Постанова
Іменем України
14 квітня 2022 року
м. Київ
справа № 522/6374/19
провадження № 61-142св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - Одеський національний медичний університет,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Чумаченко Святослав Олександрович, на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року у складі судді Варгаракі С. М. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я., Сєвєрової Є. С., у справі за позовом Одеського національного медичного університету до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання та виплаченої стипендії,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року Одеський національний медичний університет звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат за навчання та виплаченої стипендії.
Позовну заяву мотивовано тим, що 07 липня 2009 року між Одеським національним медичним університетом та ОСОБА_1 укладено типову угоду № 254 про навчання за кошти державного бюджету з метою отримання вищої освіти. Цією угодою передбачено обов`язок ОСОБА_1 після закінчення навчання в Одеському національному медичному університеті відпрацювати три роки у закладі охорони здоров`я, куди її буде направлено за розподілом, а у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати до державного бюджету вартість цього навчання.
У червні 2015 року ОСОБА_1 закінчила університет та була направлена комісією по розподілу відповідно до направлення для проходження інтернатури та подальшого працевлаштування за державним замовленням до Амбулаторії загальної практики - сімейної медицини села Виноградівка Арцизького центру первинної медико-санітарної допомоги Управління охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації в якості лікаря загальної практики - сімейного лікаря. До проходження інтернатури та подальшого відпрацювання встановленого законодавством трирічного терміну ОСОБА_1 мала приступити з 01 серпня 2015 року.
Відповідно до листа директора Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги Арцизької районної ради Одеської області" (далі - КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Арцизької районної ради Одеської області") від 07 серпня 2018 року № 01-10/212 ОСОБА_1 прийнято на посаду лікаря-інтерна для проходження інтернатури за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина" згідно з наказом від 03 серпня 2015 року № 30.
31 липня 2017 року ОСОБА_1 на підставі наказу від 28 липня 2017 року № 17 звільнено з посади лікаря-інтерна у зв`язку із закінченням інтернатури за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина" відповідно до пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за згодою сторін.
Після закінчення інтернатури ОСОБА_1 відмовилася відпрацьовувати три роки, з 01 серпня 2017 року ОСОБА_1 в КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Арцизької районної ради Одеської області" не працює. Відповідно до розрахунків економічного відділу Одеського національного медичного університету за весь період з 01 вересня 2009 року до 30 червня 2015 року сума витрат на навчання ОСОБА_1 (без урахування стипендіального фонду) складає 65 164,00 грн.
Згідно з розрахунками Одеського національного медичного університету за період навчання з 2009 року до 2015 року ОСОБА_1 була виплачена стипендія в розмірі 14 697,57 грн.
Ураховуючи викладене, Одеський національний медичний університет просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь в інтересах державного бюджету України витрати на навчання за період з 2009 року до 2015 року в розмірі 65 164,00 грн; суму виплаченої стипендії за період з 2009 року до 2015 року в розмірі 14 697,57 грн та судові витрати у розмірі 1 921,00 грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року, позов Одеського національного медичного університету задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного бюджету України суму витрат на навчання за період з 2009 року до 2015 року в розмірі 65 164,00 грн та суму виплаченої стипендії за вказаний період у розмірі 14 697,57 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суди виходили із того, що відповідач, закінчивши навчання на бюджетній формі в Одеському національному медичному університеті, за місцем направлення після закінчення інтернатури відмовилася відпрацьовувати три роки.
Отже, відповідачем не було дотримано вимоги частини другої статті 52 Закону України "Про освіту" та угоди про підготовку фахівця з вищою освітою від 07 липня 2009 року № 254 в частині зобов`язання відпрацювати після закінчення вищого навчального закладу три роки відповідно до направлення на роботу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Чумаченко С. О., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Підставою касаційного оскарження рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року та постанови Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року заявник зазначає відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не повною мірою встановили фактичні обставини справи та не дослідили зібрані у справі докази, зокрема не звернули увагу на необґрунтованість відомостей щодо вартості навчання.
Крім того, судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, оскільки ОСОБА_1 належним чином не повідомлено про час, день та місце розгляду справи.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від Одеського національного медичного університету не надходив.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Чумаченко С. О., на рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18 листопада 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року, зазначено, що справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України, проте має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, а тому відповідно до підпункту в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню, зупинено виконання рішення Арцизького районного суду Одеської області від 18 листопада 2020 року та постанови Одеського апеляційного суду від 30 листопада 2020 року і витребувано з Арцизького районного суду Одеської області цивільну справу № 522/6374/19.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги і правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального й процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Чумаченко С. О., не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи
07 липня 2009 року між Одеським державним медичним університетом та ОСОБА_1 укладено угоду № 254, за умовами якої університет прийняв на себе обов`язки стосовно забезпечення навчання студента в університеті зі спеціальності "лікувальна справа" з метою отримання нею вищої освіти у відповідності з навчальними планами і загальними вимогами, що висуваються щодо підготовки лікарських кадрів за рахунок державного бюджету України; вся плата за цією угодою проводиться Міністерством охорони здоров`я України за рахунок бюджетних коштів відповідно до чинних нормативних актів.
Також цією угодою передбачено обов`язок ОСОБА_1 після закінчення навчання в Одеському національному медичному університетівідпрацювати три роки у закладі охорони здоров`я, куди випускник буде направлений за розподілом, а у разі відмови їхати за призначенням - відшкодувати до державного бюджету вартість цього навчання.
Відповідно до наказу Управління охорони здоров`я облдержадміністрації від 01 липня 2015 року № 130-К випускниця медичного факультету Одеського національного медичного університету 2015 року ОСОБА_1 направлена комісією по розподілу молодих спеціалістів на роботу в Амбулаторії загальної практики - сімейної медицини села Виноградівка КНП "Арцизький центр первинної медико-санітарної допомоги" на посаду лікаря - загальної практики - сімейного лікаря з 02 серпня 2015 року, призначена на посаду лікаря-інтерна КНП "Арцизький центр первинної медико-санітарної допомоги" для проходження 2 річної спеціалізації (1-й рік - 5 міс., 2-й рік - 7 міс.) за спеціальністю - загальна практика - сімейна медицина.
З листа КНП "Центр Первинної медико-санітарної допомоги Арцизької районної ради Одеської області" від 07 серпня 2018 року № 01-10/212 вбачається, що ОСОБА_1 відповідно до наказу від 03 серпня 2015 року № 30 прийнята на посаду лікаря-інтерна для проходження інтернатури за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина". Відповідно до наказу від 28 липня 2017 року №17 ОСОБА_1 звільнена з посади лікаря-інтерна у зв`язку із закінченням інтернатури за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина" 31 липня 2017 року згідно з пунктом 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін. Після закінчення інтернатури ОСОБА_1 відмовилася відпрацьовувати три роки. З 01 серпня 2017 року і до даного часу ОСОБА_1 в КНП "Центр Первинної медико-санітарної допомоги Арцизької районної ради Одеської області" не працює.
Відповідно до акта Державної аудиторської служби України від 23 липня 2018 року № 04-21/12, складеного на підставі ревізії фінансово-господарської діяльності Одеського національного медичного університету за період з 01 травня 2015 року до 01 червня 2018 року, на виконання вимог пункту 4 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992, та пункту 5 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року № 367, Одеським національним медичним університетом після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладаються з ними угоди про підготовку фахівців із вищою освітою.
Відповідно до вимог пункту 2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року № 77/96 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів", пункту 8.14 Порядку № 992, пункту 6.21 Порядку № 367 особи, які навчалися за державним замовленням, зобов`язані відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років, а у разі не відпрацювання - відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання.
Під час ревізії шляхом співставлення списків відрахованих студентів та документів, що підтверджують працевлаштування, встановлено факти неприбуття випускників, які навчалися за державним замовленням, до інтернатури, до місця розподілу за державним замовленням, звільнення за невиконання навчальних планів. Зокрема, встановлено факт неприбуття до роботи у 2015 році ОСОБА_1 .
Витрати на навчання за державним замовленням (без урахування стипендіального фонду) ОСОБА_1, за період з 01 вересня 2009 року до 30 червня 2015 року склали в загальній сумі 65 164,00 грн.
Згідно з розрахунковою відомістю за період з 01 вересня 2009 року до 30 червня 2015 року ОСОБА_1 отримала стипендії, премії, індексації в загальній сумі 14 697,57 грн.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.