Постанова
Іменем України
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 734/158/20
провадження № 61-7822св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Приватне підприємство "Седам-маркет",
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Приватного підприємства "Седам-маркет" на постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 березня 2021 року в складі колегії суддів: Губар В. С., Скрипки А. А., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Седам-маркет" (далі - ПП "Седам-маркет") та просив поновити його на посаді охоронника маркету № 3 ПП "Седам-маркет" з 17 липня 2019 року та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 липня 2019 року по 12 березня 2020 року в сумі 34 904, 82 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, щоз 12 квітня 2014 року він працював на посаді охоронника маркету № 3 ПП "Седам-маркет".
10 березня 2016 року він уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію.
Наказом № 490-кз від 06 травня 2019 року його звільнено з посади охоронника маркету № 3 ПП "Седам-маркет" у зв`язку зі скороченням (відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України) з 17 липня 2019 року.
Вважав, що звільнення є незаконним та таким, що порушує його права і законні інтереси, визначені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском встановленого частиною першою статті 233 КЗпП України місячного строку, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 березня 2021 року рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2020 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді охоронника маркету № 3 ПП "Седам-маркет" з 17 липня 2019 року. Стягнуто з ПП "Седам-маркет" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 34 904, 82 грн за період з 17 липня 2019 року по 12 березня 2020 року.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивача звільнено з роботи без дотримання вимог трудового законодавства України, з порушенням частин другої та третьої статті 119 КЗпП України, на момент видачі відповідачем наказу про звільнення позивача останній проходив військову службу у військовій частині на території Чернігівської області, у зв`язку з чим апеляційний суд вважав, що місячний строк на звернення до суду пропущений ним з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2021 року ПП "Сетам-маркет" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 березня 2021 року й залишити в силі рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 04 листопада 2020 року.
Підставами касаційного оскарження судових рішень зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:
- застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 16 березня 2016 року в справі № 6-2426цс15, від 06 квітня 2016 року в справі № 6-409цс16, від 14 вересня 2016 року в справі № 523/18850/14-ц, від 16 серпня 2017 року в справі № 6-2667цс16, постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року в справі № 288/1361/15-ц (провадження № 61-4212св18), від 07 листопада 2018 року в справі № 0907/2-7453/2011 (провадження № 61-6321св18), від 06 березня 2019 року в справі № 669/420-16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);
- судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд апеляційної інстанції не дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, не перевірив та не обговорив причини пропуску позивачем строку звернення до суду, не навів мотивів, чому він поновлює пропущений строк, які причини він вважає поважними, а тому дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Козелецького районного суду Чернігівської області.
25 червня 2021 року справа № 734/158/20 надійшла до Верховного Суду.
У касаційній скарзі представник ПП "Седам-маркет" Янко М. І. заявив клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Оскільки попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться без повідомлення учасників справи, немає підстав для задоволення клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Установлено, що з 12 квітня 2014 року ОСОБА_1 перебував безстроково в трудових правовідносинах з ПП "Седам-маркет" на посаді охоронника маркету № 3 ПП "Седам-Маркет".
10 березня 2016 року ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію і з 25 березня 2016 року проходить військову службу у військовій частині А1317 смт Десна Козелецького району Чернігівської області.
Наказом ПП "Седам-Маркет" № 490-кз від 06 травня 2019 року ОСОБА_1 звільнений у зв`язку із скороченням (пункт 1 статті 40 КЗпП України) з 17 липня 2019 року.
У наказі конкретно не зазначено, у зв`язку із яким саме скороченням, передбаченим пунктом 1 статті 40 КЗпП України, відбулось звільнення позивача з роботи - зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII був затверджений Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303 "Про часткову мобілізацію", який набрав чинності з дня його опублікування в газеті "Голос України" від 18 березня 2014 року № 49.
Таким чином, із 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період.
Згідно з частиною третьою статті 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб-підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".