ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2022 року
м. Київ
справа №826/3925/17
касаційне провадження № К/9901/63084/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Собків Я.М.; судді - Петрик І.Й., Сорочко Є.О.)
у справі № 826/3925/17
за позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»
до Офісу великих платників податків ДФС
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «ДПЗКУ»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс ВПП ДФС; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 грудня 2016 року № 0000904101.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 24 січня 2018 року адміністративний позов задовольнив, дійшовши висновку про товарний характер оспорюваних операцій.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 01 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про повну відмову в задоволенні адміністративного позову.
ПАТ «ДПЗКУ» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2018 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що господарські операції, здійснені між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Темп», є документально підтвердженими.
Верховний Суд ухвалою від 19 листопада 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ «ДПЗКУ».
06 грудня 2018 року від контролюючого органу надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ДПЗКУ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю «Темп» за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 14 листопада 2016 року № 1875/28-10-41-08/37243279.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) з огляду на неправомірне формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, за наслідками придбання зернових культур у Товариства з обмеженою відповідальністю «Темп», що мотивовано безтоварним характером проведених поставок.
На підставі зазначеного акта перевірки Офісом ВПП ДФС прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 грудня 2016 року № 0000904101, згідно з яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2014 рік у розмірі 48212516,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного акта індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.