ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 206/5325/20(2-а/206/2/21)
адміністративне провадження № К/9901/18425/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №206/5325/20(2-а/206/2/21)
за позовом ОСОБА_1
до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,
за касаційною скаргою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року (суддя-доповідач: Прокопчук Т.С., судді: Круговий О.О., Шлай А.В.).
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 пред`явила позов до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, у якому просила:
- скасувати постанову, складену головним спеціалістом-інспектором з питань паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовиком Юрієм Івановичем, серії РАП №264669545 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - «КУпАП») і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі: 300 гривень;
- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова, складена головним спеціалістом-інспектором з питань паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовиком Юрієм Івановичем, серії РАП №264669545 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 152-1 КУпАП, не відповідає вимогам законодавства щодо змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення, а саме: в ній не наведено докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачкою адміністративного правопорушення.
До того ж, позивачка зазначає, що з інформації про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, яка розміщена на веб-сайті ipkp.dniprorada.gov.ua вбачається, що за переходом за посиланням можна ознайомитись з 7 фотознімками, на яких відображено дату - 18 травня 2020 року, час з 11:29:11 до 11:46:10, GPS координати: 48.46473000 35.04988000 та адресу місця розташування транспортного засобу Honda HR-V, державний номер НОМЕР_1 . Проте, указана інформація не підтверджує станом на час події факт облаштування відведеного майданчика для паркування відповідними дорожніми знаками, суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної, а також не доводить факту наявності обладнання майданчика паркувальним автоматом, так само, як і наявність інформаційних знаків про можливість і порядок надання послуги «мобільне паркування».
Рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 26 січня 2021 року позов задоволено.
Скасовано постанову головного спеціаліста-інспектора з питань паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Дубовика Юрія Івановича серії РАП №264669545 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 152-1 КУпАП та накладення на позивачку адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі: 300 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова, якою притягнуто позивачку до адміністративної відповідальності, не відповідає вимогам законодавства, а саме: не містить правових наслідків невиконання адміністративного стягнення і порядку його оскарження; не містить даних про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності; постанова по справі про адміністративне правопорушення не підписана посадовою особою, яка розглянула справу. Тому, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова серії РАП №264669545 є такою, що прийнята в порушення вимог статті 283 КУпАП і підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради було залишено без руху, з підстав наявності в ній недоліків.
Так, апеляційним судом було встановлено порушення відповідачем строку звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 26 січня 2021 року. Правових підстав для поновлення пропущеного процесуального строку апеляційний суд не знайшов, а тому відмовив у відповідному клопотанні, оскільки причини пропуску процесуального строку суд визнав неповажними. До того ж, суд апеляційної інстанції встановив відсутність доказів про сплату відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги.
На виконання ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач повторно подав клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою до суду, а також долучив докази сплати судового збору.
Вбачаючи відсутність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до апеляційного суду зі скаргою на рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 26 січня 2021 року, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року судом відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради.
У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2021 року, у якій відповідач просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування поданої касаційної скарги відповідач вказує на те, що судом апеляційної інстанції, при ухваленні оскаржуваного судового рішення, було порушено норми процесуального права, ухвала апеляційного суду є незаконною, а висновки суду про пропуск відповідачем процесуального строку з неповажних причин є помилковими.
Верховний Суд ухвалою від 28 травня 2021 року відкрив касаційне провадження.
Позивачка відзиву на касаційну скаргу не надала, копію ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження отримала 5 червня 2021 року.
II. Мотиви Верховного Суду
Переглянувши судове рішення апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 26 січня 2021 року залишено без руху.
Вказана ухвала мотивована тим, що відповідач пропустив 10-денний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також суд апеляційної інстанції встановив відсутність доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
До таких висновків дійшов апеляційний суд з огляду на те, що Самарський районний суд міста Дніпропетровська ухвалив рішення у цій справі 26 січня 2021 року. Указане рішення місцевим судом ухвалено у відкритому судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), останнім днем строку подання апеляційної скарги було 5 січня 2021 року включно (що вочевидь помилково визначено апеляційним судом).
Одночасно, апеляційна скарга відповідачем була подана засобами поштового зв`язку лише 8 лютого 2021 року.
За такого обґрунтування апеляційний суд встановив факт пропуску відповідачем строку на звернення до апеляційного суду зі скаргою у тридцять чотири дні.
Відповідач з таким висновком апеляційного суду не погоджується, зазначаючи у касаційній скарзі, що він отримав копію рішення Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 26 січня 2021 року електронною поштою на наступний день, тобто 27 січня 2021 року. Тому, причини пропуску 10-денного строку звернення до суду мають бути визнані поважними.
До того ж, відповідач зазначає, що оскільки він отримав копію оскаржуваного судового рішення 27 січня 2021 року, 10-денний строк на його оскарження спливав 6 лютого 2021 року. Зважаючи на те, що 6 лютого 2021 року був вихідним днем (субота), то останнім днем звернення до апеляційного суду зі скаргою було 8 лютого 2021 року (понеділок) включно. Саме 8 лютого 2021 року відповідач направив засобами поштового зв`язку апеляційну скаргу.
Перевіривши доводи касаційної скарги Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, Верховний Суд дійшов наступних висновків.
Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.