Постанова
Іменем України
15 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 1522/11071/11
провадження № 61-7473св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач 1 - Благодійний правозахисний фонд "Рутенія-Одеса" в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідачі 1: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації,
позивач 2 - ОСОБА_6,
відповідачі: Одеська міська рада, виконавчий комітет Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, до якої приєдналась ОСОБА_5, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2019 року у складі судді Шенцевої О. П. та постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2020 року в складі колегії суддів: Комлевої О. С., Сегеди С. М., Гірняк Л. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2009 року Благодійний правозахисний фонд "Рутенія-Одеса" (далі - БПФ "Рутенія-Одеса", Фонд) в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_4 та її донька ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районного адмінстрації народних депутатів від 08 червня 1995 року № 393 затверджено рішення Міжвідомчої комісії від 01 червня 1995 року № 6/06 на надано ОСОБА_7 дозвіл на реконструкцію налженої їй квартири № 12 з використанням горища площею 69,1 кв. м, що розташоване над житловою площею квартир № 1, № 12 .
Жодної згоди сусідів та погодження органів охорони культурної спадщини Одеської облдержадміністрації на реконструкцію пам`ятки архітектури ОСОБА_4 не отримувала.
Посилаючись на те, що внаслідок проведеної реконструкції зруйновано вентиляційні канали, системи водопостачання та водовідведення, що призвело до довготривалого заливу капітальних стін квартири № 1 та № 4 та підвалу розташованого під квартирами № 1 та № 12, позивач просив:
- визнати нечиним та скасувати пункт 13 рішення виконавчого комітету Жовтневої районної адміністрації народних депутатів від 08 червня 1995 року № 393 "Про реконструкцію кв. АДРЕСА_1 з використанням приміщення горища площею 69,1 кв. м під жилі кімнати";
- зобов`язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_3 у вільному користуванні горищем, яке розташоване над кв. № 10 шляхом приведення приміщення горища площею 69,1 кв. м згідно до проектної документації будинку 1994 року, зокрема демонтажу встановлених стін та конструкцій за власний рахунок;
- зобов`язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 усунути наслідки залиття підвалу будинку АДРЕСА_5 , який розташований під квартирою № 12 ) шляхом відповідного комплексного ремонту підвалу та відновлення фундаменту і капітальних стін, які постраждали від багаторічного заливу у квартирах № 1 та № 4, де мешкають сім`ї ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;
- зобов`язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 демонтувати зношений чавунний ліжак каналізаційну трубу на першому поверсі квартири № 12 та відновити у двір та під сходи штатні вентиляційні канали, для належної проточної вентиляції підвалу.
- стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 300 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
У червні 2017 року ОСОБА_6, яка є власником квартири АДРЕСА_6, звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, у якому просила:
- визнати частково нечинним рішення виконавчого комітету Жовтневої районної адміністрації народних депутатів від 08 червня 1995 року № 393 "Про затвердження рішень Міжвідомчої комісії" щодо надання дозволу ОСОБА_7 на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 з використанням приміщення горища площею 69,1 кв. м під жилі кімнати;
- зобов`язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 усунути їй перешкоди у користуванні горищем будинку АДРЕСА_5 шляхом приведення приміщення горища площею 69,1 кв. м згідно з проектною документацією будинку 1994 року, зокрема демонтажу встановлених стін та конструкцій за власний рахунок;
- зобов`язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 усунути наслідки залиття підвалу будинку № 10 (який розташований під квартирою ОСОБА_6 ) шляхом відповідного комплексного ремонту підвалу;
- зобов`язати ОСОБА_4, ОСОБА_5 здійснити належний ремонт санітарно-технічних комунікацій квартири АДРЕСА_6 та відновити у двір і під сходами штатні вентиляційні канали;
- стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на її користь 300 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2019 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 11 березня 2020 року, позов Фонду в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_4, ОСОБА_5 усунути наслідки залиття підвалу будинку АДРЕСА_5, який розташований під квартирою № 1 та під квартирою № 12, шляхом відповідного комплексного ремонту підвалу та відновлення фундаменту і капітальних стін, які постраждали від багаторічного заливу у квартирі № 1 та квартири № 4, де мешкають сім`ї ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Зобов`язано ОСОБА_4, ОСОБА_5 демонтувати зношений чавунний ліжак - каналізаційну трубу на першому поверсі квартири № 12 та відновити у двір та під сходи штатні вентиляційні канали для належної проточної вентиляції підвалу.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_2 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_3 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_6 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволенні іншої частини позову Фонду в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 відмовлено.
Частково задовольнивши позов, суд першої інстанції врахував висновок судової інженерно-технічної експертизи від 25 березня 2016 року № 049/16, яким встановлено, що волога у квартирах № № 1,4, 12 виникла внасідок її проникнення із несправного каналізаційного ліжака приміщення санвузла, що знаходиться на першому поверсі квартири № 12 та відсутності вентиляції.
Стягуючи з відповідачів на користь позивачів кошти у рахунок відшкодування моральної шкоди, місцевий суд виходив з того, що внаслідок неналежного сантехнічного обладнання квартири АДРЕСА_1 позивачам довелось змінити звичний спосіб життя, докласти значних зусиль для відновлення їхніх прав, тому визначений розмір моральної шкоди відповідатиме засадам розумності та справедливості.
Позовні вимоги щодо часткового визнання нечинним та скасування рішення виконавчого комітету Жовтневої районної адміністрації народних депутатів від 08 червня 1995 року № 393, а також зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у вільному користуванні горищем суд вважав такими, що задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2020 року ОСОБА_4 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, до якої приєдналась ОСОБА_5, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2020 року, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позовах.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.
Суди попереднії інстанцій не врахували положення Правил утримання жилих будинків та прибудинковиїх територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила), у пункті 2.3.6 яких передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт.
Акти про залиття від 03 грудня 2001 року, від 25 серпня 2006 року та від 20 травня 2008 року, які покладені в основу висновку судової інженерно-технічної експертизи від 25 березня 2016 року № 049/16, не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки такі складені без участі відповідачів, без здійснення огляду місця протікання. Зі змісту вищевказаних актів не вбачається, коли саме відбулось залиття приміщень, якими користуються позивачі, характер та причини залиття, розмір завданої майнової шкоди, а також не встановлено вини особи, яка вчинила залиття.
Таким чином, висновок судової інженерно-технічної експертизи від 25 березня 2016 року № 049/16 грунтується на неналежних та недопустимих доказах.
Суди не звернули уваги, що обов`язок доведення причин пошкодження майна внаслідок залиття квартири та вини осіб, які таке залиття допустили покладається на позивача.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 вказує, оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги є безпідставними, оскільки ОСОБА_4 відмовилась підписувати складені акти про залиття.
Відзив ОСОБА_1 мотиваний тим, що посилання ОСОБА_4 в касаційній скарзі на постанови Верховного Суду не заслуговують на увагу, оскільки правовідносини не є подібними.
Зміст відзиву БПФ "Рутенія-Одеса" зводиться до підтримки доводів, викладених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вищевказних відзивах.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2022 року прийнято заяву ОСОБА_5 про приєднання до касаційної скарги ОСОБА_4 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 березня 2020 року.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_10 та ОСОБА_6 є власниками кв. АДРЕСА_6 .
ОСОБА_1 є користувачем кв. АДРЕСА_8 .
ОСОБА_11 є власником кв. АДРЕСА_1 .
Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районного адмінстрації народних депутатів від 08 червня 1995 року № 393 затверджено рішення Міжвідомчої комісії від 01 червня 1995 року № 6/06 та надано ОСОБА_7 дозвіл на реконструкцію належної їй квартири № 12 з використанням горища площею 69,1 кв. м, що розташоване над житловою площею квартир № 1, № 12 .
У висновку судової інженерно-технічної експертизи від 25 березня 2016 року № 049/16 зазнчено, що вологість приміщень квартир №№ 1,4 та 12 та підвалу вперше зареєстрована у 2001 році та триває, причиною її є несправність каналізаційних труб в приміщенні санвузла першого поверху квартири № 12 . Допустиме значення вологи в житловій кімнаті квартири № 1 перевищені, кімната непридатна для проживання. Вентиляційні канали, які існували раніше, що виходять із приміщення підвалу під сходи парадної забудовані під час реконструкції квартири № 12, чим перекрита вентиляція підвального приміщення та вхідного вузла. Перевищений рівень вологості приміщень квартир № № 1,4 та підвального приміщення. Незадовільний технічний стан конструкцій напряму залежить від проникнення вологи із несправної каналізаційної труби приміщення санвузла, що знаходиться на першому поверсі квартири № 12 та відсутності вентиляції. Обладнання каналізаційної труби санвузла на першому поверсі квартири № 12 суперечить санітарним нормам.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.