1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

08 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 679/148/20

провадження № 61-12880св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні позивача: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Нетішинської міської ради, приватний нотаріус Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Половко Олександр Васильович, ОСОБА_10 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_11 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах

та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 лютого 2021 року у складі судді Базарника Б. І. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 червня 2021 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Грох Л. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року ОСОБА_1, діючи у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, звернулась до суду з позовом до  ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири.

Обґрунтовуючи позов, зазначала, що 07 червня 1997 року вони з ОСОБА_3 уклали шлюб, через певний час після реєстрації шлюбу вона вселилась

у трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 (далі - квартира АДРЕСА_2 ), співвласником якої був її чоловік ОСОБА_3, іншими співвласниками були: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 . Квартира набута у власність у порядку приватизації державного житлового фонду.

11 січня 2001 року трикімнатну спірну квартиру обміняли на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 (далі - квартира АДРЕСА_4, спірна квартира) і за згодою усіх співвласників вона разом

з чоловіком переселились у двокімнатну квартиру АДРЕСА_4, в якій її чоловік

ОСОБА_3 був зареєстрований з моменту вселення, а вона за цією адресою проживала без реєстрації.

Під час спільного проживання у квартирі АДРЕСА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_10, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_2, які також проживали разом з ними у цій квартирі.

У листопаді 2019 року ОСОБА_3 повідомив її, що співвласники виявили бажання продати квартиру, в якій вони живуть, а для того, щоб підготувати квартиру до продажу треба її звільнити. Більше того, він запевнив її,

що отримавши кошти від продажу квартири, вони куплять собі окреме житло.

Проте, ознайомившися з копією договору купівлі-продажу квартири, який надав чоловік, їй стало відомо, що 25 листопада 2019 року укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, при цьому в договорі зазначено, що під час укладення договору предмет договору правами третіх осіб не обтяжений. Таким чином, при здійсненні продажу квартири було приховано факт, що в дійсності договір було укладено у той час, коли членами сім`ї співвласника квартири ОСОБА_3, вона як дружина, їх син ОСОБА_12, який тимчасово вибув на навчання в іншу місцевість

та малолітня дочка ОСОБА_2 проживали у цій квартирі і мали рівне

зі співвласниками право користування квартирою.

Крім того, посилалась на те, що утримання та поліпшення в квартирі здійснювалось виключно за їхні з відповідачем ОСОБА_3 кошти, тому вона має право на компенсацію 1/2 частини коштів, витрачених на ремонт квартири.

Посилаючись на те, що, укладаючи договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, продавці приховали обставини, які мали істотне значення при його укладенні, внаслідок чого були порушені права та законні інтереси інших осіб, в тому числі

її та ОСОБА_3 малолітньої доньки ОСОБА_2, крім того відповідачі уникнули необхідності враховувати її інтереси та інтереси їхнього з ОСОБА_3 сина ОСОБА_10 щодо права користування квартирою, реалізовуючи належне

їм речове право, просила визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений 25 листопада 2019 року між продавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

та покупцем ОСОБА_9, посвідчений приватним нотаріусом Нетішинського міського округу Половко О. В.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 лютого

2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 29 червня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції,

з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що ОСОБА_1

та її малолітня дитина ОСОБА_2 не були співвласниками квартири

АДРЕСА_3, на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу зазначеної квартири дитина з матір`ю не були зареєстровані за цією адресою, а місце проживання малолітньої

ОСОБА_2 зареєстроване разом з її матір`ю - ОСОБА_1 у квартирі

АДРЕСА_5, отже доводи про те, що договір купівлі-продажу спірної квартири повинен був вчинятися

з дозволу органу опіки та піклування, служби у справах дітей, безпідставні, адже дитина не відноситься до дітей, позбавлених батьківського піклування (відповідно до статті 2 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей"), має обох батьків, які є законними представниками відповідно до частини першої 1 статті 242 ЦК України. У зв`язку з цим дозвіл на укладення правочину (відчуження будинку) при наявності іншого житла, користування яким забезпечено дитині, не був потрібен.

Отже, оспорюваний правочин не суперечить правам та інтересам дитини,

не звужує обсяг її майнових прав і не порушує охоронювані законом інтереси дитини, не зменшує її права та інтереси щодо житлового приміщення.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У липні 2021 року ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2, подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 лютого 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 29 червня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вважає, що суд неправомірно відхилив доводи про те, що оспорюваний договір укладено з порушенням вимог частини шостої статті 203 ЦК України, відповідно до якої батьки не можуть вчиняти правочини, які суперечать правам малолітніх дітей. Вважає, що з боку чоловіка мав місце обман щодо умов укладення договору. Вважає, що укладенням оспорюваного договору порушено її право користування квартирою, яке підлягало захисту згідно зі статтею 395 ЦК України, а щодо інтересів малолітньої дитини, вказує, що не важливо, де дитина зареєстрована, а важливо те, де вона фактично проживає. Зазначає, що дозвіл від органу опіки та піклування на продаж квартири був обов`язковим.

У касаційній скарзі ОСОБА_1  вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і вказує, що суди застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-396цс15.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 вказують

на її обґрунтованість. Погоджуються з тим, що оспорюваним договором порушені права малолітньої дитини, а покупці свідомо ввели їх в оману щодо умов договору та того, що для його укладення не потрібно згода органу опіки

та піклування.

У відзивах на касаційну скаргу ОСОБА_3 і ОСОБА_10 також погоджуються

з її доводами та вважає обґрунтованою, а судові рішення - такими,

що підлягають скасуванню.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_5 зазначає про законність

і обґрунтованість прийнятих у справі судових рішень та просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

У відзиві на касаційну скаргу приватний нотаріус Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Половко О. В. звертає увагу на те,

що позивач повністю усвідомлювала, що спірна квартира відчужується, малолітня дитина на момент відчуження у цій квартирі не проживала, так само як про це були обізнані і всі співвласники квартири - продавці за договором купівлі-продажу. Зазначає про недоведеність обману з боку чоловіка позивача. Вважає, що дійсною підставою позову є те, що позивач не отримала від продажу квартири ту суму коштів, на яку розраховувала. Нотаріус акцентує на тому,

що з його боку при посвідченні договору порушень закону немає.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_9 вважає доводи касаційної скарги безпідставними в частині незастосування висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 01 липня 2015 року у справі № 6-396цс15, оскільки правовідносини у цій справі та у справі № 6-396цс15 не є подібними.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано справу з Нетішинського міського суду Хмельницької області.

Задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 лютого 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 червня 2021 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд встановив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 07 червня 1997 року перебувають у зареєстрованому шлюбі.

У шлюбі у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, та донька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У порядку приватизації державного житлового фонду ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_8 в рівних частках кожному

на праві спільної сумісної приватної власності належала трикімнатна квартира АДРЕСА_1, яку відповідно до договору обміну житла від 11 січня 2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу

Івтушком В. М. та зареєстрованим в реєстрі за № 79, вони обміняли

на двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

На запит приватного нотаріуса Половко О. В. завідувач сектору реєстрації місця проживання виконавчого комітету Нетішинської міської ради 22 листопада

2019 року повідомила, що станом на цю дату у квартирі

АДРЕСА_3 зареєстровано місце проживання ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

25 листопада 2019 року між ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3 як продавцями та ОСОБА_9

як покупцем укладено договору купівлі-продажу, за умовами якого продавці продають, а покупець приймає у власність двокімнатну квартиру

АДРЕСА_3 і сплачує її вартість за ціною та у порядку, що передбачені договором. Договір посвідчений приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Половком О. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1167.

Відповідно до пункту 4.1 цього договору продавець заявляє, що предмет цього договору до його укладення правами третіх осіб не обтяжений.

До укладення договору купівлі-продажу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_8 надали приватному нотаріусу

Половко О. В. заяву про те, що неповнолітні та малолітні діти права користування квартирою, щодо якої укладається договір купівлі-продажу,

не мають.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 та дітей: ОСОБА_10, ОСОБА_2

як до укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від 25 листопада

2019 року, так і після його укладення зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 .


................
Перейти до повного тексту