ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 520/7124/2020
адміністративне провадження № К/9901/20075/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Харківської обласної прокуратури
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року (головуючий суддя - П`янова Я.В., судді: Спаскін О.А., Любчич Л.В.)
у справі №520/7124/2020
за позовом ОСОБА_1
до Прокуратури Харківської області
третя особа Друга кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур,
про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
I. РУХ СПРАВИ
1. У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Харківської області від 30 квітня 2020 року №854к про звільнення з посади заступника начальника відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Харківської області;
- поновити на посаді, яку він займав станом на 30 квітня 2020 року, та в органах прокуратури;
- стягнути з Прокуратури Харківської області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Позовні вимоги мотивовано протиправністю наказу про звільнення позивача з органів прокуратури оскільки він прийнятий за відсутності обставин, з якими пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон України «Про прокуратуру», Закон №1697-VII) пов`язує наявність підстав для звільнення прокурора з посади, а саме: ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Також вказано що положеннями частини першої статті 51 Закону №1697-VII не передбачено підстави звільнення прокурора неуспішне проходження ним атестації. Наголошував на те, що дію положень статті 60 Закону №1697-VII, якими встановлюється порядок звільнення прокурорів у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, зупинено на підставі Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон №113-ІХ). У той же час Законом №113-ІХ протиправно розширено підстави для звільнення прокурора з посади та встановлено інший порядок звільнення, ніж передбачений Законом №1697-VII. Вказано на допущення відповідачем істотних порушень законодавства про працю, оскільки його не було попереджено про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року рішення суду першої інстанцій скасовано та прийнято нове про задоволення позову.
Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Харківської області від 30 квітня 2020 року №854к про звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено на посаді заступника начальника відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання обвинувачення в суді Прокуратури Харківської області з 6 травня 2020 року.
Стягнуто з Прокуратури Харківської області середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 травня 2020 року по 20 квітня 2021 року у сумі 370 404,95 грн., з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів.
5. У поданій касаційній скарзі Харківська обласна прокуратура із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 9 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
7. Ухвалою Верховного Суду від 23 лютого 2022 року справу призначено до розгляду в письмовому провадженні на 24 лютого 2022 року. У зв`язку із запровадженням Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, воєнного стану через акт відкритої агресії з боку Російської Федерації, а також, враховуючи наказ Голови Верховного Суду від 02 березня 2022 року №29/0/8-22 «Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану», з метою забезпечення безперервності правосуддя, ця скарга розглядається у перший день можливості вчинення процесуальних дій.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач працює в органах прокуратури з лютого 1998 року, з 23 липня 2018 року на посаді заступника начальника відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Харківської області.
9. 10 жовтня 2019 року подав заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, у зв`язку з чим його було допущено до проходження атестації прокурорів.
10. У визначений день, час та місце складання іспиту ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяву про перенесення дати іспиту до кадрової комісії не надав. У зв`язку з цим, кадровою комісією № 2 зафіксовано факт неявки позивача для складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та із посиланням на пункти 13, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, пункт 11 розділу І, пункт 1 розділу II Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 3 жовтня 2019 року №221 (далі - Порядок №221) прийнято рішення №140 про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою.
11. Керуючись статтею 11, пунктом 2 частини другої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 2, 3, підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ наказом прокурора Харківської області від 30 квітня 2020 року №854к позивача звільнено з посади заступника начальника відділу забезпечення обвинувачення в регіоні управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 5 травня 2020 року. Підставою для наказу вказано рішення кадрової комісії №2.
12. Вказуючи на протиправність наказу про звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного наказу, оскільки він прийнятий за наявності підстави для звільнення, що передбачена підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ.
14. У розглядуваній справі звільнення обумовлено не ліквідацією органу прокуратури, реорганізацією чи скороченням чисельності прокурорів органу прокуратури, а виключно прийняттям кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, що є самостійною підставою для звільнення відповідно до підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ.
15. Посилаючись на положення частини третьої статті 16 Закону №1697-VIІ (в редакції Закону №113-ІХ) вказано на необґрунтованість доводів позивача в частині того, що виключно Законом №1697-VIІ можуть встановлюватися підстави та порядок звільнення прокурора з посади.
16. Окружний суд вказував на відсутність факту порушення законодавства про працю при звільненні позивача, оскільки Законом №113-ІХ статті 32 та 40 Кодексу законів про працю України доповнено положеннями, відповідно до яких переведення прокурорів відбувається з урахуванням особливостей, визначених законом, що регулює їхній статус.
17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з протиправності оскаржуваного наказу оскільки посилання у ньому на підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX вказує на обов`язкову необхідність сукупності двох юридичних фактів для прийняття рішення про звільнення, а саме: рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури та ліквідацію чи реорганізацію органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення частини кількості прокурорів органу прокуратури.
18. Вказуючи на відсутність в межах спірних правовідносин факту ліквідації, реорганізації чи скорочення чисельності органу прокуратури, суд апеляційної інстанції вказав також і на протиправність звільнення позивача з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VIІ. Також зазначив про те, що звільнення прокурора можливо лише з підстав, визначених Законом України «Про прокуратуру».
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У поданій касаційній скарзі Харківська обласна прокуратура не погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо протиправності оскаржуваного наказу про звільнення позивача з посади та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
20. Заявником касаційної скарги зазначено, що в межах спірних правовідносин для звільнення у зв`язку з неуспішним проходженням атестації настання жодної з умов, передбачених пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (реорганізація, ліквідація, скорочення чисельності), не є обов`язковим, оскільки юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача в силу положень підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
21. На підтвердження вказаного посилався на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі №200/13482/19-а, в абзаці 57 якої зазначено, що «неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
23. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
24. Предметом переданого на вирішення суду спору є правомірність звільнення позивача з посади прокурора у зв`язку з неуспішним проходженням атестації на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-IX із посиланням на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру».
25. Колегія суддів зауважує, що після відкриття провадження за вказаною касаційною скаргою Верховним Судом сформовано правову позицію з приводу застосування у подібних правовідносинах положення підпункту 2 пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 113-ІХ у поєднанні з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII та Порядку №221 (зокрема, у постановах від 21 вересня 2021 року у справі № 200/5038/20-а та у справі № 160/6204/20, від 29 вересня 2021 року у справі № 440/2682/20, від 4 листопада 2021 року у справі № 640/537/20, від 11 листопада 2021 року у справі № 640/17212/20), які підлягають врахуванню під час розгляду цієї касаційної скарги.
26. Вирішуючи питання щодо обґрунтованості доводів касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
27. Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2 червня 2016 року №1401-VIII Конституцію України доповнено статтею 131-1, відповідно до якої в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.