Постанова
Іменем України
30 березня 2022 року
м. Київ
справа № 402/695/20
провадження № 61-9212 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
заінтересована особа - Синьківська сільська рада Благовіщенського району Кіровоградської області;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Дьомич Л. М., Дуковського О. Л., Письменного О. А.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.
Заява мотивована тим, що після смерті її двоюрідної сестри - ОСОБА_2 залишилась спадщина, а саме: квартира АДРЕСА_1 .
Вона, як єдиний спадкоємець за законом, звернулась до нотаріуса для оформлення спадщини, який повідомив про неможливість вчинення відповідних нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт родинних відносин між нею та померлою ОСОБА_2 .
У заяві стверджується, що документи, які підтверджують факт родинних відносин між нею та ОСОБА_2 були втрачені.
Встановлення у судовому порядку факту родинних відносин між нею та ОСОБА_2 надасть можливість заявниці реалізувати належне їй за законом право на спадкування.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд встановити, що вона є двоюрідною сестрою ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, являється двоюрідною сестрою ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 підтверджується свідченнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Встановлення факту родинних відносин має для заявниці юридичне значення, оскільки від встановлення даного факту залежить виникнення, зміна або припинення її особистих майнових прав, а саме можливість оформити спадщину після смерті ОСОБА_2 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 26 жовтня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин залишено без розгляду. Роз`яснено заінтересованим особам, що вони мають право подати позов до суду на загальних підставах у порядку позовного провадження. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що метою встановлення факту родинних відносин є оформлення ОСОБА_1 спадкових прав після смерті ОСОБА_2, які заперечуються (не визнаються) ОСОБА_6, за заявою якої про прийняття спадщини заведена спадкова справа. Відтак, наявний спір про право на спадщину. Суд апеляційної інстанції звернув увагу на обґрунтування заяви ОСОБА_1, відсутність викладення ступеню спорідненості, які коріння родинності, у зв`язку з чим неможливо документально підтвердити родинний звʼязок.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду України від 03 лютого 2016 року у справі № 6-885цс15, постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 591/1590/16, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Разом з цим, підставою касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає порушення судом норм процесуального права, а саме суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 червня 2021 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 402/695/20 з Ульяновського районного суду Кіровоградської області.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_6 не була та не є стороною та учасником справи, а, тому має повідомити суду, які саме її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки були порушенні судом першої інстанції при винесення оспорюваною рішення про встановлення родинних відносини.
Вказувала, що доказів того, що ОСОБА_6 є спадкоємцем ОСОБА_2 не надано. Вважала помилковим висновок суду про наявність спору про право.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Умань Черкаської області померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що 02 квітня 2020 року видано свідоцтво серія НОМЕР_1 (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина (спадкова справа № 66064128, до складу якої, зокрема, входить нерухоме майно, а саме: квартира за АДРЕСА_1 (а.с. 145).
ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори з метою прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2, де їй було роз`яснено про неможливість вчинення відповідних нотаріальних дій у зв`язку з відсутністю документів на підтвердження родинних відносин.
Стверджуючи, що є двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_2 та єдиною спадкоємицею за законом, документи на підтвердження чого були втрачені, ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин у порядку окремого провадження.
На підтвердження своїх доводів заявниця надала до суду першої інстанції копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2, копію свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 серії НОМЕР_3, копію технічного паспорта на належну ОСОБА_2 квартиру, а також заяви ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 від 15 серпня 2020 року, відповідно до яких зазначені особи підтверджують, що ОСОБА_1 є двоюрідною сестрою ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4-5, 7-11). Секретарем виконавчого комітету Синьківської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області встановлено особу ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, перевірено їх дієздатність та засвідчено справжність підписів, про що зроблено відповідні записи на текстах зазначених заяв.
ОСОБА_6 зазначає, що саме вона є двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_2 та її єдиною родичкою, оскільки всі інші родичі, які могли бути спадкоємцями за законом, померли. В обґрунтування звернення вказує, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (які є дідом та бабою спадкодавця та спадкоємця) мали трьох дочок: ОСОБА_11, ОСОБА_12 ( ОСОБА_12), ОСОБА_13 ( ОСОБА_13 ). ОСОБА_11 померла та спадкоємців не залишила. ОСОБА_13 була у шлюбі з ОСОБА_17 (мати та батько спадкодавця), обидва померли. У цього подружжя була єдина дочка ОСОБА_2 (спадкодавець). ОСОБА_19 (єдина дочка ОСОБА_2 ) та ОСОБА_12 (тітка спадкодавця) також померли. Дочка останньої - ОСОБА_6 є єдиною двоюрідною сестрою ОСОБА_2 (спадкодавця).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.