ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа №380/1438/20
адміністративні провадження №К/9901/5026/21, №К/9901/33481/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Ради прокурорів України, Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Рябошапки Руслана Георгійовича, Прокуратури Львівської області та прокурора Львівської області Діденко Ірини Вікторівни про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішення і наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, провадження в якій відкрито
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Львівської обласної прокуратури на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, ухвалене в складі головуючого судді Гавдика З.В., і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Улицького В.З., суддів Кузьмича С.М., Шавеля Р.М.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому та березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовами, у яких, після їхнього об`єднання в одне провадження, просила:
- визнати протиправними дії прокурора Львівської області Діденко І.В. щодо скерування подання від 19 грудня 2019 року про звільнення позивача з адміністративної посади;
- визнати протиправним і скасувати рішення Ради прокурорів України від 16 січня 2020 року №10;
- визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо непроведення перевірки підстав звільнення позивача з адміністративної посади при прийнятті оскаржуваного наказу;
- визнати протиправним і скасувати наказ Генерального прокурора від 20 січня 2020 року №22к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Львівської області на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII);
- поновити її на посаді заступника прокурора Львівської області з 20 січня 2020 року;
- зобов`язати прокуратуру Львівської області виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути на її користь із прокуратури Львівської області та Офісу Генерального прокурора моральну шкоду в розмірі 130000 грн солідарно;
- визнати протиправними дії прокурора Львівської області Діденко І.В. щодо нескерування мотивованого клопотання про призначення ОСОБА_1 на посаду керівника Червоноградської місцевої прокуратури і надання відмови щодо відсутності підстав для призначення позивача керівником Червоноградської місцевої прокуратури;
- визнати протиправним і скасувати наказ прокурора Львівської області від 20 лютого 2020 року №265к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури Львівської області та органів прокуратури відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону №1697-VII з 20 лютого 2020 року;
- поновити її на посаді прокурора прокуратури Львівської області та в органах прокуратури з 20 лютого 2020 року;
- зобов`язати прокуратуру Львівської області виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;
- стягнути на її користь із прокуратури Львівської області моральну шкоду в розмірі 140000 грн.
2. Позовні вимоги мотивовано, зокрема, тим, що в день виходу ОСОБА_1 з відпустки 30 січня 2020 року її ознайомлено із наказом Генерального прокурора від 20 січня 2020 року №22к про звільнення з посади заступника прокурора Львівської області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону №1697-VII), на підставі рішення Ради прокурорів України від 16 січня 2020 року №10. За твердженнями позивача, звільнення її з посади заступника прокурора Львівської області проведено з порушенням гарантій, закріплених частиною третьою статті 41 Закону №1697-VII, її не було повідомлено про будь-які перевірки щодо організації виконання нею посадових обов`язків, не надано та не ознайомлено з копіями документів, які стали підставою для перевірок, не ознайомлено та не надано документів, які складені за результатами таких перевірок, позбавлено можливості надати пояснення, висловити заперечення, клопотання та отримати копії відповідних рішень. Зазначене, на думку ОСОБА_1 , підтверджує протиправність дій прокурора Львівської області Діденко І.В. , яка допустила порушення норм спеціального законодавства, яке безпосередньо стосується повноважень прокурора області за посадою. Протиправні дії прокурора Львівської області Діденко І.В. , як стверджує ОСОБА_1 , супроводжувались проявами дискримінації стосовно неї як заступника прокурора області та вчинялись з метою подальшого незаконного звільнення з адміністративної посади за те, що вона працювала на адміністративній посаді з попереднім керівником. Позивач переконана, що її звільнення з адміністративної посади відбувалося саме за ініціативою прокурора Львівської області Діденко І.В. , яка ґрунтувалася на суб`єктивних підставах. ОСОБА_1 уважає, що оскаржувані накази Генерального прокурора від 20 січня 2020 року №22к і прокурора Львівської області від 20 лютого 2020 року №265к є протиправними, такими, що суперечать нормам чинного законодавства і грубо порушують її права.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Генерального прокурора від 20 січня 2020 року №22к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Львівської області на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону №1697-VII. Визнано протиправним і скасовано наказ прокурора Львівської області від 20 лютого 2020 року №265к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури Львівської області та органів прокуратури відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону №1697-VII. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника прокурора Львівської області з 21 січня 2020 року. Зобов`язано прокуратуру Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з проведенням усіх відрахувань відповідно до чинного законодавства. Рішення суду в частинах поновлення позивача на посаді заступника прокурора Львівської області з 21 січня 2020 року та стягнення середнього заробітку за один місяць звернуто до негайного виконання. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора та прокуратури Львівської області на користь ОСОБА_1 по 840,80 грн сплаченого судового збору.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року апеляційні скарги Офісу Генерального прокурора, прокуратури Львівської області та ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року - без змін.
5. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновків про протиправність наказу Генерального прокурора від 20 січня 2020 року №22к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Львівської області на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону №1697-VII та рішення Ради прокурорів України від 16 січня 2020 року №10, а також наказу прокурора Львівської області від 20 лютого 2020 року №265к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури Львівської області та органів прокуратури відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону №1697-VII.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг
6. Офіс Генерального прокурора та Львівська обласна прокуратура подали касаційні скарги.
7. Офіс Генерального прокурора просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. У частині відмови в задоволенні позовних вимог судові рішення залишити без змін.
8. Львівська обласна прокуратура просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року і прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
9. Як на підставу оскарження судових рішень скаржники послалися на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), на неправильне застосування судами норм матеріального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: висновок щодо звільнення прокурора з адміністративної посади після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року №113-IX (далі - Закон №113-ІХ).
IV. Позиція інших учасників справи
10. ОСОБА_1 подала відзиви на касаційні скарги із проханням залишити їх без задоволення, а оскаржувані рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року - без змін.
11. Іншими учасниками справи відзивів на касаційні скарги не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Мацедонської В.Е., Уханенка С.А. ухвалами від 25 січня 2021 року та від 23 лютого 2021 року відкрив касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 22 лютого 2022 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 24 лютого 2022 року.
14. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1).
15. Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IХ, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
16. Наказом Голови Верховного Суду від 02 березня 2022 року №29/0/8-22 відповідно до статті 3 Конституції України, статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», статті 60-2 Кодексу законів про працю України, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, враховуючи рішення Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, положення розпоряджень Київської міської державної адміністрації, прийнятих відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду установлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану з 02 березня 2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема, щодо здійснення повноважень суддями Верховного Суду дистанційно, а також залучення суддів і працівників апарату Верховного Суду до роботи в приміщеннях Верховного Суду виключно в разі крайньої необхідності та за умов гарантування безпечних умов роботи.
17. У відповідній частині вказаний наказ Голови Верховного Суду скасований наказом від 29 березня 2022 року №33/0/8-22, який набрав чинності 01 квітня 2022 року.
18. Ураховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Верховного Суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату Верховного Суду, ця постанова прийнята колегією суддів за умови наявності відповідних умов, можливості доступу колегії суддів до приміщень Верховного Суду, а саме приміщень Касаційного адміністративного суду.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
19. Прокуратура Львівської області скерувала до Генерального прокурора подання від 19 грудня 2019 року №11-1484вих-19 про звільнення ОСОБА_1 з адміністративної посади заступника прокурора Львівської області на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону №1697-VII у зв`язку з неналежним виконанням нею посадових обов`язків, установлених для вказаної адміністративної посади.
20. Генеральний прокурор 28 грудня 2019 року скерував указане подання до Ради прокурорів України з проханням визначити можливість звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Львівської області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
21. Наказом прокуратури Львівської області від 13 січня 2020 року №54к ОСОБА_1 надано частину невикористаної щорічної відпустки з 15 до 29 січня 2020 року.
22. 16 січня 2020 року Рада прокурорів України прийняла рішення №10 щодо визначення можливості звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Львівської області, яким вирішила, що звільнення можливе відповідно до вимог статті 41 Закону №1697-VII.
23. Наказом Генерального прокурора від 20 січня 2020 року №22к ОСОБА_1 звільнено з посади заступника прокурора Львівської області у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для відповідної адміністративної посади (пункт 3 частини першої статті 41 Закону №1697-VII). Підстава: рішення Ради прокурорів України від 16 січня 2020 року.
24. По виходу ОСОБА_1 з відпустки 30 січня 2020 року її ознайомлено із наказом Генерального прокурора від 20 січня 2020 року №22к і повідомлено про наявні вакантні посади в органах прокуратури Львівської області.
25. Заявою від 03 лютого 2020 року ОСОБА_1 повідомила прокурора Львівської області про намір обійняти посаду керівника Червоноградської місцевої прокуратури.
26. Листом від 14 лютого 2020 року №11-3084-20 прокуратура Львівської області повідомила ОСОБА_1 , що ураховуючи, що наказом Генерального прокурора від 20 січня 2020 року №22к її звільнено з адміністративної посади заступника прокурора області на підставі пункту 3 частини першої статті 41 Закону №1697-VII у зв`язку з неналежним виконанням посадових обов`язків, установлених для вказаної адміністративної посади, підстав для внесення мотивованого клопотання щодо призначення її на вакантну адміністративну посаду керівника Червоноградської місцевої прокуратури на цей час немає.
27. Наказом прокурора Львівської області від 20 лютого 2020 року №265к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора прокуратури Львівської області та органів прокуратури відповідно до частини п`ятої статті 41 Закону №1697-VII з 20 лютого 2020 року.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
28. Згідно із частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
29. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
30. Завданням адміністративного судочинства у силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
31. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).