ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 826/13923/17
адміністративне провадження № К/9901/27466/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 червня 2019 року (головуючий суддя Амельохін В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року (колегія суддів у складі: Сорочка Є.О., Літвіної Н.М., Федотова І.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Т.М.М." до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними рішень,
В С Т А Н О В И В:
Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, Фірма «Т.М.М.» - ТОВ) звернулось до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач, Департамент) в якому просило суд:
- визнати протиправним акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 19.10.2017, складений посадовою особою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) при проведенні перевірки;
- визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.10.2017, складений посадовою особою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за результатами перевірки;
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.10.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Позовні вимоги, серед іншого, мотивовані тим, що відповідачем при винесенні оскаржуваних рішень застосовано нормативно правовий акт, який станом на час здійснення Фірмою «Т.М.М.»-ТОВ реконструкції не був чинним.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 вересня 2019 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.10.2017 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що судами не надано належної правової оцінки тому факту, що позивач не є власником приміщень, реконструкція яких була предметом перевірки, відтак не може бути замовником будівництва.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як установлено судами попередніх інстанцій, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 21.08.2017 для здійснення перевірки на реконструкції нежитлових приміщень №IV, №V, №XII, №XVIII житлового будинку літ «Б» під влаштування квартир з №190 по 205 на просп. Комарова, 26 у Солом`янському районі міста Києва щодо дотримання суб`єктом містобудування Фірма «Т.М.М.»-ТОВ вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу (розпорядження) Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 21.08.2017 №552.
Відповідачем 19.10.2017 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено акт №б/н та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.10.2017, в яких встановлено вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а саме: «згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» замовник будівництва - фізична чи юридична особа, яка володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи. Оскільки нежитлові приміщення №IV, № V, №XII, №XVIII 23 поверху житлового будинку літ «Б» на проспекті Комарова, 26 не належать на законних підставах Фірмі «Т.М.М.» - ТОВ не може бути замовником будівництва. Таким чином, Фірмою «Т.М.М.» - ТОВ наведено недостовірні дані у декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 23 червня 2014 року № КВ 142141740533, у частині інформації про замовника.
Також, 19.10.2017 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивачу надано строк до 19 грудня 2017 року усунути виявлені порушення.
Вищезазначені документи, а саме: акт перевірки від 19.10.2017, протокол від 19.10.2017 та припис від 19.10.2017 отримано позивачем 25.10.2017 відповідно до відмітки вхідної кореспонденції, яка міститься на супровідному листі від 23.10.2017 № 073-9677.
Не погодившись з такими актом, протоколом та приписом позивач звернувся до суду з позовом.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодилась колегія суддів апеляційного суду, зокрема, виходив з того, що фірма «Т.М.М.» - ТОВ не порушувала норм чинного законодавства, у тому числі ДБН.
При цьому, відмовляючи у іншій частині позову суди вказали, що акт та протокол, складені посадовими особами контролюючого органу за результатами перевірки, не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, які породжують певні правові наслідки для суб`єкта містобудування, спрямовані на регулювання тих чи інших відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин, а тому вони не можуть порушувати права позивача.
Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011(далі - Закон № 3038-VI) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
Пунктом 5 указаного Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки (п. 7 Порядку №553).
Згідно з пунктами 16 та 17 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пп. 18-20 Порядку).
Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як установлено судами, у ході проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) було встановлено наведення позивачем недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 23 червня 2014 року № КВ 142141740533, у частині інформації про замовника та винесено припис, яким позивача зобов`язано усунути порушення абзацу першого частини першої статті 34, частини десятої статті 39 Закону № 3038-VI та статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV).