Постанова
Іменем України
18 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 522/10602/19-ц
провадження № 61-20769св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я",
третя особа - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" на рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 29 вересня 2020 року у складі судді Свяченої Ю. Б. та постанову Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Комлевої О. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" (далі - АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні
на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я"), третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку
за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Позовну заяву мотивовано тим, що вона працювала в Одеській клінічній лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я"
АТ "Українська залізниця" на посаді лікаря-анестезіолога анестезіологічного відділення з травня 2004 року.
ОСОБА_1 зазначала, що засобами поштового зв`язку нею було отримано копію наказу виконуючого обов`язки головного лікаря
від 22 травня 2019 року № 271-ОС про її звільнення з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання трудових обов`язків без поважних причин.
Звільнення позивач вважала незаконним, оскільки звільнення відбулось
у період її тимчасової непрацездатності.
Разом із цим, позивач зазначала про те, що у зв`язку із її незаконним звільненням, вона була позбавлена засобів існування, що призвело
до моральних страждань.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд:
визнати незаконним та скасувати наказ від 22 травня 2019 року № 271-ОС "Про припинення трудового договору (контракту)" виконуючого обов`язки головного лікаря Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" АТ "Українська залізниця";
поновити її на роботі на посаді лікаря-анестезіолога анестезіологічного відділення Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я";
стягнути на її користь з АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" середній заробіток за час вимушеного прогулу;
стягнути на її користь з АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 22 травня 2019 року про припинення із ОСОБА_1 трудового договору (контакту) виконуючого обов`язки головного лікаря Одеської клінічної лікарні
на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" АТ "Українська залізниця".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря анестезіологічного відділення Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" АТ "Українська залізниця".
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні
на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 22 травня 2019 року по 29 вересня 2020 року у розмірі 200 250,71 грн.
Стягнуто з АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні
на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаді лікаря анестезіологічного відділення Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" АТ "Українська залізниця" відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 430 ЦПК України.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати суми платежу за один місяць у розмірі 12 327,76 грн відповідно
до вимог пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивача звільнено
з роботи з порушенням норм трудового законодавства, зокрема, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивач залучалась до санпросвітницької роботи, направлялась для проведення лекцій або що їй доручалась інша санпросвітницька робота, від виконання якої вона відмовилась, у зв`язку із чим позивач взагалі не підлягала звільненню на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України,
а тому правовим наслідком є її поновлення на роботі та стягнення
на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахованого у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08 лютого
1995 року.
Разом із тим, суд першої інстанції вважав, що протиправною поведінкою відповідача, яка виразилася у необґрунтованому звільненні позивача
з роботи, останній завдана моральна шкода.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року апеляційні скарги АТ "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" та ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2020 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормою права, яка підлягає застосуванню, законно та обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивача звільнено з роботи з порушенням норм трудового законодавства, тому правовим наслідком є її поновлення
на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахованого у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08 лютого 1995 року.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про те, що протиправною поведінкою відповідача, яка виразилася у необґрунтованому звільненні позивача з роботи, останній завдана моральна шкода.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду,
АТ "Українська залізниця" в особі структурного підрозділу Одеська клінічна лікарня на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, а саме: застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постановах Верховного Суду від 26 липня 2019 року
у справі № 537/987/18 та від 15 вересня 2020 року у справі № 205/4196/18,
а також необґрунтоване відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не досліджено зібрані у справі докази та встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
й передати справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.
АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні
на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" вважає,
що судами попередніх інстанції надано неправильну оцінку доказам
у частині систематичного порушення позивачем правил медичної етики
і деонтології.
Разом із цим, на думку АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я", відсутність медичної картки амбулаторного хворого свідчить про необґрунтованість видачі позивачу листка непрацездатності за період
з 22 травня 2019 року по 27 травня 2019 року.
Заявник вважає, що гарантія частини третьої статті 40 КЗпП України поширюється на всі випадки припинення трудових відносин з працівником та у разі порушення цієї гарантії негативні наслідки слід усувати шляхом зміни дати звільнення позивача, визнавши датою припинення трудових відносин перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності, проте суди попередніх інстанцій до спірних правовідносин неправильно застосували частину третю
статті 40 КЗпП України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2021 року поновлено АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" строк на касаційне оскарження рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 вересня 2020 року
та постанови Одеського апеляційного суду від 20 жовтня 2021 року. Відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 522/10602/19-ц із Приморського районного суду м. Одеси.
У січні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з травня 2004 року працювала на посаді лікаря-анестезіолога анестезіологічного відділення Одеської клінічної лікарні
на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я".
13 травня 2019 року завідуючим анестезіологічним відділенням
Чорним В. Л. на ім`я виконуючого обов`язки головного лікаря
АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні
на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" ОСОБА_2 було подано доповідну записку про систематичне порушення
ОСОБА_1 вимог посадової інструкції, що виражалося в залишенні свого робочого місця у робочий час, відсутності участі у санпросвітницькій роботі, непідвищенні кваліфікації, відсутності знань нормативних документів, порушенні етики та деонтології, непроведенні огляду тяжких хворих, що госпіталізуються у приймальне відділення.
Наказом виконуючого обов`язки головного лікаря АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" ОСОБА_2 від 13 травня 2019 року
№ 01/79 для перевірки обставин, викладених у зазначеній доповідній записці, було призначено службове розслідування.
Згідно протоколу засідання комісії по проведенню службового розслідування від 17 травня 2019 року ОСОБА_1 була присутня
на такому засіданні, надавала пояснення з приводу зазначених у доповідній записці обставин, зокрема, підтвердила факт куріння в робочий час, щодо інших обставин заперечувала, пояснила, що санпросвітницькою роботою займається, читала лекції два роки тому, розробляти протоколи лікування позбавлена можливості, оскільки відсутні умови для такої роботи (індивідуальний комп`ютер, принтер, бумага, інтернет), факти, викладені
в доповідній записці можуть бути спростовані іншими лікарями: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
За результатами засіданні комісії було складено висновок службового розслідування, відповідно до якого комісія зі службового розслідування визнала обставини, викладені у доповідній записці Чорного В. Л., такими,
що знайшли своє підтвердження, рекомендовано звільнити ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.
Наказом виконуючого обов`язки головного лікаря АТ "Українська залізниця" в особі Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров`я" ОСОБА_2 від 22 травня 2019 року
№ 271-ОС ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України. Підставою для прийняття вищевказаного наказу зазначено доповідну записку завідуючого відділенням анестезіології Чорного В. Л. від 13 травня 2019 року, висновок службового розслідування від 20 травня 2020 року, протокол засідання комісії службового розслідування від 17 травня 2020 року (а. с. 7, т. 1).
22 травня 2019 року ОСОБА_1 було відкрито листок непрацездатності, звільненої від роботи по 27 травня 2019 року, включно, що підтверджується листами медичного центру "Медикап" від 15 липня 2020 року № № 366, 367 та епікризом лікаря-терапевта (а. с. 63-68, т. 1).