ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 826/17830/17
касаційне провадження № К/9901/38585/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової служби України
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2021 року (головуючий суддя - Шейко Т.І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Парінов А.Б.; судді - Беспалов О.О., Кучма А.Ю.)
у справі № 826/17830/17
за позовом Приватного підприємства «ТІ ЕР ЕС Лізинг»
до Офісу великих платників податків ДПС,
Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві,
Державної податкової служби України
про стягнення пені,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року Приватне підприємство «ТІ ЕР ЕС Лізинг» (далі - ПП «ТІ ЕР ЕС Лізинг»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС; відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - ГУ ДКС України у м. Києві; відповідач-2), Державної податкової служби України (далі - ДПС України; відповідач-3), в якому просило стягнути з Державного бюджету України на його користь 27616434,82 грн пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість (порушення строків бюджетного відшкодування) в розмірі 47761967,00 грн за декларацією за лютий 2015 року, за період з 06 травня 2015 року до 27 грудня 2017 року включно.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 02 березня 2021 року позов задовольнив
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 27 липня 2021 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ДПС України звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 березня 2021 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2021 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач-3 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що Офісом ВПП ДПС у межах компетенції виконано вимоги статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України), що свідчить про відсутність бездіяльності з боку відповідача-1 та відповідача-3.
Верховний Суд ухвалою від 28 грудня 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ДПС України.
19 січня 2022 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що 19 березня 2015 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року, відповідно до якої сума бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за цей період склала 47761967,00 грн.
За наслідками камеральної перевірки, оформленої довідкою від 17 квітня 2015 року № 449/28-10-37-20/34356910, заявлена до відшкодування сума відповідачем-1 підтверджена, проте у встановлений чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством строк сума у розмірі 47761967,00 грн позивачу відшкодована не була, у зв`язку з чим останній звернувся до суду з відповідним позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2019 року у справі № 826/17808/16, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року та постановою Верховного Суду від 14 січня 2021 року, визнано протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДПС щодо невідшкодування платнику заявлених до відшкодування сум податку на додану вартість у загальному розмірі 219190751,00 грн, у тому числі за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2015 року в сумі 47761967,00 грн, яка, зокрема, виявляється у протиправній непідготовці та неподанні до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків із зазначенням сум податку на додану вартість у встановлені законодавством терміни та у неподанні узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «ТІ ЕР ЕС Лізинг» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у загальному розмірі 219190751,00 грн, у тому числі за податковою декларацією з податку на додану вартість за лютий 2015 року в сумі 47761967,00 грн.