вчинення працівниками поліції корупційного правопорушення.
15. У зв`язку з чим, апеляційний суд дійшов висновку, що зібрані у ході службового розслідування докази, поведінка та пояснення ОСОБА_1 , надані у ході службового розслідування, дають підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в поліції.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Скаржник у касаційній скарзі вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
17. В обґрунтування касаційної скарги серед іншого зазначає, що службове розслідування призначено та проведено неуповноваженими на те особами, а тому не може бути підставою для її звільнення.
18. Так, керівник Управління патрульної поліції у Херсонській області не наділений повноваженнями на прийняття рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки такі повноваження, відповідно до пункту 17 розділу 5 Положення про Департамент патрульної поліції відносяться до компетенції Начальника Департаменту Національної поліції України
19. У зв`язку з цим, тимчасово виконувач обов`язків начальника Управління патрульної поліції у Херсонській області Лехновський Є. не мав законних повноважень 28 жовтня 2019 року приймати наказ №143 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
20. При цьому, скаржник вказує на наявність низки рішень судів першої та апеляційної інстанцій у аналогічних справах з протилежними правовими висновками (№540/318/20, №540/379/20, №540/186/20), які стосуються розгляду публічно-правових спорів щодо звільнення зі служби в поліції на підставі службового розслідування обставин, які мали місце 22 жовтня 2019 року щодо учасників події: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .
21. Так, зокрема, у справах №540/318/20 та №540/379/20 суд апеляційної інстанції визнав протиправними та скасував накази про звільнення, а також поновив осіб на посаді в поліції з тих підстав, що виконувач обов`язків начальника Управління патрульної поліції у Херсонській області Лехновський Є. не мав законних повноважень 28 жовтня 2019 року приймати наказ №143 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
22. У зв`язку з цим, судовий розгляд публічно-правових спорів щодо правомірності звільнення осіб зі служби в поліції в результаті реалізації наказу про застосування дисциплінарного стягнення за результатами проведення службового розслідування обставин, які мали місце 22 жовтня 2019 року щодо учасників вказаних обставин проведено без застосування єдиного правового висновку у судовій практиці.
23. Посилаючись в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення скаржник зазначає, що правовими підставами для її звільнення зі служби в поліції стали висновки службового розслідування про порушення останньою відомчих нормативних актів, а також статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1-6, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту.
24. Скаржник вказує на постанову Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №826/1610/18, в якому надана правова характеристика висновку службового розслідування та зазначено, що сам по собі висновок службового розслідування - документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції. Отже, висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
25. Отже, на думку скаржника, існує формальна підстава для скасування наказів про звільнення зі служби в поліції, а саме незаконність висновків службового розслідування з причин перевищення службовими особами Управління патрульної поліції в Херсонській області своїх повноважень щодо його призначення та проведення.
26. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу судів на повноту з`ясування всіх обстави справи та належне дослідження та надання оцінки матеріалам службового розслідування та висновкам за результатами такого розслідування, а також незаконність висновків службового розслідування з причин перевищення службовими особами Управління патрульної поліції своїх повноважень щодо його призначення та проведення, а саме у постановах: від 07 листопада 2019 року у справі №826/1610/18, від 13 серпня 2020 року у справі №804/8234/17, від 26 лютого 2020 року у справі №812/1122/17.
27. Скаржник зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного суду взагалі не містить посилань на висновки Верховного Суду, при цьому, суд здійснив лише часткову оцінку обставин справи, не зазначив мотиви та підстави прийняття такого рішення. До того ж іншою колегією апеляційного суду у справі щодо іншої особи, яка була безпосередньо в екіпажі керівника ОСОБА_1 , застосовано правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №826/1610/18 та скасовано спірний наказ.
28. У відзиві на касаційну скаргу відповідач не погоджується з нею, вважає її необґрунтованою, такою, що не містить жодних правових підстав для перегляду оскаржуваного судового рішення, тому задоволенню не підлягає.
29. Водночас погодився з висновками оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
30. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
31. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
32. Спірні правовідносини в цій справі склались з приводу правомірності звільнення особи зі служби в поліції на підставі висновків службового розслідування.
33. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
34. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Положеннями частини другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.