ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 420/11676/21
адміністративне провадження № К/990/586/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Агро Гюбі+»
на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року (судді: Кравець О.О., Зуєва Л.Є., Коваль М.П.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «Агро Гюбі+»
до Головного управління ДПС в Одеській області,
Державної податкової служби України
про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
7 липня 2021 року ТОВ «Агро Гюбі+» (надалі також - Позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС України в Одеській області (надалі також - Відповідач), Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 23 липня 2020 року №1761564/38443006 про відмову в реєстрації податкової накладної №34 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої «Агро Гюбі+»;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Агро Гюбі+» № 34 від 30 червня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
1.2. Передумови прийняття рішення суду апеляційної інстанції
Разом із позовом Позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року поновлено ТОВ «Агро Гюбі+» строк звернення до суду з позовною заявою по справі №420/11676/21, прийнято до розгляду позовну заяву.
3 серпня 2021 року від представника відповідачів надійшло клопотання про залишення позову ТОВ «Агро Гюбі+» без розгляду у зв`язку із пропуском Позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року у задоволені клопотання про залишення без розгляду позовної заяви відмовлено.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року позов задоволений повністю.
Не погоджуючись з цим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.
Як підтверджується змістом апеляційної скарги, Відповідач, обґрунтовуючи вимоги, стверджував, що суд першої інстанції обставини з`ясував не у повному обсязі, при цьому його доводи базувались на неврахуванні судом апеляційної інстанції правомірності спірного у справі рішення про відмову у реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкової накладної.
1.2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2021 року скасовано. Ухвалено у справі нове судове рішення, яким адміністративний позов ТОВ «Агро Гюбі+» залишено без розгляду.
Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Позивач пропустив строк звернення до суду і неведені ним обставини не свідчать про поважність підстав пропуску відповідного строку.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІЗДИВУ НА НЕЇ
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив його скасувати і направити матеріали справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
При цьому, Позивач зазначає про те, що суд апеляційної інстанції, залишаючи позов без розгляду, вийшов за межі апеляційної скарги, оскільки Відповідач на стадії апеляційного перегляду не ставив питання щодо неповажності підстав пропуску строку звернення до суду.
За твердженням Позивача, наведене вище свідчить про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України).
На підтвердження своєї позиції Позивач наводить висновки Верховного Суду у справах №420/1927/20 та №0440/6027/18.
У поданому відзиві представник Відповідача просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів учасників справи і висновку суду апеляційної інстанції
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Спірним у цій справі є питання наявності правових підстав для оцінки чи переоцінки судом апеляційної інстанції поважності строку звернення до суду в разі відсутності доводів про це в апеляційній скарзі.
Підстави для скасування судом апеляційної інстанції рішення повністю або частково з залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині передбачені статтею 319 КАС України.
Згідно з частиною першою цієї статті судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За змістом частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, наведені норми в сукупності та взаємозв`язку свідчать, що передумовою залишення судом апеляційної інстанції позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду є оцінка наведених позивачем підстав пропуску строку звернення до суду на предмет їх поважності.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.