Постанова
Іменем України
12 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 685/555/20
провадження № 61-772св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, фермерське господарство "Злагода Л",
представник фермерського господарства "Злагода Л", - Василенко Наталія Станіславівна,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3, Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватний нотаріус Теофіпольського районного нотаріального округу Сурма Галина Францівна,
позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_3,
відповідачі за зустрічним позовом: Хмельницька районна рада Хмельницької області, Теофіпольська селищна рада Хмельницької області, фермерське господарство "Злагода Л", ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фермерського господарства "Злагода Л" на постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Ярмолюка О. І., від 16 грудня 2021 року.
Зміст позовних заяв та їх обґрунтування
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до
ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, приватний нотаріус Теофіпольського районного нотаріального округу Сурма Г. Ф., про визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12 лютого 1998 року рішенням Теофіпольської районної ради народних депутатів Хмельницької області
№ 7 у постійне користування ОСОБА_4 було надано земельну ділянку, загальною площею 33 га, для ведення селянського (фермерського) господарства. 17 грудня 1998 року ОСОБА_4 було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, загальноюплощею
33 га, яка розташована на території Ординецької сільської ради (село Лютарівка) Теофіпольського району Хмельницької області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 29. 27 квітня 1999 року зареєстровано статут селянського фермерського господарства "Злагода", а 29 квітня 1999 року проведено державну реєстрації цього господарства. У подальшому господарство перейменовано на фермерське господарство "Злагода Л", головою якого на сьогодні є позивачка. У 2015 році було виготовлено та затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка надавалася ОСОБА_4, для ведення фермерського господарства, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6824785500:04:017:0076 та відкрито поземельну книгу. Позивачка вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а вона є спадкоємицею першої черги після його смерті. При перевірці відомостей у Публічній кадастровій карті нею було виявлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 6824785500:04:017:0076 відсутня. У подальшому з`ясовано, що вказана земельна ділянка після смерті ОСОБА_4 була вилучена Головним управлінням Держгеокадаструу Хмельницькій області шляхом її поділу на 17 ділянок, площею по 2 га, згідно проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність зі зміною цільового призначення. Позивачка вказувала, що ці 17 земельних ділянок були передані у власність громадянам на підставі відповідних наказів Держгеокадастру, а згодом відчужені ними на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_1 стверджувала, що земельна ділянка, кадастровий номером 6824785500:04:017:0076 не була вільною, вилучена без погодження із землекористувачем, поділена та передана у власність громадянам у порядку приватизації незаконно.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просилавизнати за нею у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1, право постійного користування земельною ділянкою площею 33 га, розташованою на території Ординецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області (с. Лютарівка),
кадастровий номер 6824785500:04:017:0076, наданою для ведення селянського (фермерського) господарства, яка на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ХМ № 000000, виданого
17 грудня 1998 року Теофіпольською районною радою народних депутатів Хмельницької області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 29, перебувала у постійному користуванні ОСОБА_4, в подальшому була поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 6824785500:04:017:0127, 6824785500:04:017:0131, 6824785500:04:017:0133, 6824785500:04:017:0122, 6824785500:04:017:0125, 6824785500:04:017:0120, 6824785500:04:017:0128, 6824785500:04:017:0132, 6824785500:04:017:0123, 6824785500:04:017:0124, 6824785500:04:017:0130, 6824785500:04:017:0126, 6824785500:04:017:0118, 6824785500:04:017:0119 та 6824785500:04:017:0121.
У червні 2020 року ОСОБА_3 пред`явив зустрічний позов до Теофіпольської районної ради Хмельницької області, ФГ "Злагода Л", ОСОБА_1 про скасування рішення та визнання недійсним державного акта.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що при прийнятті 12 лютого
1998 року Теофіпольською районною радою народних депутатів Хмельницької області рішення № 7 були порушені норми матеріального права, зокрема, ОСОБА_4 при формуванні заяви про одержання земельної ділянки для ведення фермерського господарства документально не було підтверджено його досвід роботи в сільському господарстві та наявність кваліфікації або спеціальної підготовки, чим порушено вимоги частини першої статті 5 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. ОСОБА_3 вказував, що Ординецькою сільською радою народних депутатів Теофіпольського району Хмельницької області не здійснено погодження передачі ОСОБА_4 спірної земельної ділянки. Також ОСОБА_3 наголошував на тому, що відсутній погоджений сусідніми землеволодільцями землекористувача, районними землевпорядними, природоохоронними, санітарними органами та органом архітектури проєкт відведення спірної земельної ділянки, що вказує на недотримання порядку прийняття відповідного рішення. Посилався на те, що державний акт на право постійного користування землею виданий ОСОБА_4 у порушення статті 17 Земельного кодексу України у редакції від 18 грудня 1990 року, оскільки рішення про передачу у користування спірної земельної ділянки органом місцевого самоврядування не приймалося.
Посилаючись на зазначені обставини, позивач за зустрічним позовом просив суд скасувати рішення Теофіпольської районної ради народних депутатів Хмельницької області від 12 лютого 1998 року №7, яким
ОСОБА_4 виділено із земель запасу Ординецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області земельну ділянку, площею
33 га, для ведення селянського (фермерського) господарства; визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею, серії ХМ, виданий на ім`я ОСОБА_4 Теофіпольською районною радою народних депутатів Хмельницької області 17 грудня 1998 року на підставі вищезазначеного рішення, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 29.
У вересні 2020 року ФГ "Злагода Л" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання права постійного користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з моменту створення ФГ "Злагода" відбулася фактична заміна постійного землекористувача і правомочності
ОСОБА_4 перейшли до фермерського господарства з дня його реєстрації. Після державної реєстрації такого господарства саме воно як суб`єкт підприємницької діяльності використовувало відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто було її постійним користувачем. ФГ"Злагода Л" вказувало, що у зв`язку зі смертю засновника фермерського господарства ОСОБА_4 відсутні правові підстави вважати, що право постійного користування спірною земельною ділянкою є припиненим. Також зазначало, що накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, прийняті відносно земельної ділянки, кадастровий номер 6824785500:04:017:0076, щодо її поділу на 17 окремих земельних ділянок, з подальшою передачею їх у приватну власність фізичним особам є незаконними. ФГ "Злагода Л" щодо вилучення зазначеної земельної ділянки у нього погодження не надавало. Визначених законодавством підстав для позбавлення ФГ "Злагода Л" права постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 6824785500:04:017:0076, не було.
Посилаючись на зазначене, ФГ "Злагода Л" просило суд визнати за ним право постійного користування земельними ділянками із кадастровими номерами 6824785500:04:017:0127, 6824785500:04:017:0131, 6824785500:04:017:0133, 6824785500:04:017:0122, 6824785500:04:017:0125, 6824785500:04:017:0120, 6824785500:04:017:0128, 6824785500:04:017:0132, 6824785500:04:017:0123, 6824785500:04:017:0124, 6824785500:04:017:0130, 6824785500:04:017:0126, 6824785500:04:017:0118, 6824785500:04:017:0119 та 6824785500:04:017:0121, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки загальною площею 33,00 га, розташованої на території Ординецької сільської ради (с. Лютарівка) Теофіпольського району Хмельницької області, кадастровий номер 6824785500:04:017:0076, наданої для ведення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_4 (державний акт на право постійного користування землею серії ХМ № 000000, виданий 17 грудня 1998 року Теофіпольською районною радою народних депутатів, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 29).
Ухвалою Теофіпольського районного суду Хмельницької області
від 16 листопада 2020 року вищевказані позови об`єднано в одне провадження.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
Рішенням Теофіпольського районного суду Хмельницької області у складі судді Самойловича А. П. від 13 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено. Позов ФГ "Злагода Л" задоволено.
Визнано за ФГ "Злагода Л" право постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 6824785500:04:017:0118, 6824785500:04:017:0119, 6824785500:04:017:0120, 6824785500:04:017:0121, 6824785500:04:017:0122, 6824785500:04:017:0123, 6824785500:04:017:0124, 6824785500:04:017:0125, 6824785500:04:017:0126, 6824785500:04:017:0127, 6824785500:04:017:0128, 6824785500:04:017:0130, 6824785500:04:017:0131, 6824785500:04:017:0132 та 6824785500:04:017:0133, які утворилися в результаті поділу земельної ділянки, площею 33, 0000 га, кадастровий номер 6824785500:04:017:0076, наданої ОСОБА_4 для ведення селянського (фермерського) господарства на підставі державного акта на право постійного користування землею серії ХМ № 000000, виданого 17 грудня 1998 року Теофіпольською районною радою народних депутатів Хмельницької області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 29.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після проведення державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, наданою засновникові для ведення такого господарства, набуває останнє, а тому смерть засновника селянського (фермерського) господарства не породжує у спадкоємців такого засновника права успадковувати право постійного користування земельною ділянкою, яку засновник отримав для ведення зазначеного господарства та створив (зареєстрував) останнє за Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20 грудня 1991 року. З огляду на зазначене, районний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з недоведеності позовних вимог. Задовольняючи позов ФГ "Злагода Л", суд першої інстанції вказав, що після проведення державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи право постійного користування земельною ділянкою, наданою засновникові для ведення такого господарства, набуло фермерське господарство. Суд зазначив, що накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області спрямовані на протиправне припинення права постійного користування земельною ділянкою ФГ "Злагода", у зв`язку чим право цьогогосподарства на постійне користування наданою у 1998 році земельною ділянкою підлягає відновленню шляхом визнання за ним права постійного користування п`ятнадцятьма земельними ділянками, виділеними з первинно наданої ділянки (кадастровий номер 6824785500:04:017:0076).
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Теофіпольського районного суду Хмельницької областівід 13 серпня
2021 року у частині задоволення позову ФГ "Злагода Л" скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що право постійного користування земельною ділянкою, яке від засновника перейшло до
ФГ "Злагода", не припинилося ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть засновника. Отже земельна ділянка не могла передаватись у власність фізичним особам. Разом із тим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що обраний ФГ "Злагода Л" спосіб захисту права є неефективним, не може призвести і не призведе до захисту або відновлення порушеного речового права позивача без вирішення питання щодо скасування права власності на виділені земельні ділянки із земельної ділянки, площею 33 га.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі фермерське господарство "Злагода Л" просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 грудня
2021 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження зазначеного судового рішення заявник вказав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, пославшись, зокрема, на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 12 червня 2019 року у справ № 487/10128/14,від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 21 березня 2018 року у справі № 235/3619/15, від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах
(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції, встановивши наявність порушеного права ФГ "Злагода Л" та погодившись з висновками суду першої інстанції про незаконність припинення права постійного користування позивача на спірну земельну ділянку, скасував законне судове рішення суду першої інстанції з одних лише формальних міркувань. На думку особи, яка подала касаційну скаргу, суд апеляційної інстанції не застосував положення частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та не захистив порушене права позивача, вказавши лише на неправильно обраний спосіб захисту. Заявник стверджує, що саме визнання права постійного користування спірними земельними ділянками буде ефективним способом захисту порушеного права фермерського господарства.
Судове рішення оскаржується лише у частині вирішення позовних вимог
ФГ "Злагода Л", тому в іншій частині касаційному перегляду не підлягають в силу вимог статті 400 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022року відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
У визначений судом строк відзивів на касаційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого2022 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Теофіпольської районною ради Хмельницької області
від 12 лютого 1998 року № 7 виділено ОСОБА_4 із земель запасу Ординецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області земельну ділянку, площею 33га, для ведення селянського (фермерського) господарства.
17 грудня 1998 року на підставі вищезазначеного рішення ОСОБА_4 видано державний акт серії ХМ № 000000 на право постійного користування земельною ділянкою, площею 33 га, в межах згідно плану, яка розташована на території Ординецької сільської ради (с. Лютарівка) Теофіпольського району Хмельницької області, для ведення селянського фермерського господарства. Державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 29.
29 квітня 1999 року зареєстровано селянське (фермерське) господарство "Злагода" (код ЄДРПОУ 30408142), яке розташоване по вулиці Новосілка,2 у с. Лютарівка Теофіпольського району Хмельницької області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, яке в подальшому було замінено на свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи
серії А00 № 216660.
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку
від 16 грудня 2015 року № НВ-6802674122015 земельна ділянка, кадастровий номер 6824785500:04:017:0076, площею 33,0052га, розташована на території Ординецької сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області, з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, перебуває у користуванні ОСОБА_4 на підставі рішення Теофіпольської районної ради Хмельницької області від 12 лютого 1998 року № 7. Документом, що посвідчує право користування, є державний акт від 17 грудня 1998 року № ХМ 000000.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
У відповідності до листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 16 березня 2020 року № 29-22-0.3-1566/2-20 земельну ділянку, кадастровий номер 6824785500:04:017:0076, було вилучено із Державного земельного кадастру шляхом поділу на 17 ділянок згідно проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність зі зміною цільового призначення. Підставою для поділу стало припинення права постійного користування внаслідок смерті користувача.
Наказами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 09 жовтня 2019 року № № 22-7625-СГ, 22-7623-СГ, 22-7621-СГ, 22-7657-СГ, 22-7626-СГ, 22-7649-СГ, 22-7643-СГ, 22-7645-СГ, 22-7647-СГ, 22-7628-СГ,
22-7639-СГ, 22-7630-СГ, 22-7641-СГ, 22-7637-СГ, 22-7618-СГ, 22-762,
від 19 листопада 2019 року № 22-9929-СГ та від 28 листопада 2019 року