ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 280/5061/19
адміністративне провадження № К/9901/25424/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 280/5061/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМІНКО» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Кисіль Р. В.) від 09 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Іванов С. М., Чепурнов Д. В., Чередниченко В. Є.) від 30 квітня 2020 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМІНКО» (далі - ТОВ «КОМІНКО») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 07 жовтня 2019 року № 0002250509, яким позивачу збільшено зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 494 934 грн (329 955 грн за основним платежем, 164 978 грн за штрафними санкціями).
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що ТОВ «Комінко» по взаємовідносинам з із ТОВ «ВПА-Юг» та ТОВ «Блік Компані» правомірно сформувало податковий кредит, оскільки факт реєстрацій податкових накладних в ЄРПН свідчить про реальність здійснення господарських операцій. Наголошує, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника податків у залежність від стану податкового обліку його контрагентів та платник податків не може нести відповідальність за невиконання ними своїх зобов`язань.
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 07 жовтня 2019 року № 0002250509, яким ТОВ «Комінко» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 494 934 грн, з яких 329 955 грн за основним платежем, 164 978 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судові витрати в сумі 7 424,02 грн присуджено на користь ТОВ «Комінко» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 05 жовтня 2020 року Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Комінко» в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 13 листопада 2020 року до Верховного Суду від ТОВ «Комінко» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить відмовити Головному управлінню ДПС у Запорізькій області в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
7. 08 квітня 2021 року до Верховного Суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло клопотання про заміну первісного відповідача, а саме Головне управління ДПС у Запорізькій області, ЄДРПОУ 43143945 на його правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області, ЄДРПОУ ВП 44118663.
Розглянувши зазначене клопотання та враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, Верховний Суд в порядку, встановленому статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допускає заміну відповідача - Головне управління ДПС у Запорізькій області, ЄДРПОУ 43143945 на його правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області, ЄДРПОУ ВП 44118663.
8. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 22 серпня 2019 року по 29 серпня 2019 року на підставі наказу від 22 серпня 2019 року № 2921, направлення від 22 серпня 2019 року № 1814 фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ВПА-Юг» за січень 2019 року, ТОВ «Блік Компані» за березень 2019 року за результатами проведення якої було складено акт від 05 вересня 2019 року № 5/08-01-05-09/23788025.
10. Відповідно до висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 329 956 грн у тому числі січень 2019 року - 173 329 грн, березень 2019 року - 156 627 грн.
11. На підставі виявлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 07 жовтня 2019 року № 0002250509, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 494 934 грн, у т.ч. за податковим зобов`язанням - 329 956 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 164 978 грн.
12. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ВПА-Юг» та ТОВ «Блік Компані» здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджується необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
14. При цьому суди відхилили доводи відповідача про відсутність у позивача первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції у зв`язку з відсутністю товарно-транспортних накладних, оскільки наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.
15. Контролюючий орган в обґрунтування прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення не навів обставин, які б вказували на безтоварність операцій. Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації відносно контрагентів позивача, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
17. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - неврахування судами попередніх інстанцій висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
18. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували пункти 198.1, 198.3 статті 198, пункти 200.1, 200.4 статті 200, пункт 201.10 статті ПК України без урахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16, від 20 лютого 2018 року у справі № 809/117/13-а, від 14 травня 2019 року у справі № 820/3546/18 та Верховного Суду України, викладених в постановах від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14 та від 06 грудня 2016 року у справі № 21-1440а16.
19. В обґрунтування висновків про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «ВПА-Юг» та ТОВ «Блік Компані» скаржник покликається на наявну податкову інформацію, яка свідчить про неможливість здійснення контрагентами позивача господарських операцій.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.
21. Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
22. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).
23. Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
24. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт «а»).
25. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
26. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.