1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем  України      

12 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 753/4405/20

провадження № 61-19733 св 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,            Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересовані особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду                 м. Києва від 16 березня 2020 року у складі судді Лужецької О.Р. та постанову Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

1.                 Описова частина

Короткий зміст вимог заяви

У березні 2020 року   ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою                      про видачу обмежувального припису відносно її колишнього чоловіка ОСОБА_2, заінтересована особа - Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації.

Заява мотивована тим, що з 25 вересня 2015 року вона та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року у справі № 753/12242/17 було розірвано.

За час перебування у зареєстрованому шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1, у них народився син - ОСОБА_3, який проживає з нею.

Під час побачень з дитиною ОСОБА_2 поводить себе агресивно,                               у присутності сина декілька разів застосовував щодо неї психологічне та фізичне насильство. Постановою Дарницького районного суду м. Києва                 від 02 березня 2020 року у справі № 753/3942/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Унаслідок зазначених протиправних дій ОСОБА_2 вона боїться за своє життя та вказує, що такі агресивні вчинки колишнього чоловіка негативно впливають на психологічний стан малолітньої дитини.

З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд видати обмежувальний припис, за яким: заборонити ОСОБА_2 строком                         на 6 місяців наближатись на відстань 500 метрів до: місця її та їх малолітньої дитини реєстрації за адресою: квартира АДРЕСА_1 ; до місця її та їх малолітньої дитини проживання за адресою: квартира АДРЕСА_2 ; до дачі її батьків  за адресою: будинок АДРЕСА_3 ; до інших місць тимчасового чи постійного її проживання (перебування) та їх спільної дитини, навчання, роботи, відпочинку та інших місць частого відвідування; обмежити спілкування з постраждалою дитиною ОСОБА_3 ; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати заявника та їх сина, якщо заявник за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2, переслідувати                                її та у будь-який спосіб спілкуватись з нею; заборонити вести листування, телефонні переговори та контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року                у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1                     не доведено, що ОСОБА_2 вчинялося фізичне чи психологічне насильство щодо неї, оскільки сам факт її звернення у різні періоди часу із заявами до правоохоронних органів не підтверджує факту фізичного чи психологічного насильства, а наявність між сторонами довготривалого конфлікту не може бути підставою для застосування обмежувальних заходів щодо особи.

Між сторонами фактично існують спірні відносини з приводу участі                            у вихованні малолітньої дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї,             а тому ці правовідносини мають бути вирішені у порядку, передбаченому                 СК України, а не шляхом застосування вказаних заявником заходів обмежувального припису.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 12 січня 2021 року скасовано. Справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: ОСОБА_2, Служба у справах дітей Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, про видачу обмежувального припису направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-5967 св 21).

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2021 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 16 березня 2020 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року у справі                     № 753/3942/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді попередження. Разом з тим, наявність вказаної постанови не свідчать про системність вчинення ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 домашнього насильства.

Аналіз матеріалів справи дає підстави для висновку, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 існує тривалий конфлікт щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з сином.

ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства, що носить систематичний характер, а також ризиків, які можуть настати                    у майбутньому, у зв`язку із не виданням обмежувального припису.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким її заяву про видачу обмежувального припису задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2021 року відкрито                      касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу                  № 753/4405/20 з Дарницького районного суду м. Києва.

У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2022 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року у справі № 753/24313/18 заяву      ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено та видано обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 терміном на шість місяців шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 .                                                         У подальшому, рішенням Дарницького районного суду м. Києва                        від 18 червня 2019 року у справі № 753/11897/19 заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено та продовжено дію обмежувального припису відносно ОСОБА_2 строком на шість місяців,                 а саме до 18 грудня 2019 року, шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження його прав.

Проте ОСОБА_2 після неодноразового притягнення до адміністративної відповідальності продовжив вчиняти протиправні дії, а саме 22 грудня               2019 року, 15 лютого 2020 року, 01 березня 2020 року, 02 березня 2020 року ним було вчинено домашнє насильство відносно  ОСОБА_1 та членів    її родини.

За подіями, які відбулися 01 березня 2020 року, вина ОСОБА_2 у вчиненні домашнього насильства встановлена судом, а саме постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року у справі № 753/3942/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді попередження. Постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2020 року у справі № 753/3942/20 постанова Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року                               щодо ОСОБА_2 змінена, виключено з постанови посилання на нецензурну лайку ОСОБА_2 під час сварки з колишньою дружиною як на ознаку психологічного насильства. У решті постанова залишена без змін.

На підтвердження вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства 22 грудня 2019 року, 15 лютого 2020 року, 02 березня 2020 року ОСОБА_1 надавала відеозаписи, якими зафіксовано ці події, та докази звернення до правоохоронних органів, вказані обставини також підтвердили свідки              ОСОБА_5, ОСОБА_6 .

Ураховуючи викладене,  ОСОБА_1 вказувала про те, що, оскільки ОСОБА_2 після неодноразового винесення щодо нього обмежувального припису і притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства не виправив свою поведінку та продовжує вчиняти протиправні дії, тому існує високий ризик повторного вчинення домашнього насильства відносно заявника та членів її родини. На необхідність перевірки зазначених обставини також вказував Верховний Суд при попередньому перегляді справи. Суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що наявність між ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 конфлікту щодо участі               у вихованні і спілкуванні з їх спільною малолітньою дитиною не надає останньому права вчиняти протиправні дії, шляхом застосування домашнього насильства щодо заявника і членів її родини, та не може бути правовою підставою для звільнення ОСОБА_2 від відповідальності.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2021 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. Фактично між ОСОБА_2 та           ОСОБА_1 існує конфлікт щодо участі у вихованні і спілкуванні                         з їх спільною малолітньою дитиною, оскільки остання постійно перешкоджала ОСОБА_2 у спілкуванні з дитиною чим викликала у нього нервові зриви та провокувала на конфлікт, після чого виклика поліцію. Відсутні належні докази вчинення ОСОБА_2 систематичного домашнього насильства відносно ОСОБА_1 та членів її родини.  

У січні 2022 року  ОСОБА_1 подала заперечення на відзив              ОСОБА_2, в якому підтримала доводи касаційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З 25 вересня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували                        у зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають малолітню дитину -            ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року                  у справі № 753/12242/17 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1  розірвано.

Розпорядженням Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації              від 27 липня 2018 року № 495 визначено участь батька ОСОБА_2                          у вихованні дитини - ОСОБА_3, за наступним графіком: три дні на тиждень (у вихідні дні батька) з 11.00 год. до 13.00 год. у присутності матері.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 17 грудня 2018 року                     у справі № 753/24313/18 задоволено заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису та видано обмежувальний припис відносно   ОСОБА_2 терміном на шість місяців шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 .

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 червня 2019 року                 у справі № 753/11897/19 заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задоволено, продовжено дію обмежувального припису відносно ОСОБА_2 строком на шість місяців, а саме до 18 грудня 2019 року, шляхом встановлення заходів тимчасового обмеження його прав.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року               у справі № 753/3942/20 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою             статті 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді попередження. Вказаним судовим рішенням встановлено, що 01 березня              2020 року о 14:00 год. ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, вчинив сімейну сварку з колишньою дружиною, в ході якої виражався нецензурною лайкою, поривався у бійку, своїми діями чинив психологічний тиск на неї.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2020 року у справі                 № 753/3942/20 апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, задоволено частково, постанову Дарницького районного суду м. Києва від 02 березня 2020 року щодо ОСОБА_2 змінено, виключено з постанови посилання на нецензурну лайку ОСОБА_2 під час сварки з колишньою дружиною як на ознаку психологічного насильства.                    У решті постанова залишена без змін. Вказаним судовим рішенням апеляційний суд встановив, що 01 березня 2020 року о 14:00 год.                           ОСОБА_2, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4, під час конфлікту з колишньою дружиною у приміщенні парадного будинку погрожував потерпілій застосуванням фізичної сили, створюючи на неї психологічний тиск, що змусило її з дитиною вийти з будинку та звернутися за допомогою до органів поліції. Вказані дії ОСОБА_2 охоплюються такою ознакою психологічного насильства як погрозою, що викликало                              у постраждалої особи побоювання за свою безпеку.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.


................
Перейти до повного тексту