ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 329/157/21 (2-а/329/2/2021)
адміністративне провадження № К/9901/43068/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 329/157/21 (2-а/329/2/2021)
за позовом ОСОБА_1 до Інспектора Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Білоровського Олега Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2021 року (суддя Богослов А.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року (суддя-доповідач - Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 19 лютого 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Чернігівського районного суду Запорізької області з позовом до Інспектора Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Білоровського Олега Івановича (далі - інспектор Білоровський О.І., відповідач) про визнання протиправними дій відповідача при винесенні постанови ЕАН № 3704638 від 24 січня 2021 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн, скасування постанови ЕАН № 3704638 від 24 січня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності (по тексту - спірна постанова).
2. Позов обґрунтований тим, що 24 січня 2021 року під час зупинки ОСОБА_1 належного їй транспортного засобу по АДРЕСА_1 інспектором Білоровським О.І. було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн, у зв`язку з порушенням останньою пп. «г» п.15.9 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) (зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі). Вказана постанова, на думку позивачки, є незаконною і підлягає скасуванню. Так, ОСОБА_1 зазначила, що є інвалідом ІІ групи та відповідно до ПДР України має деякі переваги перед іншими водіями, зокрема щодо правил зупинки транспортного засобу. Водночас, під час винесення спірної постанови інспектор Білоровський О.І. статус позивача та пов`язані з цим особливості застосування ПДР України не врахував. Також, на думку позивачки, інспектор Білоровський О.І. порушив процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, чим позбавив можливості позивачку скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду та позовну заяву повернуто позивачеві.
4. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 24 лютого 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду належних доказів на підтвердження неможливості звернутися до суду у строки, визначені частиною другою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) або зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду.
5. На виконання ухвали суду позивачка надала пояснення, у яких зазначила про те, що копію спірної постанови у день її складення вона не отримувала, про що свідчить її письмова заява від 26 січня 2021 року до Чернігівського ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області про видачу копії вказаної постанови. Крім того, у самій постанові наявний не її підпис.
6. Разом з тим, суд першої інстанції визнав непідтвердженими вказані твердження ОСОБА_1 і зазначив про те, що позивачка фактично заявляє про підробку її підпису в постанові у справі про адміністративне правопорушення. Проте, адміністративний суд не є експертною установою, не володіє спеціальними знаннями в галузі криміналістики, а тому не може перевіряти позивачкою чи іншою особою виконаний підпис про отримання копії спірної постанови. При цьому, додаткове надання підрозділом поліції на звернення позивачки копії постанови не підтверджує факт її неотримання 24 січня 2021 року.
7. Оскільки ОСОБА_1 отримала копію спірної постанови 24 січня 2021 року, а до суду звернулася 19 лютого 2021 року, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що десятиденний строк на звернення до суду нею пропущений без поважних причин. Відтак, оскільки позивачка не усунула недоліки позовної заяви, суд на підставі частини другої статті 123 КАС України повернув позовну заяву.
8. Вказані мотиви суду першої інстанції у подальшому в повному обсязі були підтримані судом апеляційної інстанції.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
9. Не погодившись з ухвалою Чернігівського районного суду Запорізької області від 17 червня 2021 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10. Підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права. Так, позивачка посилається на те, що суди не дослідили причину надсилання їй підрозділом поліції листа від 28 січня 2021 року № 363/54-2021 з копією спірної постанови, в результаті чого дійшли помилкового висновку про пропущення строку звернення до адміністративного суду та повернення позовної заяви. На її думку, вказаний лист доводить той факт, що 24 січня 2021 року вона не отримувала копію спірної постанови.
11. Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що лист від 28 січня 2021 року № 363/54-2021 з копією спірної постанови їй було надіслано простим поштовим відправленням, яке вона отримала 11 лютого 2022 року. Водночас, оскільки вона не є фахівцем у галузі права, то підготовка позовної заяви потребувала кваліфікаційної правової допомоги. Враховуючи зазначене позивачка вважає, що пропустила процесуальний строк з поважних причин.
12. Ухвалою від 13 грудня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
13. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.
14. Ухвалою від 15 квітня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами на підставі пункту 3 частини першої статті 345 КАС України.
ІV. Нормативне регулювання
15. Згідно частиною другою статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
16. Відповідно до вимог частини першої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
17. Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
18. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.
19. Частиною другою статті 286 КАС України визначено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).