Постанова
Іменем України
05 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 712/1002/20
провадження № 61-12730св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міністерство оборони України,
третя особа - Черкаський обласний військовий комісаріат,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2021 року у складі судді Романенко В. А. та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 липня 2021 року у складі колегії суддів: Вініченка Б. Б., Новікова О. М., Бондаренка С І.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернуся до суду із позовом до Міністерства оборони України, третя особа - Черкаський обласний військовий комісаріат, про зобов`язання сплатити єдиний соціальний внесок.
Позов мотивовано тим, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2017 року у справі № 712/14661/16-ц, позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задоволено частково, та постановлено визнати незаконним та скасувати наказ № 69 начальника 4 військового представництва Міністерства оборони України від 30 листопада 2016 року в частині звільнення з
30 листопада 2016 року ОСОБА_1, інженера-технолога 4 військового представництва Міністерства оборони України відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з розформуванням 4 військового представництва Міністерства оборони України. Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера-технолога 4 військового представництва Міністерства оборони України з 30 листопада 2016 року. Стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із
30 листопада 2016 року по 06 березня 2017 року включно у розмірі 7 341,00 грн.
Рішення суду набрало законної сили.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2018 року у справі № 712/1344/18 вирішено позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задовольнити та постановлено зобов`язати Міністерство оборони України виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з
24 квітня 2017 року по 16 листопада 2017 року включно та забезпечити розгляд комісією соціального страхування питання щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності серії АДЗ № 296172, 296558, 296758 за період з 07 березня 2017 року по 21 квітня 2017 року.
Вказане рішення суду також набрало законної сили.
На виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 57400652, що було відкрито 11 жовтня 2018 року на підставі виконавчого листа № 712/1344/18 виданого 28 вересня 2018 року Соснівським районним судом м. Черкаси про зобов`язання Міністерства оборони України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 квітня 2017 року по 16 листопада 2017 року включно та забезпечити розгляд комісією соціального страхування питання щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності серії АДЗ № 296172, 296558, 296758 за період з 07 березня 2017 року по 21 квітня 2017 року.
17 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою скаргою до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, якою просив повідомити по якій причині йому не оплачені листки непрацездатності серії АДЗ № 296172, 296558, 296758 за період з 07 березня 2017 року по 21 квітня 2017 року.
У відповідь ним отримано лист Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 30 вересня 2019 року № 1602-24-1553, у якому інформувалось про те, що оскільки Міністерством оборони України не сплачено єдиний соціальний внесок перед настанням страхового випадку (січень - лютий 2017 року), що підтверджується даними Державного реєстру персоніфікованого обліку застрахованих осіб, оплата листків непрацездатності серії АДЗ № 296172, 296558, 296758 за період з 07 березня 2017 року по 21 квітня 2017 року - не є можливою.
20 листопада 2019 року за вихідним номером 11102/Г/26-15-33-08-15 позивачем від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві отримано лист у якому повідомлялось про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки по факту несплати єдиного соціального внеску Міністерством оборони України, оскільки, ніби то, відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою єдиного соціального внеску.
Вказував, що висновок, який зроблений в листі Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 20 листопада 2019 року
№ 11102/Г/26-15-33-08-15 щодо того, що в даному випадку відсутня база нарахування єдиного соціального внеску, так як ніби то за рішеннями у справах
№ 712/14661/16 та № 712/1344/18 здійснено відшкодування, нараховане йому як працівнику за час затримки розрахунку при звільненні є необґрунтованим.
Позивач вказував, що в силу вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Міністерством оборони України мало бути сплачено за нього єдиний соціальний внесок у період з листопада 2016 року по березень 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2017 року у справі № 712/14661/16-ц на суму 7 341,00 грн, як з середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а за період з березня по листопад 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2018 року у справі № 712/1344/18, виходячи із попередньо встановленої суми середньої заробітної плати.
Вищевказаного зроблено відповідачем не було, у зв`язку із чим, порушуються його права, так як Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування не містить інформації про сплату за нього його роботодавцем єдиного соціального внеску за період з січня 2017 року по жовтень 2018 року. Дана обставина унеможливлює оплату Черкаським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області йому листків непрацездатності серії АДЗ № 296172, 296558, 296758 за період з 07 березня
2017 року по 21 квітня 2017 року.
ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо ненарахування та несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 30 листопада 2016 року по 06 березня 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від
06 березня 2017 року, та за період з 07 березня 2017 року по 16 листопада
2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від
20 червня 2018 року у справі № 712/1344/18. Зобов`язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 30 листопада 2016 року по 06 березня 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від
06 березня 2017 року, та за період з 07 березня 2017 року по 16 листопада
2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від
20 червня 2018 року у справі № 712/1344/18.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 22 березня 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не нарахування та несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 за період з 30 листопада 2016 року по
06 березня 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2017 року.
Зобов`язано Міністерство оборони України здійснити нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування
ОСОБА_1 за період з 30 листопада 2016 року по 06 березня 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2017 року.
Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 950,00 грн.
Стягнуто з Міністерства оборони України на користь держави судові витрати у розмірі 840,80 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки позивач має право вимагати від відповідача виконання ним наведених вище вимог закону та реалізував це право, звернувшись до суду з позовом, суд прийшов до висновку про задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не нарахування та несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 за період з 30 листопада 2016 року по 06 березня 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду
м. Черкаси від 06 березня 2017 року та зобов`язання Міністерство оборони України здійснити нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 за період з 30 листопада 2016 року по
06 березня 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2017 року.
Щодо визнання протиправною бездіяльність Міністерства оборони України щодо не нарахування та несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 за період з 07 березня 2017 року по
16 листопада 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду
м. Черкаси від 20 червня 2018 року та зобов`язання Міністерство оборони України здійснити нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 за період з 07 березня 2017 року по
16 листопада 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду
м. Черкаси від 20 червня 2018 року, суд зазначив, що відповідно до вимог абзацу
2 частини восьмої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок перераховується одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Отже, момент фактичної виплати середнього заробітку, є тією обставиною, яка зумовлює виникнення у роботодавця обов`язку зі сплати єдиного соціального внеску.
Таким чином, оскільки середній заробіток за період з 07 березня 2017 року по
16 листопада 2017 року позивачем фактично не отриманий, вимога про визнання протиправною бездіяльність щодо не нарахування та несплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та зобов`язання відповідача здійснити нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в цій частині є передчасною.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2021 року залишено без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу Міністерства оборони України без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції. При цьому апеляційний суд визнав безпідставними аргументи Міністерства оборони України про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки, як вказав апеляційний суд, ОСОБА_1 є цивільним працівником у представництві Міністерства оборони України, тому спір не пов`язаний з проходженням публічної служби даною особою і за своєю правовою природою є цивільно-правовим.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
28 липня 2021 року Міністерство оборони України через засоби поштового зв?язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 березня 2021 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 01 липня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга, мотивована тим, що Міністерство оборони України не може відраховувати податок на доходи фізичних осіб та сплачувати єдиний соціальний внесок на загальнообов?язкове державне соціальне страхування осіб, які не перебувають з ним у трудових відносинах. Міністерство оборони України не було роботодавцем позивача. Заявник вказує, що зобов?язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок із виплачених позивачу сум, призведе до подвійного грошового стягнення. Заявник вказує на порушення судами юрисдикції розгляду справи, оскільки дана справа повинна розглядатися за правилами КАС України. Крім того, на думку заявника, позивачем порушено територіальну підсудність розгляду справи.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07 липня 2020 року в справі № 808/507/16, постанові Верховного Суду від 20 березня
2019 року в справі № 201/12340/16-а, постанові Верховного Суду від 30 липня
2019 року в справі № 802/3864/15-а, постанові Верховного Суду від 07 квітня
2021 року в справі № 206/1935/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Соснівського районного суду міста Черкаси.
Зупинено виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси
від 22 березня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
29 вересня 2021 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2017 року у справі № 712/14661/16-ц, позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - 1347 військове представництво Міністерства оборони України, про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 69 начальника 4 військового представництва Міністерства оборони України від 30 листопада 2016 року в частині звільнення з 30 листопада 2016 року ОСОБА_1, інженера-технолога 4 військового представництва Міністерства оборони України відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з розформуванням 4 військового представництва Міністерства оборони України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера-технолога 4 військового представництва Міністерства оборони України з 30 листопада 2016 року.
Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 30 листопада 2016 року по
06 березня 2017 року включно у розмірі 7 341,84 грн.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, а також у частині стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах платежу за один місяць - січень
2017 року у розмірі 3 337,20 грн допущено до негайного виконання.
Ухвалою апеляційною суду Черкаської області від 19 квітня 2017 року у справі
№ 712/14661/16-ц, апеляційну скаргу Міністерства оборони України відхилено, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2017 року залишено без змін.
08 травня 2019 року постановою Верховного Суду касаційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19 квітня 2017 року залишено без змін.
На виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня
2017 року поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера-технолога 4 військового представництва Міністерства оборони України з 30 листопада 2016 року.
Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 листопада 2016 року по
06 березня 2017 року включно у розмірі 7341,84 грн.
На підтвердження сплати середнього заробітку стороною позивача надано суду довідку АТ "Ощадбанк", яка підтверджує сплату коштів Міністерством оборони України в сумі 7 341,84 грн на виконання рішення Соснівського районного суду
м. Черкаси від 06 березня 2017 року у справі № 712/14661/16-ц, зазначені кошти були виплачені в якості середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 30 листопада 2016 року по 06 березня 2017 року включно.
Однак, обов`язок нарахувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 30 листопада 2016 року по 06 березня 2017 року на підставі рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 06 березня
2017 року у справі № 712/14661/16-ц та сплатити такий єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідачем не виконано.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 червня 2018 року у справі № 712/1344/18 позов ОСОБА_1 до Черкаського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України, Міністерства оборони України, третя особа: начальник 1347 військового представництва Міністерства оборони України, про зобов`язання вчинити дії задоволено частково.
Зобов`язано Міністерство оборони України виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 24 квітня 2017року по 16 листопада
2017 року включно та забезпечити розгляд комісією соціального страхування питання щодо виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності по листкам непрацездатності серії АДЗ № 296172, 296558, 296758 за період з 07 березня
2017 року по 21 квітня 2017 року.
Позов ОСОБА_1 до Черкаського обласного військового комісаріату Міністерства оборони України залишено без задоволення.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 12 вересня 2018 року у справі № 712/1344/18, апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від
20 червня 2018 року залишено без змін.
Судами при розгляді вищезазначених позовів встановлено, що 4 військове представництво Міністерства оборони України є структурним підрозділом Міністерства оборони України, а не окремою юридичною особою. Розформування військового представництва як структурного підрозділу фактично є зміною внутрішньої структури Міністерства оборони України.
Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2020 року
№ 5740652 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси виданого 28 вересня 2018 року у справі № 712/1344/18 на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
У вказаній постанові зазначено, що до Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві направлено повідомлення про вчинення Міністерством оборони України кримінального правопорушення.
Відповідно до листа Головного управління Національної поліції у місті Києві листом від 24 листопада 2020 року № 675-аз/12525/1/-2020 повідомлено, що повідомлення про вчинення боржником Міністерством оборони України кримінального правопорушення на адресу Головного управління Національної поліції у місті Києві від старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо невиконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 28 вересня
2020 року у справі № 712/1344/18 не надходило.
17 вересня 2019 року позивач звернувся із письмовою скаргою до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області, якою просив повідомити по якій причині йому не оплачені листки непрацездатності серії АДЗ № 296172, 296558, 296758 за період з 07 березня 2017 року по 21 квітня 2017 року.
У відповідь позивачем отримано лист Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області від 30 вересня 2019 року № 1602-24-1553, у якому інформувалось про те, що оскільки Міністерством оборони України не сплачено єдиний соціальний внесок перед настанням страхового випадку (січень - лютий 2017 року), що підтверджується даними Державного реєстру персоніфікованого обліку застрахованих осіб, оплата листків непрацездатності серії АДЗ № 296172,296558, 296758 за період з 07 березня 2017 року по 21 квітня 2017 року - не є можливою.
09 жовтня 2019 року позивач звернувся із письмовим зверненням до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області про необхідність перевірки факту несплати єдиного соціального внеску Міністерством оборони України.
Листом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області від 22 жовтня 2019 року № 4314/23-00-33-6010 повідомлено, що оскільки Міністерство оборони України перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у м. Києві, його звернення направлено до останнього.
20 листопада 2019 року за вихідним номером 11102/Г/26-15-33-08-15 від Головного управління Державної податкової служби у м. Києві отримано лист у якому повідомлялось про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки по факту несплати єдиного соціального внеску Міністерством оборони України, оскільки, відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою єдиного соціального внеску.