Постанова
Іменем України
14 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 296/1870/21
провадження № 61-1944св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Галацевич О. М.,
Борисюка Р. М., Григорусь Н. Й., від 24 листопада 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - Держгеокадастр) про стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 806/3114/18 визнано протиправною відмову Держгеокадастру, оформлену листом
від 25 травня 2018 року, у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в користування земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:04:000:0284, площею 7, 0811 га, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, для сінокосіння за клопотанням від 03 травня 2018 року.
ОСОБА_1 посилався на те, що діями Держгеокадастру, протиправність яких встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили, завдано йому моральну шкоду, розмір якої він оцінив в сумі 1 500 000 грн.
З урахуванням викладеного, позивач просив суд стягнути з Держгеокадастру на свою користь 1 500 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира, у складі судді
Драча Ю. І., від 03 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості заявлених позовних вимог.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 03 вересня 2021 року - без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що позивач не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що внаслідок дій відповідача, які виявилися у відмові у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для нього настали такі негативні наслідки, внаслідок яких він морально страждав і на відновлення свого психологічного та фізичного стану він вимушений був спрямовувати додаткові зусилля та нести додаткові витрати майнового характеру.
Сама лише наявність судового рішення про визнання дій (бездіяльності) Держгеокадастру протиправними не може бути підставою для відшкодування моральної шкоди позивачу.
Звернення ОСОБА_1 до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом свідчить про реалізацію ним передбаченого Кодексом адміністративного судочинства України права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
В поданій у січні 2022 року касаційній скарзі на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржене судове рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
31 січня 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року у цивільній справі № 296/1870/21.
Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2022 рокувідкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У квітні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1 у касаційній скарзі стверджує, що оригінал постанови Житомирського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року не підписаний всім складом суду, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 411 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування такого судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
Відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 806/3114/18 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену листом
від 25 травня 2018 року у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в користування земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:04:000:0284 площею 7, 0811 га, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, для сінокосіння.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом (-ами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно частини сьомої статті 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Відповідно до частини першої, третьої статті 381 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами статті 35 і глави 9 розділу III цього Кодексу з особливостями, зазначеними у статті 382 цього Кодексу. Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав справу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно пункту 3 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні.