Постанова
Іменем України
14 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 760/11641/20
провадження № 61-19326св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінцентр",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІО Трейдер",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінцентр", третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІО Трейдер", про визнання незаконним та скасування рішення про відсторонення від посади, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року у складі судді Букіної О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позову банку
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінцентр" (далі - ТОВ "ФК "Фінцентр") від 16 березня 2020 року № 2/2019 "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІО Трейдер" (далі - ТОВ "Д І О Трейдер"); поновити його на посаді директора ТОВ "ДІО Трейдер" з 16 березня 2020 року; стягнути з ТОВ "ФК "Фінцентр" на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 березня 2020 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі, та моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що рішенням ТОВ "ФК "Фінцентр" від 10 грудня 2019 року № 1 ОСОБА_1 як учасника ТОВ "Д І О Трейдер", призначено на посаду директора ТОВ "ДІО Трейдер" з 11 грудня 2019 року. 17 березня 2020 року відповідач засобами телефонного зв`язку повідомив його про відсторонення від виконання обов`язків директора ТОВ "Д І О Трейдер". Водночас з 17 до 26 березня 2020 року ОСОБА_1 знаходився на лікарняному, про що того ж дня був повідомлений відповідач.
Позивач указував, що наказ про його відсторонення фактично не видавався, під особистий підпис про ознайомлення не надавався, з рішенням відповідача від 16 березня 2020 року № 2/2019 "Про відсторонення позивача від виконання повноважень директора ТОВ "ДІО Трейдер" позивача не ознайомлено, на розгляд питання про відсторонення запрошено не було. Зазначав, що про існування цього рішення відповідача він дізнався від свого адвоката 20 травня 2020 року після ознайомлення із матеріалами справи № 910/6211/20.
Рішення відповідача № 2/2019 прийняте з порушенням чинного законодавства, його відсторонення від роботи не ґрунтується на нормах статті 46 КЗпП України, оскільки це рішення не містить зазначення підстав та строку відсторонення чи усунення керівника від займаної посади, а також фактичних даних щодо порушення позивачем статті 46 КЗпП України. Оскільки його не було допущено до роботи внаслідок видання оспорюваного рішення, то просив поновити його на займаній посаді та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу у порядку статті 235 КЗпП України.
Крім того, зазначав, що внаслідок таких протиправних дій відповідача йому завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що він втратив нормальні життєві зв`язки, ситуація, що склалася, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Позивач оцінив спричинену йому моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Солом`янський районний суд м. Києва рішенням від 18 лютого 2021 року позов задовольнив частково. Визнав незаконним рішення ТОВ "ФК "Фінцентр" від 16 березня 2020 року № 2/2019 "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ТОВ "Д І О Трейдер" з 16 березня 2020 року. В решті позову відмовив. Стягнув з ТОВ "ФК "Фінцентр" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. Стягнув з ТОВ "ФК "Фінцентр" на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване наявністю правових підстав для часткового задоволення позову, адже його відсторонення від виконання повноважень директора проведене з порушенням норм трудового законодавства.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 11 листопада 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Таранова С. І. залишив без задоволення. Апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Фінцентр" задовольнив частково. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року скасував, провадження у справі закрив. Роз`яснив ОСОБА_1, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду і протягом десяти днів з дня отримання копії постанови він може звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що спір про визнання незаконним та скасування рішення ТОВ "ФК "Фінцентр" від 16 березня 2020 року № 2/2019 "Про відсторонення позивача від виконання повноважень директора ТОВ "Д І О Трейдер" належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарським судом. Оскільки всі вимоги, що заявлені ОСОБА_1 у цій справі, є взаємопов`язаними, і вирішення однієї з них залежить вирішення інших вимог, тому за своєю правовою природою, правовими наслідками та правовою доцільністю вони повинні розглядатися сукупно у порядку одного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року та рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 18 лютого 2021 року в частині відмови в задоволенні його позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 452/970/17, від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15, від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 та постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 761/13179/20, від 12 лютого 2020 року у справі № 463/5609/17, від 04 липня 2018 року у справі № 127/8425/16, від 28 березня 2019 року у справі № 336/6682/17, від 06 грудня 2018 року у справі № 817/1088/17, від 19 грудня 2018 року у справі № 688/2610/16, від 01 квітня 2020 року у справі № 761/12073/18, від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18; необхідність відступлення від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15, від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17 та постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 463/5609/17, застосованих апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні.
На обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд, указуючи на те, що спірні правовідносини є корпоративними, посилався на правові позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, та на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 463/5609/17, проте вказані справи розглянуто судами трьох інстанцій саме за правилами цивільного судочинства. У цих справах позивачі, які перебували на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю (на посаді голови правління приватного акціонерного товариства), були звільнені з посади загальними зборами учасників товариства, а предметом розгляду справи № 463/5609/17 є визнання протиправними та скасування рішення загальних зборів учасників ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз".
Рішення від 16 березня 2020 року № 2/2019 "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ТОВ "ДІО Трейдер" не містить посилань на статтю 99 ЦК України як на підставу його видання.
Під час розгляду справ щодо підстав застосування роботодавцем наведеної правової норми судам слід враховувати, що за умов встановлення, що в супереч статті 46 КЗпП України роботодавець з власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв`язку з цим середнього заробітку за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України).
Відповідач фактично позбавив його права на працю, можливість заробляти собі на життя працею та право на отримання заробітної плати. Заробітна плата з моменту відсторонення від виконання обов`язків не виплачується, тому в разі незаконного відсторонення працівника від роботи він має право на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а не частини невиплаченої заробітної плати.
28 січня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу, який мотивований тим, що ОСОБА_1 правильно посилається на статтю 99 ЦК України, в якій зазначено, що повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень загальними зборами товариства. Водночас заявник помилково вважає, що його відсторонення здійснено членом виконавчого органу материнської компанії, тобто директором ТОВ "ФК "Фінцентр". Директор ТОВ "ФК "Фінцентр" ОСОБА_2 діяв від імені ТОВ "ФК "Фінцентр", яке є єдиним учасником ТОВ "Д І О ТРЕЙДЕР". Директор ТОВ "ФК "Фінцентр" виступав як представник учасника, а не як керівник (виконавчого органу) материнської компанії. Рішення про відсторонення, яке належить до компетенції загальних зборів учасників, могло бути підписане від імені учасника іншою уповноваженою на це особою (а не лише директором такого учасника).
Позивач не є учасником та/або членом виконавчого органу ТОВ "ФК "Фінцентр", однак є суб`єктом корпоративних правовідносин, оскільки ОСОБА_1 - директор (виконавчий орган) ТОВ "ДІО ТРЕЙДЕР". Заявник вдається до підміни понять з метою обґрунтування своєї позиції. Позивач систематично робить посилання на думку Верховного Суду, викладену в постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 761/13179/20, де сторонами спору є директор дочірнього підприємства, що призначений на посаду та відсторонений від виконання повноважень директора виконавчим органом материнської компанії, тоді як у цій справі позивачем у справі є директор товариства з обмеженою відповідальністю, що відсторонений від посади рішенням загальних зборів, а не виконавчим органом материнської компанії.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
27 січня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням ТОВ "ФК "Фінцентр" від 10 грудня 2019 року № 1 в особі директора ОСОБА_2, частка якого у статутному капіталі товариства становить 100 % голосів, ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ "Д І О Трейдер" з 11 грудня 2019 року безстроково.
Рішенням ТОВ "ФК "Фінцентр" від 16 березня 2021 року № 2/2019 в особі директора ОСОБА_2, частка якого у статутному капіталі товариства становить 100 % голосів, тимчасово відсторонено ОСОБА_1 від виконання повноважень директора ТОВ "Д І О Трейдер" з 16 березня 2020 року.
На підставі рішення від 16 березня 2021 року № 2/2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про призначення тимчасово виконуючим обов`язки директора ОСОБА_3 (у зв`язку з відстороненням ОСОБА_1 ).