1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року

м. Київ

справа №820/6099/17

адміністративне провадження № К/9901/3/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Делтана» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року (головуючий суддя Кононенко З.О., судді: Бондар В.О., Калитка О.М.) у справі №820/6099/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Делтана» до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Делтана» (надалі - позивач, підприємство, товариство, платник податків) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2017 року №0001045016 та №0001055016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки перевірки, на підставі яких було прийнято спірні податкові повідомлення - рішення, є безпідставними та такими, що не відповідають законодавству. Позивач вважає, що ним правомірно віднесено всі суми до складу витрат та до складу податкового кредиту по операціям з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Промоушн Трейд» та «Борисфен-Груп-ЛТД», які підтверджені належним чином оформленими первинними документами, податковими накладними, що зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Посилається на те, що операції по придбанню товару у зазначених контрагентів реально мали місце і є товарними, а також пов`язані з його господарською діяльністю.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 28 листопада 2017 року №0001045016 та №0001055016.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

За результатами апеляційного перегляду судового рішення, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року апеляційну скаргу податкового органу задоволено. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про непідтвердження господарських операцій позивача з його контрагентами. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правильність висновків податкового органу, що подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій; спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими державною податковою інспекцією фактами щодо фіктивної діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку підприємства.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року і залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 6 березня 2018 року з підстав його законності та обґрунтованості.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у реальності здійснення господарських операцій, та підтвердження таких операцій відповідними первинними документами. Зауважує про наявність відповідних ресурсів у контрагентів позивача для виконання умов договору. Зазначає, що відсутність окремих документів та помилки у їх оформленні не може свідчити про нереальність господарських операцій з поставки товарів. Вказує на підтвердження витрат належними первинними документами.

Відповідач 29 січня 2019 року надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення апеляційного суду, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення апеляційної інстанції залишити без змін.

Верховний Суд, переглянувши рішення апеляційного суду в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких мотивів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам фінансово-господарського характеру із платниками податків, Товариствами з обмеженою відповідальністю «Грінвол Груп», «ТК Комівояжер», «Воркхорс», «Абсолют СМК», «Борисфен-Груп-ЛТД», «Промоушен Трейд», «Петра Транс Груп» за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 14 листопада 2017 року №82/28-10-50-16-06/32235849 (надалі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2017 року №0001045016, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 838354,50 грн, в тому числі за основним зобов`язанням в сумі 558 903 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 279 451,50 грн; №0001055016, яким визначено суми податкового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 754 519,50 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 503 013 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 251506,50 грн.

Перевіркою встановлено порушення підприємством пункту 1 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 751/4044, пункту 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 та пунктів 14.1.36, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого заниженого податок на прибуток за 3 квартали 2016 року та 2016 рік на загальну суму 503013 грн; пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 558903 грн.

Не погодившись з висновками акту перевірки, підприємство подало до податкового органу заперечення до акту перевірки, які листом податкового органу від 27 листопада 2017 року №61493/10/28-10-50-19-16 залишені без задоволення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоушн трейд» укладено договір поставки від 25 травня 2016 року №2505 на загальну суму 1 994 803,80 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 332 467,30 грн. Даний договір не містить підпису посадової особи позивача та відсутній відбиток зображення на папері (печатки) підприємства. У товарно - транспортних накладних відсутня інформація про особу, яка одержувала товар, не зазначені реквізити довіреностей на отримання товарів, також відсутня інформація про місця проведення вантажно - розвантажувальних операцій. За даними електронного журналу виписаних довіреностей, підприємством було виписано довіреності для отримання товарно-матеріальних цінностей від вказаного контрагента на відповідного працівника, який фактично не виїздив для їх отримання. У товарно-транспортних накладних маса брутто вантажу не відповідає масі товару, зазначеної у видаткових накладних. За даними Офіційної бази даних Державної автомобільної інспекції за реєстраційним номером, вказаним у товарно-транспортних накладних є автомобіль Ніва Шевроле, проте у товарно-транспортних накладних вказано автомобіль РЕНО. За адресою, яка зазначена у товарно-транспортних накладних у Графі «Пункт навантаження» знаходиться офісне приміщення загальної площею 20,91 кв. м., яке знаходиться у суборенді у іншого суб`єкту господарської діяльності та дане приміщення не є складським, відсутня достатня площа для здійснення вантажно-розвантажувальних робіт. Сертифікати якості (відповідності), паспорти на продукцію та документи, які могли б ідентифікувати виробника товару матеріали справи не містять. Згідно даних електронного реєстру звітності та зареєстрованих податкових накладних Товариство з обмеженою відповідальністю «Промоушн Трейд» не є виробником товару та з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року не придбавав товар з номенклатурою, яка була відвантажена на адресу позивача.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Борисфен Груп - ЛТД» укладено договір поставки від 10 червня 2016 року №1006 на загальну суму 1358612,40 грн, в тому числі податок на додану вартість у розмірі 226435,40 грн. Товарно-транспортні накладні не містять інформацію про особу, яка одержувала товар та не зазначені реквізити довіреностей на отримання товарів, відсутня інформація про місця проведення вантажно-розвантажувальних операцій. Маса брутто вантажу, зазначені у товарно-транспортних накладних не відповідає масі товару, зазначеної у видаткових накладних. Встановлено відсутність у зазначеного контрагента позивача трудових ресурсів, складських приміщень, інших матеріальних цінностей.

Підприємством з розрахункового рахунку перераховано грошові кошти на користь Товариств з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Груп-ЛТД» та «Промоушн Трейд». Загальна сума коштів що підлягає сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Промоушн Трейд» відповідно до видаткових накладних складає 1994803,80 грн. Згідно з виписками банку AT «Райффайзен Банк Аваль» та роздруківок платіжних доручень з клієнт-банку підприємством позивачем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоушн Трейд» сплачено всього 1575832,70 грн, при цьому заборгованість згідно даних бухгалтерського обліку відсутня. У бухгалтерському обліку позивача згідно «Картки рахунку 631» за період з 1 жовтня 2015 року по 31 грудня 2016 року відображено сплату у сумі 1 575 832,70 грн. Дані, що зазначені в банківських виписках, платіжних дорученнях та відображені в бухгалтерському обліку не співпадають між собою. Згідно Картки рахунку 631, 1 серпня 2016 року зменшено суму заборгованості позивача перед наведеним контрагентом (Дт 631 Кт 631) на суму 418 971,10 грн, посилаючись на договір про відступлення права вимоги.

Загальна сума коштів що підлягає сплаті Товариству з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Груп-ЛТД» відповідно до видаткових накладних складає 1358612,40 грн.

Згідно з платіжними дорученнями позивачем сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Груп-ЛТД» всього 1777583,50 грн, що перевищує суму зазначену у видаткових накладних на 418 971,10 грн. При цьому на надлишок отриманих коштів не виписувалися податкові накладні. Кредиторська заборгованість за цим підприємством не обліковується. За даними виписок банку позивачем сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Груп-ЛТД» 1777583,50 грн. У бухгалтерському обліку позивача за даними «Картки рахунку 631» відображено сплату (ДтбЗІ Кт 311) у сумі 1 358 612,40 грн. Дані, відображені в банківських виписках, платіжних дорученнях та відображені в бухгалтерському обліку не співпадають між собою. Дати та суми платіжних доручень, відображених в бухгалтерському обліку підприємства не відповідають даним первинних документів.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоушн Трейд» (первинний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Груп-ЛТД» (новий кредитор та позивачем (боржник) укладено договір про відступлення права вимоги від 10 червня 2016 року №1006 на суму 418971,10 грн. На дату складання даного договору заборгованість позивача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Промоушн Трейд» у бухгалтерському обліку відсутня. У бухгалтерському обліку позивача згідно Картки рахунку 631 за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року по контрагенту, Товариству з обмеженою відповідальністю «Борисфен-Груп-ЛТД» за договором про відступлення права вимоги операції відсутні.

Судами встановлено порушення кримінального провадження №320171001100000009 від 30 січня 2017 року, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України відносно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоушн Трейд» та наявність показній осіб, від імені яких підписувалися первинні документи про їх непричетність до діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Промоушн Трейд». За даними свідчень такі особи ніякі документи до контролюючих органів не подавали, договорів не укладали, актів виконаних робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розпоряджень та інших документів від імені посадової особи зазначеного підприємства не підписували.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає про таке.


................
Перейти до повного тексту